Void main(void)

{

int values[5]; // Оголошення масиву

int i;

values[0] = 100;

values[1] = 200;

values[2] = 300;

values[3] = 400;

values[4] = 500;

cout << "Масив містить наступні значення" << endl;

for (i = 0; i < 5; i++)

cout << values[i] << ' ';

}

Кожного разу, коли цикл for збільшує змінну i , програма може звернутися до наступного елемента масиву. Поекспериментуйте з цією програмою, змінюючи цикл for таким чином:

for (i = 4; i >= 0; i--)

cout << values[i] << ' ' ;

В цьому випадку програма виводитиме елементи масиву від більшого до меншого.

При оголошенні масиву ви можете вказати початкові значення, помістивши їх між лівою і правою фігурними дужками, наступними за знаком рівності. Наприклад, наступний оператор ініціалізував масив values:

int values[5] = { 100, 200, 300, 400, 500 };

Так само наступне оголошення ініціалізувало масив з плаваючою крапкою:

float salaries[3]= { 25000.00, 35000.00, 50000.00 };

Якщо ви не вказуєте початкове значення для якого-небудь елемента масиву, більшість компіляторів C++ ініціалізує такий елемент нулем. Наприклад, наступне оголошення ініціалізувало перші три з п'яти елементів масиву:

int values[5] = { 100, 200, 300 };

Програма не ініціалізувала елементи values[3] і values[4]. Залежно від вашого компілятора, ці елементи можуть містити значення 0. Якщо ви не вказуєте розмір масиву, який ви ініціалізували при оголошенні, C++ розподілить достатньо пам'яті, щоб вмістити всі визначені вами елементи. Наприклад, наступне оголошення створює масив, здатний зберегти чотири цілочисельні значення:

int number [ ] = { 1, 2, 3, 4 };

17. Передача масивів у функції

Ваші програми передаватимуть масиви у функції точно так, як і будь-які інші змінні. Функція може ініціалізувати масив, додати до масиву значення або вивести елементи масиву на монітор. Коли ви передаєте масив у функцію, ви повинні вказати тип масиву. Немає необхідності вказувати розмір масиву. Натомість ви передаєте параметр, наприклад number_of_elements, який містить кількість елементів в масиві:

Void some_function(int array[], int number_of_elements);

Наступна програма ARRAYFUN.CPP передає масиви у функцію show_array, яка, в свою чергу, використовує цикл for для виведення значень масивів:

Void show_array(int array[ ], int number_of_elements)

{

int i;

for (i = 0; i < number_of_elements; i++)

cout << array[i] << ' ';

cout << endl;

}

Void main(void)

{

int little_numbers[5]= { 1, 2, 3, 4, 5 };

int big_numbere[3] = { 1000, 2000, 3000 );

show_array(little_numbers, 5);

show_array (big_numbers, 3);

}

Як бачите, програма просто передає масив у функцію на ім'я, а також вказує параметр, який повідомляє функції кількість елементів, що містяться в масиві:

show_array(little_numbers, 5);

18. Символьні рядки

Програмісти з C++ широко використовують символьні рядки для зберігання імен користувачів, імен файлів і іншої символьної інформації.

Для оголошення символьного рядка усередині програми просто оголосіть масив типу char з кількістю елементів, достатньою для зберігання необхідних символів. Наприклад, наступне оголошення створює змінну символьного рядка з ім'ям filename, здатну зберігати 64 символи (не забувайте, що символ NULL є одним з цих 64 символів):

char filename[64];

Наступна програма ALPHABET.CPP присвоює букви від А до Я змінній alphabet, використовуючи цикл for. Потім програма додає символ NULL в цю змінну і виводить її за допомогою cout.