Тема 5. Правова охорона фірмових (комерційних) найменувань.

Лекція 7.

1. Поняття та ознаки фірмового найменування. Принципи фірми.

2. Суб'єкти права на фірмове найменування.

3. Зміст права на фірмове найменування.

4. Захист права на фірмове найменування.

Практичне заняття 7

Теоретичні питання:

1. Поняття та ознаки фірмового (комерційного) найменування.

2. Зміст права на фірмове (комерційне) найменування.

3. Захист права на фірмове (комерційне) найменування.

Завдання для самостійної роботи:

Самостійна робота студентів полягає у самостійному вивченні питань теми за методичними вказівками викладача. Студент повинен опрацювати лекційний матеріал, необхідний обсяг рекомендованої літератури та нормативно-правових актів.

Самостійна робота над питаннями теми покликане сприяти поглибленому засвоєнню лекційного матеріалу, навчальної літератури, навчити студентів аналізувати, узагальнювати опрацьований матеріал і самостійно робити науково обґрунтовані висновки.

При підготовці питань, які віднесені до самостійної роботи, студент має звернути особливу увагу на засвоєння таких понять і термінів: фірмове (комерційне) найменування, офіційна назва, найменування юридичної особи.

Після вивчення питань даної теми студент повинен викласти результати самостійної роботи в письмових роботах (з питань обраних викладачем). З інших питань, які винесені на самостійну роботу, студент має вести робочий конспект.

При відповіді на питання письмових робіт студент має розкрити:

• розмежувати поняття фірмове (комерційне) найменування, офіційна назва, найменування юридичної особи;

• визначити суб’єктів права на фірмове (комерційне) найменування

• розглянути процедуру правової охорони фірмових (комерційних) найменувань.

Задача 1.

До міжнародної адвокатської компанії "ВІМ" звернулась громадянка Іванченко із проханням про надання їй юридичної допомоги. Іванченко зазначила, що у травні 1996р. вона уклала із трастовою компанією "Владибор–Траст" інвестиційний договір, за яким через два роки їй мала бути повернута сума вкладу та обумовлені договором відсотки за його використання. Оскільки ані вклад, ані відсотки по ньому повернуті не були, Іванченко просила через суд захистити її законні права і повернути грошові кошти. Ознайомившись із текстом інвестиційного договору юристи компанії "ВІМ" звернули увагу на його преамбулу, в якій було зазначено, що "текст цього договору було складено на підставі відповідної розробки Міжнародної адвокатської компанії "ВІМ". Але насправді ніякої участі у розробці договору зазначена адвокатська компанія не брала, а трастова компанія "Владибор–Траст" ніколи не була її клієнтом.

Надавши громадянці правову допомогу, Міжнародна адвокатська компанія "ВІМ" звернулась до суду із позовом до трастової компанії "Владибор–траст" про відшкодування моральної шкоди. У позові вона зазначала, що трастова компанія без згоди власника використовувала ім'я добре відомої юридичної фірми з метою залучення інвестицій. Внаслідок невиконанні зобов'язань за договором трастовою компанією невдоволення її клієнта автоматично поширюється і на "автора" договору, що, в свою чергу, завдає шкоди діловій репутації Міжнародної адвокатської компанії "ВІМ".

1. Які суди розглядають спори між організаціями про відшкодування моральної шкоди?

2. Чи є обов'язковим у випадку, що розглядається, попереднє спростування інформації винною стороною?

3. Яким нормативним актом передбачено можливість відшкодування моральної шкоди, заподіяної використанням фірмового найменування без згоди власника?

4. Яке рішення має прийняти суд?