38

ЗМІСТ

1 Галузь застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	4
2 Нормативні посилання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	4
3 Загальні положення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	5
4 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів . . . . . . . . . . . . .	6
5 Заголовки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	7
6 Переліки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	8
7 Нумерація сторінок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	9
8 Ілюстрації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	9
9 Таблиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	10
10 Примітки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	11
11 Виноски . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	12
12 Формули та рівняння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	12
13 Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	13
14 Посилання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	22
15 Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	23
Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки . . . . . . . . . . . . . . . .	24
Додаток Б Зразок оформлення реферату . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	25
Додаток В Зразок оформлення тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	27
Додаток Г Зразок оформлення ілюстрації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	28
Додаток Д Зразок оформлення таблиці і виноски . . . . . . . . . . . . . . . . .	29
Додаток Е Зразок оформлення примітки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	30
Додаток Ж Зразок оформлення формули . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	31
Додаток И Зразок оформлення списку літератури . . . . . . . . . . . . . . . .	32

1 Галузь застосування

Цим стандартом установлено загальні вимоги до оформлення текстових навчальних документів, структура і правила оформлення пояснювальної записки навчальної роботи, виконаної рукописним способом або з використанням персонального комп’ютера.

Положення цього стандарту є обов’язковими також для виконання контрольних робіт, звітів про лабораторні, практичні, розрахункові та інші навчальні роботи, рефератів, пояснювальних і розрахунково-пояснювальних записок курсових та дипломних проектів (робіт).

Стандарт призначений для студентів всіх напрямів підготовки, освітньо-кваліфікаційних рівнів та форм навчання.

Стандарт може бути корисним для аспірантів, докторантів, пошукачів і науково-педагогічних працівників ДВНЗ УДХТУ.

Студентам, які навчаються на технічних (технологічних) напрямах підготовки, необхідно дотримуватись також вимог, встановлених ГОСТ 2.105−95 Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам; ГОСТ 2.102−68 Единая система конструкторской документации. Виды и комплектность конструкторских документов; ГОСТ 2.316−68 Единая система конструкторской документации. Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц; ГОСТ 2.301–68. Единая система конструкторской документации. Форматы (далі – ЕСКД).

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано такі стандарти:

ГОСТ 2.105−95. Межгосударственный стандарт. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам [Текст]. – Введ. 1996-07-01 ; введ. в Украине 1997-07-01. – Минск : ИПК Издательство стандартов, 1996. – 37 с.

ДСТУ 3008−95. Державний стандарт України. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]. – Чинний від 1996-01-01. – К. : Держстандарт України, 1995. – 37 с.

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Національний стандарт України. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1−2003, IDT) [Текст]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 48 с.

3 Загальні положення

3.1 Текстові навчальні документи виконуються державною мовою.

3.2 Пояснювальна та розрахунково-пояснювальна записка навчальної роботи (далі – пояснювальна записка) – текстовий навчальний документ, що містить систематизовані дані про виконану навчальну роботу, опис її результатів та висновки.

3.3 Відповідальність за достовірність даних, технічні рішення та розрахунки, зміст та оформлення пояснювальної записки несе виконавець роботи.

3.4 Обов’язковими структурними елементами пояснювальної записки є:

а) титульний лист (додаток А);

б) завдання;

в) зміст;

г) вступ;

д) основна частина;

ж) висновки;

з) список літератури;

к) додатки.

Додатковим структурним елементом пояснювальної записки є „Реферат” (додаток Б), який розміщується після елементу „Завдання”.

3.5 Реферат призначений для ознайомлення із пояснювальною запискою. Він має бути стислим, інформативним, обсягом не більше 500 слів (1 сторінка аркушу формату А4). Реферат повинен мати:

– відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно із списком літератури (усі відомості наводяться, включаючи дані додатків);

– текст реферату;

– перелік ключових слів.

Текст реферату подається у такій послідовності:

– об'єкт дослідження;

– мета роботи;

– методи дослідження та апаратура;

– результати роботи;

–економічна ефективність.

3.6 Структурні елементи „Завдання”, „Реферат”, „Зміст”, „Вступ”, „Висновки”, „Список літератури” і „Додатки” не нумеруються і вважаються заголовками.

3.7 Заголовки структурних елементів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки, не підкреслюючи.

3.8 Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту пояснювальної записки і дорівнювати п'яти знакам.

3.9 Пояснювальна записка виконується рукописним способом або з використанням персонального комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм).

Рукописним способом пояснювальна записка виконується чорними, фіолетовими, або синіми чорнилами (пастою).

Пояснювальна записка, укладена з використанням персонального комп’ютера, виконується через півтора інтервали з розрахунку не більше ніж 40 рядків на сторінці, колір шрифту – чорний, висота літер, цифр і інших знаків – не менше, ніж 1,8 мм (кегль 14). Допускається використовувати кегль 12 для оформлення додатків до пояснювальної записки, таблиць та підрисункового тексту.

3.10 При укладанні пояснювальної записки необхідно дотримуватись таких розмірів полів: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Відповідно до ЕСКД, для студентів технічного (технологічного) напрямів підготовки допускається виконувати пояснювальну записку на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), на якому нанесено рамку. Рамка наноситься з дотриманням таких розмірів: з лівого боку – 20 мм, з правого боку, зверху та знизу – по 5 мм. У цьому випадку відстань від рамки до тексту повинна бути на початку рядків не менш, ніж 5 мм, у кінці рядків − не менш, ніж 3 мм.

3.11 Помилки, описки та графічні неточності допускається підчищати або зафарбовувати білою фарбою і наносити на тому ж місці або між рядками тексту чорними чорнилами (пастою) рукописним способом.

3.12 Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у пояснювальній записці подаються мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і подавати назви організацій у перекладі на державну мову, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

3.13 Скорочення слів і словосполучень у пояснювальній записці – відповідно до чинних стандартів.

3.14 У пояснювальній записці слід використовувати одиниці SI. Одночасно з одиницями SI, при необхідності, у дужках наводяться одиниці інших систем, дозволених до використання. Застосування в одному документі різних систем позначення фізичних величин не допускається.

Зразок оформлення тексту приводиться у додатку В.

3.15 Основна частина дипломного проекту складається з наступних пунктів:

1. Аналітичний огляд методів виробництва

2. Фізико-хімічні основи виробництва

3. Характеристика сировини, напівпродуктів і готової продукції

4. Вибір, обґрунтування і опис технологічної схеми

5. Матеріальний баланс виробництва

6. Тепловий баланс

7. Технологічні розрахунки

8. Механічні розрахунки

9. Контроль і автоматизація виробництва

10. Охорона праці

11. Економіка і організація виробництва

Висновок

Розділи 5,6,7,8 можуть бути об’єднані або змінені та узгоджені з керівником проекту.

Зразковий зміст основної текстової частини записки.

3.15.1Вступ. Розділ повинен містити обґрунтування актуальності теми, характеризувати сучасний стан технічної чи наукової проблеми, якій присвячений проект чи робота. Необхідно підкреслити значення й галузь застосування одержуваних продуктів у народному господарстві, мету роботи. Вступ повинен бути загальним для всього проекту, для окремих розділів він не виконується. Обсяг розділу 2-3 стор.

3.15.2Аналітичний огляд методів виробництва. У розділі приводиться огляд літератури по хімії і технології виробництва, яке проектується. Приводиться критичний аналіз існуючих засобів виробництва, вказуються основні параметри процесу, відмінності в технологічних схемах і параметрах процесу. При написанні огляду по освоєному виробництву, можна обмежитися оглядовими статтями, монографіями, підручниками і доповнити їх новітніми матеріалами науково-технічної інформації (за останні 5-10 років).

При проектуванні нового виробництва особливу увагу необхідно приділити журнальній і реферативній літературі, працям відповідних науково-дослідних інститутів. Огляд повинен обов'язково містити критичний аналіз розглянутих методів виробництва, їх переваг і недоліків. Обсяг розділу 20 - 25 стор.

3.15.3Фізико-хімічні основи виробництва.. У розділі викладаються теоретичні основи всього процесу та його окремих стадій, що проектуються. Для тих стадій, де відбуваються хімічні перетворення, обов'язкове написання хімічних рівнянь як основних, так і побічних реакцій. У рівняннях реакцій повинні вказуватися значення теплового ефекту, та умови їхнього протікання. Для ряду процесів (каталітичний риформінг, гідрокрекінг та ін.) вказується також сумарний тепловий ефект. У цьому розділі вказуються основні параметри процесу, розглядається вплив основних технологічних параметрів на процес (температури, тиску, об'ємної швидкості, каталізаторів та ін.). Обсяг розділу 5 – 10 стор.

3.15.4 Характеристика сировини, напівпродуктів і готової продукції. Приводиться характеристика сировини, що надходить на підприємство чи в цех, на підставі довідкової літератури або практичних даних лабораторій і науково-дослідних інститутів. Ці дані можуть бути представлені як у вигляді таблиць, так і у вигляді графіків (ІТК, ОВ, густини та ін.). Необхідно вказувати діючі нормативно-технічні документи на вихідну сировину, реагенти, каталізатори й одержувані продукти (державні, галузеві стандарти, технічні умови, стандарти підприємства). Обсяг розділу 3 - 5 стор.

3.15.5. Вибір, обґрунтування й опис технологічної схеми. При проектуванні нового виробництва необхідно використовувати найбільш передові, прогресивні і високопродуктивні способи переробки горючих копалин. На підставі характеристики вихідної сировини і вимог, які пред’являються до продукції, вибирається район будівництва проектованого об'єкта, принципова схема переробки.

При виборі району будівництва варто проаналізувати такі питання:

• Необхідність будівництва об'єкта в даному районі;

• Наявність сировини;

• Забезпеченість робочою силою, енергоносіями, транспортом;

• Наявність споживача;

• Близькість до транспортних магістралей.

При обґрунтуванні обраного методу необхідно зробити техніко-економічне порівняння різних методів, виходячи з наступного:

• Технологічні особливості даного методу;

• Техніко-економічні показники;

• Можливості комплексної автоматизації і застосування обчислювальних машин для керування процесом;

• Охорона навколишнього середовища і використання відходів виробництва;

• Умови безпеки роботи.

При реконструкції приводиться обґрунтування всіх змін існуючої схеми, конструкцій апаратів, технологічних параметрів і очікувані результати реконструкції. Принципова технологічна схема описується в тексті. Опис технологічної схеми включає матеріальні потоки сировини і напівпродуктів, приводиться режим проведення основних процесів. Цей розділ є описом відповідного креслення (технологічної схеми) і тому вказуються номери позицій апаратів і матеріальних потоків відповідно до графічного матеріалу. У розділі відзначаються всі вузькі місця виробництва та всі ті зміни, що внесені в технологію проектованого виробництва в порівнянні з аналогічними підприємствами. Зміни можуть бути внесені на підставі літературних даних, звітів і праць науково-дослідних і проектних інститутів, досвіду роботи підприємства чи запропоновані самим дипломантом. Обсяг розділу 5 - 10 стор.

3.15.6. Матеріальний баланс виробництва. Матеріальний баланс є одним з основних розділів дипломного проекту, на його основі будуються всі наступні теплові і технологічні розрахунки. Виконуючи розрахунок матеріального балансу дипломант повинен виходити з даної чи обраної продуктивності установки і характеристики вихідної сировини й одержуваних продуктів. Успішне виконання матеріального балансу залежить від того, наскільки дипломант правильно врахує витрату сировини як на основні, так і на побічні реакції, а також від точного обліку усіх втрат по окремих стадіях і виробництві в цілому.

Матеріальний баланс складається на підставі технологічної схеми по кожній виробничій стадії (чи апарату) і усьому виробництву в цілому.

Матеріальний баланс заснований на законі збереження мас: кількість введених у апарат чи процес речовин повинен дорівнювати кількості речовин, що залишають апарат. Обов'язково враховуються втрати в результаті процесу. Матеріальний баланс складається для кожного апарата, що входить у технологічну схему процесу. Розрахунок матеріального балансу закінчується зведеною таблицею.

3.15.7 Теплові розрахунки. Тепловий баланс заснований на законі збереження енергії і складається на підставі розрахованих у матеріальному балансі матеріальних потоків.

Метою теплових розрахунків є:

• визначення витрати теплоносія і хладоагента;

• визначення необхідної поверхні теплопередачі (чи її перевірка);

• визначення конструктивних розмірів теплообмінної апаратури.

Теплові розрахунки машин, що мають електрообігрівання, повинні завершуватися розрахунком потужності нагрівальних пристроїв.

При складанні теплового балансу варто ретельно врахувати всі джерела приходу (з реагентами, за рахунок екзотермічних реакцій, з теплоносієм) і витрати тепла (із продуктами реакції, за рахунок ендотермічних реакцій, із хладоагентами, за рахунок втрат у навколишнє середовище й ін.).

Тепловий баланс окремих апаратів, а також зведений тепловий баланс виробництва подають у вигляді таблиці.

3.15.8 Технологічні розрахунки. У цьому розділі визначають продуктивність окремих апаратів і машин і їхня необхідна кількість, розраховують основні розміри апарата, підбирають основне і допоміжне технологічне устаткування.

Найчастіше розраховується діаметр, висота, об’єм реакційної зони, кількість тарілок (для тарілчастих апаратів), об’єм насадки, кількість труб і поверхня для теплообмінника, процес горіння, ККД для трубчастих печей і т.д. Після відповідного розрахунку необхідно підібрати апарат за каталогом і дати на нього посилання.

Усі формули, які застосовуються для розрахунків, повинні мати посилання на літературне джерело. Усі літерні позначення формул повинні бути попередньо розшифровані. Цифри, що підставляються у формули, повинні супроводжуватися посиланнями на відповідні рівняння матеріальних розрахунків. Після закінчення розрахунку кожного апарата приводиться його повна характеристика, тип за відповідним каталогом, кількість апаратів, габаритні розміри, опис конструкції.

3.15.9 Механічні розрахунки.Виходячи з завдання викладача, на підставі матеріального і теплового балансу студент виконує механічний розрахунок одного з основних апаратів.

Для реакторів, теплообмінників, різних ємностей визначають товщину стінок корпуса апарата, днищ і кришок. Розраховують фланцеві з'єднання й опори, що служать для зміцнення апарата на несучих конструкціях чи на фундаментах.

Для ректифікаційних колон, абсорберів, що монтуються на відкритій площадці, крім вище зазначеного, визначається вітрове навантаження. При виборі товщини стінок апаратів варто враховувати виправлення на агресивність (корозію) робочого середовища.

3.15.10. Контроль і автоматизація виробництва. Розділ розробляється студентом відповідно до завдання на дипломний проект для окремих стадій виробничого процесу чи для усього виробництва в цілому.

Вимоги до змісту даного розділу наведені в методичних вказівках кафедри автоматизації виробничих процесів.

3.15.11. Охорона праці. Зміст розділу по охороні праці повинен відповідати основній темі дипломного проекту і бути його складовою частиною. Вимоги до змісту розділу наведені в методичних вказівках кафедри охорони праці.

3.15.12. Економіка й організація виробництва. Зміст даного розділу повинен відповідати основній темі дипломного проекту і бути його складовою частиною. Вимоги до змісту розділу наведені в методичних вказівках кафедри економіки й організації виробництва.

3.15.13. Висновок. У висновку коротко викладають наступне.

• Прийняті в проекті технічні рішення й організаційно-технічні заходи, що забезпечують виконання поставлених інженерних задач.

• Порівняння технічних рішень і організаційно-технічних заходів, прийнятих у проекті і на базовому підприємстві (при необхідності).

• Оригінальні технічні рішення, елементи технічної творчості, виконані чи застосовані студентом у процесі рішення поставлених інженерних задач.

• Технічні рішення, що можуть бути впроваджені в промисловості.

• Техніко-економічні показники проекту і його порівняння (при необхідності) з показниками базового підприємства.

• Інші відомості за вказівкою керівника проекту.

Висновок викладають простою технічною мовою, уникаючи загальних, неконкретних фраз.

Пояснювальна записка повинна обов'язково містити розрахунки з застосуванням ПЕоМ, які розміщують в тому розділі, якого ці розрахунки стосуються.