Вибір теми курсової роботи

№	Номер теми курсової роботи
1	1, 11, 21,
2	2, 12, 22,
3	3, 13, 23,
4	4, 14, 24,
5	5, 15, 25,
6	6, 16, 26,
7	7, 17, 27,
8	8, 18, 28,
9	9, 19, 29,
10	10, 20, 30.

3. Складання плану курсової роботи

Після затвердження теми та добору і вивчення літературних джерел до курсової роботи студент складає план. Це відповідальний етап, оскільки від нього залежить якість роботи. План повинен охоплювати вузлові питання теми, бути чітким і логічно послідовним, не слід перевантажувати його великою кількістю питань (достатньо 3-4), бо це призведе до поверхового викладення матеріалу. План повинен бути складним, містити підпитання, що детальніше розкриватимуть суть основного питання. План студенти здають науковому керівникові для затвердження.

У процесі написання роботи план можна уточнювати.

Зразок плану курсової роботи. Тема: „Управління витратами на малих підприємствах”

Вступ

1. Теоретичні аспекти управління витратами на підприємстві.

   0. Суть та класифікація витрат.

   1. Витрати виробництва у коротко- і довгостроковому періодах.

   2. Місця витрат і центри відповідальності.

2. Аналіз формування витрат та управління ними на МП „Світязь”.

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства.

2.2. Характеристика витрат підприємства та сучасний їх рівень.

2.3. Система управління витратами на підприємстві.

3. Напрями мінімізації витрат на МП „Світязь”

3.1. Мінімізація витрат підприємства у короткостроковому періоді шляхом оптимізації поточних рішень.

3.2. Обґрунтування інвестиційного проекту із оновлення основних фондів підприємства.

Висновки

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Під час написання курсової роботи необхідно розкрити зміст вибраної теми і показати глибокі знання літературних джерел. Викладення теорії має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки, що висвітлено в новій економічній літературі. Кожну тему курсової роботи потрібно розглядати з позицій сучасності, теоретичні положення супроводжувати аналізом статистичних даних, прикладами з практики господарювання. Важливо показати вміння самостійно робити правильні висновки на основі вивченої літератури, зібраного, опрацьованого й узагальненого конкретного матеріалу.

4. Зміст, структура та обсяг курсової роботи

Курсова робота за обсягом повинна мати 25-30 сторінок стандартного формату. Сюди не включаються таблиці, карти, картосхеми, рисунки. Великий за обсягом матеріал можна виносити у додатки. Їх кількість не обмежується і на обсяг роботи це не впливає.

Курсова робота повинна містити:

• титульний аркуш;

• зміст;

• перелік умовних позначень (при необхідності);

• вступ;

• основну частину;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (при необхідності).

Титульний аркуш

Титульний аркуш містить відомості про назву міністерства та навчального закладу, кафедри, повну назву документа, прізвища та ініціали студента і наукового керівника, місто, рік (зразок оформлення титульного аркуша наведено у додатку А).

Зміст

Зміст подають після титульного аркуша. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок).

Перелік умовних позначень, скорочень та термінів

Якщо в курсовій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують після змісту, починаючи з нової сторінки. Перелік розташовують двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість. Обґрунтовується актуальність теми, коротко аналізується література за темою, визначається ряд питань, що вимагають вирішення, методологія досліджень, вказуються джерела інформації, використаної автором при підготовці й написанні курсової роботи. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва.

Треба знайти відповідь на питання „Що ж таке актуальність, або „кому це потрібно?”. Чи інакше – „Якій галузі виробництва або знань і для чого необхідні запропоновані результати роботи?”.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми, з чого й випливе актуальність теми. Проблема в дослідженні – це суперечлива ситуація, котра вимагає свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає в результаті відкриття нових фактів, які явно не вкладаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність теми для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Мета і задачі дослідження.

Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Метою будь-якої наукової праці є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніше але не достатньо досліджених. Мета формулюється як правило одним реченням. При формулюванні мети не слід братися за вирішення декількох напрямків. Наприклад, не слід формулювати мету, як „…розробити і систематизувати…” При такому формулюванні визначаються дві мети – „розробити” і „систематизувати”, що потребує розробки двох різних напрямків дослідження і, відповідно, різних завдань роботи. Не слід формулювати мету як „Дослідження...”, „Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення, а не на неї саму. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме вирішується в роботі.

Для розкриття мети формулюються завдання. Це звичайно робиться у формі перерахування (вивчити..., описати..., встановити..., вияснити..., сформулювати..., побудувати… і т. ін.). Формулювання цих завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення складатиме зміст розділів роботи. Це важливо також і тому, що назви таких розділів з’являються саме з формулювання завдань дослідження.

Об’єкт і предмет дослідження.

Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної інформації.

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти та функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення.

Методологічні основи дослідження.

Зазначають використовувані методи та інформаційні джерела дослідження. Вказують загальнонаукові та спеціальні методи дослідження теоретичних основ та напрацювань в теоретичній галузі, економічних явищ і процесів, основні джерела наукової, монографічної літератури, статистичних джерел, що стали основою написання роботи.

Структура та обсяг роботи.

Вказують загальний обсяг роботи (у стор.). Зазначають, що робота містить вступ, ... розділів, ... підрозділів, висновки, список використаних джерел, ... додатків; ілюстрована ... таблицями, ... рисунками (... діаграмами, ... схемами, ... графіками), ... формулами; список використаної літератури включає ... джерел.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2 сторінки.

Основна частина

Основна частина роботи передбачається глибоке і всебічне висвітлення головних питань, проблем теми. Вона будується відповідно до плану, який розроблений студентом, затверджений науковим керівником і спрямований на розкриття теми. Важливо показати, як висвітлюється дана проблема в економічній літературі, викласти різні точки зору і зробити їх критичний аналіз.

Основну увагу необхідно зосередити на всебічному і глибокому теоретичному висвітленні проблеми, що вивчається. Написання курсової роботи необхідно розпочинати з викладення основного матеріалу кожного питання.

Перший розділ, теоретичний, містить 2-3 підрозділи, а при необхідності пункти і підпункти.

Мета, яка має бути досягнута при написанні першого розділу – це літературний огляд та критичний аналіз існуючих теорій, закономірностей та існуючих поглядів на тему, що досліджується, обґрунтування можливого використання для подальшого дослідження.

Теоретичний аналіз має визначити суть, значення, класифікаційні характеристики, узагальнення, тенденції досліджуваних явищ, визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності господарських одиниць.

Другий розділ є аналітичним і складає 10-12 сторінок. В другому розділі проводиться глибокий системний аналіз досліджуваної проблеми з використанням обраних методів дослідження. При цьому потрібно не обмежуватися констатацією, а виявляти тенденції розвитку, розкривати недоліки і виявляти причини (чинники), що їх обумовили, намітити шляхи їх можливого усунення. Другий розділ виконується на основі фактичного і статистичного матеріалу. Результати аналізу і проведених розрахунків оформляються у вигляді таблиць з поясненнями, можуть ілюструватися графіками, діаграмами, схемами. Зміст другого розділу є основою для розробки рекомендацій та пропозицій і написання третього розділу курсової роботи.

Третій розділ є логічним завершенням перших двох і складає 8-10 сторінок. Він присвячений узагальненню проблем, виявлених при вивченні теоретичного матеріалу та результатів проведеного аналізу фактичного і статистичного матеріалу, а також розробці шляхів їхнього вирішення у формі конкретних пропозицій, рекомендацій, заходів. Усі пропозиції і рекомендації повинні носити конкретний теоретичний характер. При цьому необхідно спиратися на прогресивний вітчизняний і закордонний досвід, розгляду якого доцільно присвятити окремий підрозділ.

Механічне списування тексту з книг, брошур, журнальних статей та інших матеріалів неприпустимі. Матеріали цих джерел студенти можуть використовувати у своїй роботі, тільки творчо переробивши в руслі концепції курсової роботи, її узагальнень та висновків. Але в будь-якому випадку на використане першоджерело обов’язково повинне бути посилання.

При написанні курсової роботи дуже важливо не обмежуватися загальними фразами. Кожне висунуте положення необхідно всебічно обґрунтувати, користаючись при цьому методом єдності історичного та логічного, аналізу та синтезу, використовувати місцевий фактичний матеріал.

Це стосується найважливіших питань, які необхідно з’ясувати в кожнім розділі. Підкріплюючи теоретичні положення статистичним матеріалом чи прикладами з конкретної економічної дійсності, потрібно також показати, як дане економічне явище розвивалося історично і які тенденції його розвитку в перспективі. Статистичні дані, як правило, необхідно брати з першоджерел.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність економічних процесів, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних можливостей. По розміру коментарі, тлумачення та висновки по статистичному матеріалу мають бути у 2-3 рази більше наведених даних.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов’язково супроводжувати стислим коментарем.

Розкриття змісту повинно доводитись, а не бути декларативним, науково обґрунтовуватись і пояснюватись. Теоретичні положення і висновки повинні базуватись на конкретних матеріалах дійсності. Причому факти і приклади повинні бути типовими, а не випадковими. Для того, щоб мати правильне уявлення про ті чи інші економічні явища, необхідно розглядати їх в історичному аспекті. Тому при написанні курсової роботи для повного і правильного розкриття змісту обраної теми студенту необхідно:

• вивчити наукові роботи вітчизняних і західних вчених по даній темі;

• знати законодавчу базу даного питання;

• ознайомитись зі статистичними даними, що публікуються в періодичних виданнях та статистичних щорічниках;

• вивчити статті з обраної теми, що публікуються в журналах „Економіка України”, „Актуальні проблеми економіки”, „Економіст”, „Економіка АПК”, „Економіка. Фінанси. Право”, „Фінанси України”, „Економічний часопис”, „Вопросы экономики”, „Мировая экономика и международные отношения”, „Общество и экономика”.

Після вивчення літератури, підбору і опрацювання цифрового матеріалу можна розпочинати написання роботи. Це відповідальний етап виконання роботи, оскільки студент повинен проявити вміння самостійно мислити, аналізувати дані, робити узагальнення, висновки і пропозиції.

При використанні фактичного матеріалу необхідно дотримуватись таких правил:

• дані необхідно зводити чи до абсолютних (млн. грн., штуки, т, м), чи до відносних показників (%) і при співставленні даних обов’язково в однокових одиницях виміру;

• для доведення певної тенденції необхідно навести не одну, а ряд цифр, які б розкрили суть процесу;

• статистичний матеріал для наочності можна зводити у таблиці, графіки, діаграми, тобто систематизувати наведені дані.

Однак слід пам’ятати, що використання фактичного матеріалу не повинно призводити до перенасичення роботи цифровим матеріалом. Необхідно прагнути того, щоб дані чітко підкреслювали основну думку питання.

Висновки

Висновки вміщують після основного змісту роботи, починаючи з нової сторінки. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій (визначення, класифікації, виявлені проблеми з теми дослідження, а також шляхи їх вирішення). Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання, зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного характеру, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Вони повинні бути короткими, чіткими, представленими в тезовій формі, що розкривають зміст обраної теми курсової роботи.

Обсяг висновків складає 2-3 сторінки.

Список використаних джерел

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять після висновків, починаючи з нової сторінки.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. При цьому список літератури повинен обов’язково включати новітні джерела літератури, що відбивають сучасний стан проблеми, шляхи та перспективи її вирішення. Кількість найменувань у списку повинна бути не менша 20.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Бібліографічні описи виконують на мові джерела інформації, допускається робити переклад бібліографічного опису і записувати його на мові курсової роботи (приклади оформлення бібліографічного опису наведено у додатку Б).

Додатки

У додатках вміщують матеріал, який :

- є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини може змінити впорядковане і логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг роботи.

Додатки розміщують у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток ____” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.