46. Токсоплазма,морфолоособливості культивування. Патогенез захворювань. Мб діагностика. Специфічна терапія.

Морфологія. Жит.цикл. включає декілька стадій: 1)ендозоїт (паразит розмножується безстатевим способом в різних органах.

2)мерозоїт- паразитують в епітеліальних кл.кишечника кішки

3)мікро і макрогамети-статеві стадії розвитку. Утворюється ооциста.

4)спорозоїт-інвазійна стадія

Патогенез захворювання. Основний хазяїн- кішка, в кишечнику якої утворюються ооцисти. Токсоплазми пошкоджують сполучну, епітеліальну, нервову, мязову тканини. Паразити продукують токсин, що приймає участь в формуванні мікроосередка некрозу. Вроджений токсоплазмоз хар-ся пошкодженням нерв.системи и очей. Набутий проявляється в різних клінічних ормах (міокаритна, енцефалічна, очна, кишкова).

МБ діагностика. Основана на використанні серологічних методів: РСК, РПГА, непряма р-я імунофлюоресценціі, ІФА.

Лікування. Хіміотерапевичні препарати.

47. Патогенні найпростіші. Класифікація. Лейшманії, властивості, патогенезз захворювання. МБ діагностика. являються еукаріотичними одноклітинними мікроорганізмами. Відносяться до царства Protozoa. Представники Sarcomastigophora, Apicomplexa, Ciliopora, Microspora викликають захворювання у людини. До патогенних найпростіших відносяться амеба дизентерійна, лямблії, трихомонади, лейшманії, плазмодії, токсоплазма, балантидії.

Патологічні особливості зв’язані з циклічністю розвитку збудника в організмі основного і проміжного хазяїна.

Клітини найпростіших покриті еластичною мембраною. Цитоплазма містить одне або декілька ядер, ядерця, хромосоми, ендоплазм.ретикулум, рибосоми, мітохондрії, ап..Гольджі, лізосоми. Деякі можуть пересуватись у просторі жа допомогою псевдоподії або джгутиків. Живлення відбувається шляхом фагоцитозу; розмноження проходить простим або множинним поділом, брунькуванням або цисто утворенням. Біологічний цикл багатьох найпростіших включає вегетативну форму(трофозоїт) і резистентну(цисту).

Лейшманії. Серед паразитуючих у людей лейшманій найбільше значення мають: L.tropica, L.major, L.aethiopica, L.donovani

L.donovani(вісцеральний лейшманіоз): передача відбувається москітами Phlebotomus. Патогенез зумовлений імунопатичніми процесами, як реакції організму на компоненти розпаду клітин збудника, ураженням селезінки, печінки, кісткового мозку. Характеризується хронічнм перебігом, хвилеподібною гарячкою, прогресуючою анемією, лейкопенією, кахексією. МБ діагностика: Матеріалом для дослідження є кров,пунктат кістк.мозку,сироватка крові. Дослідження проводяться з використанням мікроскопічного, бактеріологічного, серологічного (ІФА, РІФ) методів, шкірно-алергічного тесту.

L.tropica (шкірний лейшманіоз): Резервуаром паразита є гризуни, людина. Механізм передачі трансмісивний. В місці укусу виникає гранульома, звідки паразит поширюється лімфою.Клінічні стадії:первинна лейшманіома, дифузно-інфільтративна лешманіома, туберкулоїдний шкірний лейшманіоз. МБ діагностика: досліджується матеріал(зішкріб) із виразки мікроскопічним, біологічним методами.