Література:

1. Алёшина Ю.С., Гозман Л.Я. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. ‑ М., 1987.

2. Белова В.А., Дарский Л.Е. Статистика мнений в изучении рождаемости. ‑ М, 1972.

3. Бодалёв А.А., Столин В.В. Семья в психологической консультации. ‑ М., 1989.

4. Бойко В.В. Малодетная семья. ‑ М., 1988.

5. Бойко В.В. Рождаемость: Социально-психологические аспекты. ‑ М.,1985.

6. Босанец М. Внебрачная семья. ‑ М., 1981.

7. Валиева С.Ф. Роль семьи в процессе социализации ребенка // Вестник Московского университета. Сер. 18. - Социология и политология. ‑ 1997. ‑ № 3. -‑С. 121 ‑ 125.

8. Васильченко Г.С., Решетняк Ю.Н. Любовь, брак, сексуальное партнёрство. -‑ М., 1990.

9. Волков А.Г. Эволюция российской семьи в XX веке // Мир России. ‑ 1999. ‑ № 4. ‑ С. 47 ‑ 57. |

10. Волков А.Г., Сороко Е.Л. Типология семьи и домохозяйств России: развитие и анализ (по данным микропереписи 1994 года) // Вопросы статистики. ‑ 1999. ‑ №5.

11. Голод С.И. Стабильность семьи: социологический и демографический аспект. ‑ Ленинград, 1984.

12. Гурко Т.А. Трансформация института современной семьи // Социс. ‑ 1995. ‑ № 10. ‑ С. 96 ‑ 99.

13. Елизаров А.Н. Ценностные ориентации неблагополучных семей // Социс. ‑ 1995. ‑ № 7. ‑ С. 93 ‑ 99.

14. Кратохвил С. Психотерапия семейно-социальных дисгармоний. ‑ М., 1991.

15. Кризис семьи и депопуляция в России: круглый стол // Социс. ‑ 1999. ‑ № 11. ‑ С. 50 ‑ 57.

16. Павличенко М.В. К проблемам брачного выбора (по материалам специального пилотажного исследования) //Вестник Московского университета. Сер. 18. ‑ Социология и политология. ‑ 1997. ‑ № 2.

17. Солодников В.В. Семья: социологические и социально-психологические парадигмы // Социологические исследования. ‑ 1994. ‑ № 6.

18. Титова М.А. Социально-символическая интерпретация функции отца в процессе социализации ребенка // Вестник Московского университета. Сер 18. ‑ Социология и политология. ‑ 1997. ‑ № 3.

19. Харчев А. Г. Брак и семья в СССР. ‑ М., 1979.

20. Bradshaw J. Bradshaw on: The family. Health Communications. ‑ Inc. Deerfield Beach, Florida, 1988.

Тема 5. Сім'я як складний соціальний феномен.

Зміст

1. Родина як соціально-правовий та соціально-культурний інститут. Функції родини.

2. Культура подружнього спілкування як неодмінна умова безконфліктного сімейного життя.

3. Значення сім'ї для суспільства.

4. Загальна характеристика сімейного законодавства України та країн Східної Європи.

5. Вплив законодавства на стан сім'ї у сучасному суспільстві. Регулювання окремих інститутів сімейного права в Україні та країнах Східної Європи.

Під час вивчення даної теми основну увагу необхідно приділити такому моменту як складністі і трагічністі наявності в суспільстві неповних сімей, які так чи інакше впливають на суспільно-політичне життя держави.

Метою даної лекції є розкриття сутності родини як соціально-правового та соціально-культурного інститута. Для цього розглядаються культура подружнього спілкування, вплив законодавства на стан сім'ї у сучасному суспільстві.

Родина як соціально-правовий та соціально-культурний інститут. Функції родини.

Сім'я – це соціальне утворення, члени якого зв’язані спільністю побуту, взаємною моральної відповідальністю і взаємодопомогою. Сім'я – це своєрідний соціальний феномен, суспільство в суспільстві, де існують свої правила і обов’язки. Держава, яка складається з повноцінних, розвинутих і культурноосвічених сімей, багата держава, у неї є майбутнє.

Сім'я несе окрім найрізноманітніших функцій – соціальні функції. До найголовніших можна віднести такі як:

• репродуктивну (продовження роду);

• виховну функцію;

• організація і використання вільного часу;

• взаємне піклування і взаємодопомога членів сім'ї.

В сім'ї і через сім’ю формуються первинні ціннісні орієнтації і соціальні установки дитини, підлітка. Не потрібно забувати і про те, що сім'я закладає основи відносин між близькими людьми, формує орієнтації на трудове, суспільно-політичне життя людини.

Багато проблем виховання морально, естетично зрілої людини вирішуються з великими труднощами, тому що батьки нерідко не володіють ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки особистості, яка формується. У цьому розрізі стає зрозумілим уся складність і трагічність наявності в суспільстві неповних сімей, які так чи інакше впливають на суспільно-політичне життя держави.

Що слід розуміти під широковживаними поняттями “родина”, “сім'я”?

Однієї з найбільших цінностей людини є любов. Саме в ній відкривається нескінченна цінність людської особистості, радість применшення себе заради того, кого любиш, радість продовження себе. Усе це виразилося в такому соціальному інституті як родина, сім’я. Ідеальна родина немислима без любові. Любов – це тепло, ніжність, радість.

Що таке родина? По-перше, родина - це соціально-правовий інститут, що знаходиться під захистом держави. Штамп у паспорті, спільна особиста власність, право на спадкування, роздягнув майна при розводі, і все таке інше.

По-друге, родина – це соціально-культурний інститут. Родина створена для дуже важливої потреби людини в самоствердженні, тобто в повазі з боку навколишніх. По-третє, родина – це особлива мала соціальна група, основний соціальний осередок суспільства. Особлива форма співдружності чоловіка і жінки для повноцінного відтворення наступного покоління.

Не раз філософи і соціологи порушували питання про кризу інституту родини, пророкували навіть її зникнення в майбутньому. Змінилася структура родини як малої соціальної групи: родини зменшилися, з'явилося чимало родин, що сформувалися після повторного шлюбу, матерів-одинаків. Але шлюб як і раніше має високий престиж, люди не хочуть жити на самоті. Важливої залишається виховна функція родини, однак велика роль приділяється державі і суспільству: діти виховуються в яслах, дитячих садах, школі, чималий вплив роблять і засоби масової інформації. Важливої є і рекреаційна функція родини, тобто взаємодопомога, підтримка здоров'я, організація відпочинку і дозвілля. У сучасному світі з його високим соціальним темпом родина перетворюється у віддушину, де людин відновлює свої психічні і фізичні сили. Не міняється одна з основних функцій родини репродуктивна, тобто функція продовження роду. Таким чином, ніщо і ніхто не може замінити функцій родини. Родина - продукт суспільної системи, вона міняється зі зміною цієї системи.

Тим часом сьогодні існує чимало подружніх пар, що прибігають до розводу при першому ж зіткненні зі звичайними життєвими труднощями. Однак є і такі пари, де одна зі сторін робить усі для того, щоб врятувати шлюб, а інша сторона при цьому лише зміцнюється в думку про власну винятковість. Є, нарешті, пари, якою протипоказана спільне життя.

Як масове явище розлучення грають переважно негативну роль і в зміні народжуваності, і у вихованні дітей. По-перше, унаслідок розлучень зменшується продуктивний період у житті жінки. По-друге, у випадку невдалого першого шлюбу може набагато відсунутися час першого дітородіння (що небажано і з медичної точки зору). По-третє, несприятливі відносини в родині, що передують розлученню, можуть уплинути на репродуктивні установки жінки, хоча в інших випадках цей вплив може бути нейтралізовано бажанням жінки створити і зміцнити нову родину. Розлучення оцінюється, як благо лише в тому випадку, якщо він змінює до кращого умови формування особистості дитини, кладе кінець негативному впливу на психіку дитини подружніх конфліктів.

Культура подружнього спілкування як неодмінна умова безконфліктного сімейного життя.