- •10. Паливно-енергетичний комплекс україни
- •2. Паливно-енергетичний баланс та його структура
- •Видобуток вугілля в україні у 1990—1997 рр., млн. Т
- •Обсяги переробки нафти на переробних заводах україни у 1990—1997 рр., млн. Т*
- •Розміщення запасів природного газу по нафтогазоносних регіонах україни на 01.01.1998 р., млрд. М3 *
- •Забезпеченість споживання газу в україні
- •Характеристика основних магістральних газопроводів україни
- •Структура споживання електроенергії галузями народного господарства україни у 1990, 1997 рр.*
- •Споживання електроенергії в регіонах україни у 1990—1997 рр., млрд. КВт. · год*
Обсяги переробки нафти на переробних заводах україни у 1990—1997 рр., млн. Т*
НПЗ |
1990 |
1991 |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
Кременчуцький |
18,3 |
16,7 |
13,1 |
10,0 |
9,1 |
7,7 |
5,9 |
4,7 |
Лисичанський |
21,8 |
19,6 |
10,6 |
4,3 |
4,8 |
2,1 |
2,2 |
3,2 |
Херсонський |
8,2 |
7,6 |
5,6 |
2,3 |
1,6 |
2,2 |
1,5 |
1,7 |
Одеський |
3,8 |
3,5 |
3,4 |
0,9 |
1,3 |
2,0 |
1,5 |
1,0 |
Дрогобицький |
3,1 |
3,3 |
2,9 |
1,4 |
1,3 |
1,2 |
1,0 |
1,0 |
Надвірнянський |
2,9 |
3,0 |
2,0 |
1,2 |
1,0 |
1,1 |
0,9 |
0,7 |
Разом |
58,1 |
53,7 |
37,6 |
20,2 |
19,1 |
16,3 |
13,0 |
12,3 |
* За даними об’єднання «Укрнафтохімпереробка».
Найважливішим завданням розвитку нафтопереробної промисловості є забезпечення істотного зростання технічного рівня виробництва. Насамперед слід підвищити глибину переробки нафти до рівня країн, що мають розвинуту нафтопереробку, тобто до 80%. Це може бути досягнуто до 2010 р. Поглиблення переробки нафти для України має зараз першорядне значення, бо дозволяє значно економити нафту (до 30%), не зменшуючи виробництва світлих нафтопродуктів, в першу чергу найбільш споживаних — автомобільного бензину, дизельного палива, авіаційного гасу. Правда, при цьому знизяться обсяги виробництва паливного мазуту. Однак він може і повинен заміщатися іншими видами палива, насамперед вугіллям. З поглибленням переробки нафти в Україні поліпшиться загальна структура випуску нафтопродуктів та більш ефективним стане використання нафтової сировини.
5. ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН, ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Розвиток газової промисловості в Україні розпочався наприкінці XIX ст. На той час будувалися заводи з виробництва штучного газу, який використовувався переважно для освітлення вулиць, особняків, вокзалів тощо. У промисловості такий газ майже не використовувався.
Для газової промисловості України в першій половині XX ст. характерними були незначні обсяги виробничого та видобувного газу, його висока собівартість та низька продуктивність праці.
Незначний розвиток газової промисловості у довоєнний період пояснюється певною мірою відсутністю спеціального оснащення для газових промислів і надто обмеженою кількістю розвіданих газових родовищ. Разом з тим у 40-х роках XX ст. були створені відповідні передумови для відокремлення газової промисловості у самостійну галузь паливної індустрії.
Якісно новий період у розвитку газової промисловості настав після другої світової війни, коли розпочалася інтенсивна експлуатація вже відкритих родовищ природного газу у західних областях і активізувались пошуки по всій території республіки.
Завдяки зростанню обсягів геологічної розвідки та буріння свердловин у 1946—1950 рр. було відкрито Шебелинське, Радченківське, Більче-Волицьке газові родовища, а також нові горизонти на Опарському та Дашавському родовищах. Було введено в експлуатацію Угерське та Хідновицьке родовища.
Відкриття і введення в експлуатацію в останні роки нових газових родовищ створили передумови для перебудови системи газотранспортних магістралей значної протяжності: Дашава — Київ, Дашава — Калуш — Галич — Добівці, Бендери — Івано-Франківськ.
Важливе значення для газової промисловості та її розвитку мало введення в експлуатацію у 1956 р. Шебелинського газового родовища в Харківській області. В подальшому були відкриті такі великі газові родовища, як Кегичівське, Єфремівське, Глинсько-Розбишівське, Машівське, Пролетарське та Рибальське (на сході України), а також Хідновицьке, Пинянське, Бітків-Бабчинське (на заході).
Це привело до того, що в розміщенні газової промисловості республіки за 1950—1970 рр. відбулися суттєві зміни. Так, якщо раніше провідну роль відігравала західноукраїнська нафтогазоносна область, то вже в 60-х роках акцент в розміщенні сировинних ресурсів був перенесений на схід України (Дніпровсько-Донецька западина). За двадцятиріччя (1950—1970 рр.) питома вага Східного регіону у видобутку газу зросла від нуля до 76%, тоді як доля Західного регіону зменшилась від 100% до 22,6%. Разом з тим розпочався видобуток газу і на півдні республіки.
За цей же період значно зросла кількість газифікованих міст республіки, розширилась сфера застосування природного газу. Видобуток газу збільшився з 1,5 млрд. м3 у 1950 р. до 60,9 млрд. м3 у 1970 р., або більше ніж в 40 разів.
Найбільший обсяг видобутку газу був досягнутий у 1975 р. — 68,7 млрд. м3. У наступний період після 1975 р. мала місце тенденція зниження видобутку газу в Україні, який зараз становить близько 17 млрд. м3 за рік (табл. 12). Разом зі зниженням видобутку газу в Україні, починаючи з 1991 р., спостерігається зменшення споживання газу, що пов’язано із загальним спадом в промисловому і сільськогосподарському виробництві.
Таблиця 12
ВИДОБУТОК ПРИРОДНОГО ГАЗУ ПО НАФТОГАЗОНОСНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1990—1997 рр.*
Регіон |
1990 |
1991 |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
Східний |
25,1 |
21,7 |
18,8 |
17,1 |
16,1 |
15,7 |
15,7 |
15,4 |
Західний |
1,2 |
1,0 |
0,8 |
0,8 |
0,9 |
1,1 |
1,3 |
1,3 |
Південний |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
Україна — разом |
26,9 |
23,2 |
19,8 |
18,4 |
17,6 |
17,5 |
17,7 |
17,4 |
* За даними Державного геологічного підприємства ГЕО. ІНФОРМ.
У межах України зараз виділяється дев’ять нафтогазоносних областей, розміщення яких дозволяє об’єднати їх в три нафтогазоносні регіони: Східний — Дніпровсько-Донецька газонафтоносна область; Західний — Передкарпатська, Складчаті Карпати, Закарпатська і Волино-Подільська та Південний — Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська, Азово-Березанська область.
При цьому Східний регіон охоплює Сумську, Полтавську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську і Чернігівську області; Західний — Волинську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську області; Південний—Запорізьку і Херсонську області, а також Автономну Республіку Крим.
Запаси природного газу категорій А + В + С1 станом на 01.01.1998 р. становлять 1098,4 млрд. м3, категорії С2 — 331,3 млрд. м3 (табл. 13).
Запаси газу категорій А +В + С1 + С2 зосереджені переважно у Східному нафтогазоносному регіоні і сягають майже 82% від загальних запасів цих категорій в цілому по Україні. Відповідно на цей регіон припадає і найбільша питома вага видобутку газу в державі (88%).
Крім цього, Україна станом на 01.01.1998 р. має перспективні ресурси (С3) — 711,89 млрд. м3, прогнозні ресурси (Д1 + Д2) — 2651,79 млрд. м3.
Таблиця 13