7.Визначення понять кадри, розмежування понять державна кадрова політика і кадрова політика.

Кадри – основний склад працівників будь-якої організації, підприємства, установи тощо.

Кадри – основний (штатний) склад працівників установи, підприємства, організації, органу влади, професійних і громадських організацій, тієї чи іншої галузі діяльності

Тлумачний словник В.Даля визначає це слово так: “кадри (франц.) – офіцери, унтери та флангові рядові, що складають основу полку або іншої частини війська, ядро, яке, у випадку необхідності, поповнюється рекрутами”

У Великій Радянській Енциклопедії зазначається: “Кадри – основний, постійний склад підготовлених працівників партійних, радянських, господарських, профспілкових, комсомольських та інших організацій, працівників науки, культури, військовослужбовців армії і флоту і працівників масових кваліфікацій усіх галузей народного господарства”

Кадрова політика – один з пріоритетних напрямів діяльності держави щодо координації заходів, які вживаються з метою розвитку і вдосконалення всього трудового потенціалу країни, і здійснюється переважно в трьох основних напрямах: у системі державної служби; на державних підприємствах, в установах, організаціях; на недержавних підприємствах (акціонерних, приватних, орендних та ін.)

8.Особливості державної кадрової політики. Принципи та основні складові державної кадрової політики.

Особливістю державної кадрової політики в Україні є її багатосуб’єктність.

До суб’єктів належать: Верховна Рада України, що надає державній кадровій політиці легітимний характер, законодавчо закріплює її принципи, визначає обсяги фінансування, контролює її здійснення на практиці; Президент України визначає мету та основні напрямки державної кадрової політики, забезпечує узгоджене функціонування і взаємодію органів державної влади, органів державного управління та органів місцевого самоврядування; Кабінет Міністрів України відповідає за реалізацію єдиної кадрової політики в Україні в системі виконавчої влади. Національне агенство України з питань державної служби - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом

Суб'єкти державної кадрової політики - носії визначених у правовому полі повноважень, прав та обов'язків щодо вироблення та реалізації державної кадрової політики (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, профспілки, асоціації роботодавців, громадські організації та інші)

Суб’єкти державної кадрової політики у сфері державного управління - Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, керівники центральних, регіональних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій

Державна кадрова політика ґрунтується на таких загальних принципах: законність; дотримання права людини на вільний вибір професії та виду трудової діяльності; запобігання дискримінації за етнічними, соціальними, політичними, релігійними, гендерними та іншими ознаками; професіоналізм, доброчесність;  прозорість і відкритість; обґрунтованість та стратегічність; раціональність у доборі й розстановці кадрів, сприяння професійному та кар'єрному розвитку працівників, можливостей для всебічного, гармонійного розвитку та реалізації особистості тощо; пріоритетність національних інтересів; оптимальне поєднання повноважень і відповідальності.

Державну кадрову політику складає сукупність таких заходів: 1) Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; 2) Підбір кадрів для заміщення посад; 3) Підвищення престижності посад, пов'язаних із здійсненням функцій держави; 4) Інформаційн0-аналітичне забезпечення прийняття кадрових рішень; 5) Оцінка ефективності роботи кадрів; 6) Забезпечення відповідальності та запобігання проява корупції; 7) Підвищення рівня управлінської культури