1. Основні електричні характеристики каналів тональної частоти.

Для оцінки потужності або напруги сигналів у техніці електрозв'язку введені відносні логарифмічні одиниці, що одержали назву рівнів передачі. Рівні передачі виміряються або в неперах (Нп), або в децибелах (дБ). Тому що подвійні одиниці незручні, у даний час за рекомендацією Міжнародної спілки електрозв'язку використовуються єдині логарифмічні міри на основі десяткових логарифмів — децибели. Але оскільки на мережах зв'язку разом з новим обладнанням використовується ще устаткування, норми на електричні параметри якого дані в неперах, то тимчасово дозволене застосування і логарифмічних одиниць на основі натуральних логарифмів - неперів.

Розрізняють абсолютні та відносні рівні.

Абсолютним рівнем називають логарифм відношення потужності, напруги або струму в розглядуваній точці ланцюга до потужності, напруги або струму, прийнятими за одиничні.

Дані значення (1 мВт, 775 мВ, 1,29 мА) прийняті із умови, що на початку каналу передачі підглючений нормальний генератор з напругою 2х775мВ з внутрішнім опором 600 Ом. Згідно закону Ома нульовому абсолютному рівневі будуть відповідати приведені вище одиничні значення. По відомим абсолютним рівням можна знайти потужність або напругу сигнала за формулою:

Р = 10 мВт U = 775х10 мВ.

Між децибелами та неперами існує співвідношення.

1 Нп = 8,69 дб 1 дБ = 0,115 Нп

Відносним рівнем називається логарифм відношення потужності або напруги в розглядуваній точці ланцюга до потужності або напруги на початку ланцюга або точки прийнятої за початкову:

Таким чином, відносний рівень – це різниця абсолютних рівнів в розглядуваній точці та початку ланцюга (точкою прийнятої за початкову). Відносний рівень характеризує зміну величини потужності чи напруги між даною точкою ланцюга та точкою, прийнятої за початкову

Втрати або прирощення енергії в чотирьохполюсниках, які входять в склад системи передачі, прийнято оцінювати робочим згасанням або робочим підсиленням.

Робочим згасанням (підсиленням) пристрою (ланцюга) зв’язку – це логарифм відношення значення потужності Р₁ або напруги U₁, вимірених на вході (виході) пристрою до значення потужності, напруги Р₂ , U₂ , вимірених на виході (вході) цього пристрою (ланцюга) зв’язку.

Робоче згасання , ;

Робоче підсилення , .

Де Р₁ U₁ – потужність, напруга на вході пристрою;

Р₂ U₂ – потужність , напруга на виході пристрою.

Висновок: для підтримання систем передачі в процездатному стані необхідно вимірювати рівні сигналів в контрольних точках системи. За одиницю вимірювання прийняті децибели (непери).

1.1. Залишкове згасання.

Залишкове згасання – це різниця між сумарним згасанням та сумарним підсиленням каналу зв’язку.

Канал зв’язку являє собою сукупність активних підсилювачів та пасивних чотирьохполюсників (лінії зв’язку та інші пристрої).

Щоб канал не був схильним до самозбудження сумарне підсилення повинно бути меншим від сумарного згасання, тобто сигнал на виході каналу повинен бути обов’язково слабкішим ніж на вході. Звідки витікає, що чим меньше сумарне підсилення, тим буде більшим залишкове згасання і тим слабіше буде чути сигнал який приймають.

Таким чином, чутливість сигналу визначається величиною залишкового згасання. Залишкове згасання залежить від режимів низькочастотних закінчень каналу TЧ, і не залежить від структури (числа транзитів) та довжини каналу.

Для каналу ТЧ визначено 4 основних режими НЧ закінчень:

L_пер(дб/Нп) L_пр (дб/Нп)

4 пр.ок. –13/-1,5 +4,3/+0,5

4 пр.тр. + 4,3/+0,5 +4,3/+0,5

2 пр.ок. 0/0 -7/-0,8

2 пр.тр. –3,5/-0,4 -3,5/-0,4

На практиці = L_пер - L_пр

Наприклад, для режиму 4 пр.ок.

= 13 дб – (+4,3дб) = -17,3дб

Важливе значення для якості зв’язку має стабільність залишкового згасання:

= 0,5 дб (0,05 Нп)

Зміна впливає на зміну гучності мови. Для стабілізації залишкового згасання в апаратурі БКСП встановлюють пристрої АРП, які автоматично змінюють згасання каналу при зміні згасання лінії зв’язку.

Схема вимірювання залишкового згасання приведена на рис 1.

При вимірюваннях L_пер. повинен бути на 10 дб (1 Нп) нижчим від номінального для виключення перенавантаження підсилювачів групових трактів.