42.Кампілобактери.Біолог.Властивості,мікробіолог.Діагностика.

Кампілобактери– Гр-напівскрученіпалички.Рухомімонотрихи,хоча можуть виявлятися 2 джгутики по полюсах клітини.Вимогливі до середовища,ростуть на кровяних сер.,що містять гемін,білкові гідролізати,а.к.

Бактерії проникають через слизовий бар’єр кишкового канал завдяки активній рухливості.Токсигенні властивості зумовлені ентеротоксином,що за механізмом дії подібний до ентеротоксинів патогенних еширихій та холерного вібріону.

Фактор передачі харчові продукти.Інкубац.період при кишковій формі кампілобактеріозу триває декілька днів.

Мікробіол.діагностика. Мікроскопічний метод.Для діагностуваннякишк.формикаипілобактеріозу можна застосовувати метод прямої мікроскопії(фарб.мазків за Грамом або карболовим фуксином).

Чисті культури виділяють із застосуванням селективних середовищ, ідентифікація виділ культур проводиться на основі морфотинкторіальних та біохім.характеристик. Для діагностування деяких видів застосовують експрес-тест.

43.Хелікобактер пілорі.Відкриття,біолог.Влстивості,патогенез.Методамікробіолог.Діагностики.Сучасні методи лікування

Вид патогенний для людини. Встановлення його значення у патології шлунка і дван.уишки – Маршал та Уорен 1982р. відзначено Нобел. Премією.

Має характерну морфологію – напівзігнуті, дугопод. Гр-палички.Виявляється поліморфізм – від палички до кокопод.форми

Патогенез. Інкуб.період 7 днів.проникають через шар слизу і прикріплюються до епітеліальних клітин. Захворювання проявляється нудотою, блюванням , кишковими розладами. В основному гелікобактерна інфекція носить виразковий хронічний характер.Основніклініцні синдроми – виразкова хвороба шл. І дван.кишки,хрон.атрофічний гастрит. Бактерії адгезуються на стінках шлунку…

Мікробіологічна діагностика.

Використовують біоптатшлунка.Дослідження починають з виявл. Уреазноіактивності.У подальшому готують мазки відбитки або гістологічні зрізи.Препарат фарбують за Грамом ,Роман.-Гімзою,фуксином , імпрегнація сріблом.Для виділ чистої культурибіоптат гомогенізують і засівають на спец. Середовища. Колонії зявляються через 2-3доби,ідентифікація проводиться за характерною морфологією та уреазою активністю.Цитотоксичну активність культур виявляють кА культурі кл.еритроцитів. До неінвазивних методів діагностики належать дихальний тест із сечовиною.Серологічні методи є допоміжними,оскільки АТ виявляються у більшості дорослих.

Лікування. Антибіотики(ампіцилін,кларитроміцин,фторхінотони)у поєднанні з препар. Що знижують кислотність шлункового соку. Нітрофурани і метронізадол.

44.Сучасні методи лабораторної діагностики інфекц.Захворювань.

Мікробіологічна діагностика:

-мікроскопічний

-культуральний

-біологічний

-серологічний

-алергологічний

Культуральний метод є провідним,оскільки він дозволяє виділити і ідентифікувати мікроб збудник.

45.Патогенні гриби і актиноміцети (збудники канидозу,дерматомікозу, їх характеристика). Принципи мб діагностики

Патогенним грибам характерний вискокий рівень клітинної організації, складні життєві цикли, статеві і безстатеві уикли розмноження. Гриби можуть існувати у вигляді одноклітинних організмів (дріжджі, дріжджеподібні гриби) або у вігляді міцел. Особливості метаболізму, хімічного складу і морфо функціональної організації грибів визначають своєрідність інфекцій, що викликаються цими мікроорганізмами. Види патогенних грибів - збудників мікозів. Збудники поверхневих мікозів з урахуванням клініко-патогенетичних особливостей викликається захворювання, тканинного тропізму, своєрідності паразитарного морфогенезу та рівня патогенності умовно поділяються на групи: збудники кератомикозов, дерматофіти, гриби з «справжнім» паразитарним морфізмом, умовно-патогенні дріжджоподібні та плісняві гриби - збудники опортуністичних інфекцій.

Актиноміцети – ГР(+) нерухомі, аспорогенні, облігатно або факультативно анаеробні бактрії. Віризняються невибагливістю до складу середовища завдяки аисоким власним біосинтетичним можливостям. Ферментатична активність різнаманітна. Кінцевими продуктами ферментації глюкози є молочна,оцтова,мурашина кислот без утворення газу. Багато актиноміцетів здатні до продукції вітамінів групи В. Серед актиноміцетів зустрічаються супрепродуценти антибіотиків. Але попри корисні властивості окремих актиноміцетів,збільшення іх концентрації у біотопах людини слід розглядати як патологічні зміни у складі мікробіоти,оскільки серед актиноміцетів є досить багато патогенних для людини видів. (Actinomyces israelii, A.albus, A.bovis, A.naeslundii). Практично всі патогенні актиноміцети вирізняються наявністю протеолітичної, амілазної та ліполітичної активності, здатні розщеплювати білки крові і тканин людини.

Збудники дерматомікозу 3 роди: Epidermophyton, Microsporum, Trichophyton. Хвороби викликані дерматомікозами: мікроспорія, трихофітія, епідермофітія. Утворюють септований міцелій. Види розрізняють по пігментації і формі колоній. Трихофітонам характерні зернисті колонії з великою кількістю мікронідій, що розміщені на термінальних гіфах. Мікроспоруми утвор.товстостінні або тонкостінні макронідії. Їх колонії пофарбовані у жовто-оранжевий колір. Епідермофітонам характерні булавовидні конідії.

Кандидоз. Збудниками являються види роду Candida. (Albicans). В уражених тканинах гриб існує у вигляді клітин,що брунькуються і псевдоміцелію. Розмноження вегетативних клітин грибі супроводжується вираженою гнійно-запальною реакцією.

МБ діагностика.. Посів на кровяний агар и глюкозний агар Сабуро. Серодіагностика:РСК, р-я преципітації, р-я аглютинації, ІФА, ПЛР.