
- •Тема 3. Методи розв’язування
- •1) Метод Гаусса-Жордана
- •Порядок заповнення розрахункової таблиці:
- •Алгоритм -го кроку методу Гаусса-Жордана
- •2) Похибки розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гаусса-Жордана
- •2) Інші прямі методи
- •2. Ітераційні методи розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Метод простої ітерації
- •4. Умови збіжності методу простої ітерації
- •Метод Зейделя
- •Тема 4. Методи розв’язування нелінійних рівнянь
- •1. Постановка задачі розв’язування нелінійного рівняння з одним невідомим. Відокремлення коренів.
- •Відокремлення коренів.
- •Способи відокремлення коренів
- •2. Метод поділу відрізку пополам (метод бісекції)
- •Алгоритм знаходження кореня рівняння методом поділу відрізку пополам
- •3. Метод хорд
- •Алгоритм знаходження кореня рівняння методом хорд
- •4. Метод дотичних (метод Ньютона)
- •Алгоритм знаходження кореня рівняння методом дотичних
- •5. Метод простих ітерацій
- •Алгоритм знаходження кореня рівняння методом простих ітерацій
2) Похибки розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гаусса-Жордана
Розглянемо
питання про похибки розв’язування
систем лінійних алгебраїчних рівнянь
методом Гаусса-Жордана. Якщо систему
записано в матричному вигляді (1)
,
то розв'язок можна записано у вигляді
.
Однак, обчислений за методом Гаусса-Жордана
розв'язок
відрізняється від розв'язку
з-за похибок округлень, які пов'язані з
обмеженістю розрядної сітки машини.
Існують
дві величини, які характеризують ступінь
відхилення отриманого розв'язку від
точного. Одна з них – це похибка
,
яка дорівнює різниці точного і отриманого
розв'язків:
;
друга
– відхил
,
яка дорівнює різниці між лівою і правою
частинами рівнянь системи при підстановці
в них розв'язку:
.
Можна
показати, що якщо одна з цих величин
дорівнює 0, то й друга повинна дорівнювати
0. Однак, з малості однієї не випливає
малість другої. Якщо
,
то звичайно
,
але обернене справедливе не завжди.
Зокрема для погано обумовлених систем
(тобто, таких систем, в яких малі похибки
обчислень або вихідних даних можуть
привести до великих похибок в розв'язку)
при
похибка розв'язку може бути великою.
Разом з цим в практичних розрахунках, якщо система не є погано обумовленою, контроль точності розв'язку здійснюється за допомогою відхилу (похибку звичайно обчислити неможливо, тому що невідомий точний розв'язок). Відзначимо, що метод Гаусса-Жордана в цих випадках дає малі відхили.
2) Інші прямі методи
Серед прямих методів найбільш розповсюджений метод Гаусса; він зручний для обчислень на комп’ютері. Вкажемо деякі інші прямі методи.
Метод
прогонки є
модифікацією методу Гауса для окремого
випадку розріджених систем – системи
лінійних алгебраїчних рівнянь з
трьохдіагональною матрицею, тобто
з матрицею, всі елементи якої, що не
лежать на головній і двох побічних
діагоналях, дорівнюють нулю
при
та
Такі системи зустрічаються при моделюванні
деяких інженерних задач, а також при
чисельному розв’язуванні крайових
задач для диференціальних рівнянь.
Метод квадратного кореня використовується в тих випадках, коли матриця системи є симетричною.
Метод оптимального виключення є зручним при введені по рядках матриці системи в оперативну пам'ять. Але цей метод має недоліки: часте звернення до зовнішніх пристроїв, неможливість вибору головного елементу та ін.
Кліткові методи використовуються для розв’язування великих систем, коли матриця і вектор вільних членів цілком не вміщуються в оперативну пам'ять.
2. Ітераційні методи розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
Ітераційні
методи
(їх також називають методами послідовних
наближень) полягають
у тому, що розв’язок
системи (1) відшукується як границя при
послідовних наближень
,
де
– номер ітерації. Як правило, за скінченну
кількість ітерацій ця границя не
досягається.
-
Метод простої ітерації
Нехай задано систему (1)
(1)
Запишемо цю систему у матричному вигляді:
(2)
Припускаючи,
що діагональні елементи матриці
ненульові
,
розв'яжемо перше рівняння системи
відносно
,
друге – відносно
і т.д. Отримаємо систему:
де
,
при
,
при
,
.
Вводячи матриці
та
,
останню систему запишемо у матричному вигляді:
.
Задамо
початкове наближення розв'язку
,
покладаючи
.
Всі
наступні наближення
обчислюються за формулою:
(6)
Формула (6) і виражає собою метод простої ітерації.
Якщо
існує границя
,
то вона є розв’язком системи (1).