Висновки
Потреба в самореалізації — вища в ієрархії потреб. В результаті її задоволення особа стає тією, ким вона може і повинна стати на цьому світі.
Самореалізація особистості є важливим показником її життєдіяльності, а особливо у професійній сфері – одній з провідних сфер людської життєдіяльності. Необхідним атрибутом самореалізації є саморозвиток особистості як прояв суб’єктної активності у будь-якій діяльності. У зв’язку з цим важливо виокремити самореалізацію, її якісний рівень як показник продуктивності життєвого шляху, успішності у професійній діяльності.
Зміна змісту особистісної самореалізації демонструє високу адаптаційну пластичність особистості, необхідну для збереження рівноваги при взаємодії з динамічним соціальним середовищем.
Найбільший внесок у розвиток теорії самореалізації здійснили представники гуманістичної психології, зокрема К.Роджерс і А. Маслоу.
Список використаної літератури
-
Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. – М.: Политиздат, 1985. – 244 с.
-
Коростылева Л. А., Никонова А. Н. Психологические проблемы самореализации личности. / Вып. под. ред. Г. С. Никифорова, Л. А. Коростылевой. – СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2001. – С. 24 – 41.
-
Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики. – СПб.: Изд-во Евразия, 1997 – 430 с.
-
Пилипенко Н. Психологічні особливості самореалізації особистості в умовах професійної кризи // Соціальна психологія. - 2005. - № 3 (11). - C.72-79
-
Психология. Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
-
Словарь психолога-практика / сост. С. Ю. Головин. – Минск: «Харвест», 2007. – 975 с.
-
Фельдштейн Д.И. Проблемы возрастной и педагогической психологии. – М.: Международная педагогическая академия, 1995. – 368 с.