Задача 5

У 1993 році компанія „Хуго Босс АГ” зареєструвала в Міжнародному бюро Світової організації інтелектуальної власності знак для товарів та послуг „Baldessarini HUGO BOSS” для товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг „Тютюн; приналежності для паління; сірники” із строком дії міжнародної реєстрації 20 років. В Україні цей знак було взято під охорону з 20 липня 1993 року, а відомості про початок його дії було опубліковано 18 жовтня 1993 року У травні 1999 року компанія „Реемстма Сигареттенфабрикен Гмбх” подала позов до компанії „Хуго Босс АГ” (третя особа на стороні відповідача − Державне патентне відомство України) із вимогами про дострокове припинення на території України дії міжнародної реєстрації знака для товарів 34−го класу Міжнародної класифікації товарів та послуг та про зобов’язання Державного патентного відомства України повідомити про це Міжнародне бюро Світової організації інтелектуальної власності. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що компанія „Хуго Босс АГ” протягом тривалого часу не використовує в Україні зареєстрований товарний знак. Власне ж реєстрацію товарного знака, на думку позивача, було здійснено для того, щоб перешкодити використанню марки „BOSS” для тютюнових виробів.

1. Чи має обмеження строк, по закінченню якого дії свідоцтва на товарний знак, що не використовується на території України , може бути припинено у судовому порядку? Що вважається використанням товарного знака?

2. Чи є правомірним встановлення необхідності використання власником свого майна (товарного знака)? Як у цьому контексті можна охарактеризувати дії компанії „Хуго Босс АГ”?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача 6

Виробник чаю марок “Lipton”, “Dilmah”, “Milford” − компанія “Ostfriesische Tee Gesellschaft Laurens Spethmann” − подала заявку на поширення міжнародної реєстрації вищезазначених товарних знаків на територію України. Незважаючи на те, що ці знаки було зареєстровано на ім’я виробника ще за часів колишнього СРСР, а строк дії реєстрації ще не закінчився, Державне патентне відомство України відмовило заявникові у поширенні міжнародної реєстрації, посилаючись на те, що на ці товарні знаки вже подано заявку на ім’я дистриб’ютора компанії − ТОВ „Зовнішньоторговельна фірма „Мономах”, яка має більш ранню дату подання.

1. Хто має право на повторну реєстрацію товарного знака?

2. Які товарні знаки не можуть одержати правову охорону? Чи може бути зареєстрований знак на ім’я дистриб’ютора без згоди на це виробника (власника знака)?

3. Чи правомірна відмова працівників Державного патентного відомства України? Якими мають бути дії представників компанії “Ostfriesische Tee Gesellschaft Laurens Spethmann”?

Задача 7

У 1995 році ТОВ „Флеш”, яке займалось виготовленням телевізійних ігрових приставок, подало до Державного патентного відомства України заявку на реєстрацію знака для товарів та послуг „Nintendo” і отримало у вересні 1996 року відповідне свідоцтво. Через певний час компанія „Нінтендо Ко, Лтд” (Японія) звернулась до суду із позовом до товариства та Держпатенту із вимогами про визнання недійсним свідоцтва на вищезазначений знак для товарів та послуг, посилаючись на те, що він відтворює загальновідомий знак „NINТENDO”, що належить компанії з 1993 року, тим самим вводячи в оману споживачів щодо якості товару та його виробника. Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що компанія „Нінтендо Ко, Лтд” не працює на ринка України, а отже, знак „NINТENDO” не є загальновідомим.

1. Які знаки для товарів та послуг не можуть бути зареєстрованими в Україні?

2. Які знаки належать до загальновідомих? Чи можна вважати знак „NINТENDO” загальновідомим? Яким чином це можна довести?

3 Чи може знак для товарів та послуг, що збігається з фірмовим найменуванням їх виробника, бути зареєстрованим на ім’я українського товариства?

4. Чи заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що знак „NINТENDO” не є загальновідомим, оскільки компанія виробник не працює на ринках України?

5. Яке рішення має прийняти суд?

Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:

1. В якості торгівельної марки (знака для товарів і послуг) може бути зареєстроване:

а) будь-яке позначення або комбінація позначень, які мають розрізняльну здатність;

б) слово або словосполучення;

в) колір або поєднання кольорів;

г) малюнок розфарбування;

д) форма.

2. Свідоцтво України на товарний знак охороняє права власника :

а) на території України;

б) Європи;

в) країн, вказаних заявником у заявці;

г) світу.

3. Знак може бути визнаний в Україні добре відомим:

а) Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності або судом;

б) судом;

в) Державним патентним відомством;

г) Міністерством освіти і науки України;

д) Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності.

Проблемні теми для обговорення

1. Правова охорона добре відомих знаків.

2. Передача прав на використання знака для товарів і послуг.

3. Порядок міжнародної реєстрації товарних знаків.

Нормативні акти:

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року (набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р.) // Зібрання чинних міжнародних договорів України – 1990. – № 1. – Ст. 348.

Договір про закони щодо товарних знаків вiд 27.10.1994 ратифіковано Законом N 380/95–ВР від 13.10.95// Комп’ютерна правова система «Ліга: Закон».

Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 р., переглянута в Стокгольмі 14 липня 1967 р. і в Женеві 13 травня 1977 р. і змінена 28 вересня 1979 р., приєднання України Закон № 1762–III ( 1762–14 ) від 01.06.2000 // Комп’ютерна правова система «Ліга: Закон».

Господарський кодекс України// ВВР. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. Ст. 144.

Цивільний кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40, 41. Ст. 356.

Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (із змінами і доповненнями від 16.06.1999 р. та 21.12.2000 р.) // ВВР. – 1994. – № 7. – Ст. 36.

Наказ Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116 (із змінами та доповненнями) « Про затвердження Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знаки для товарів і послуг» // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2002 року № 10 «Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг» // ОВУ. – 2002. – №5. – Ст.207.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 2005р. № 228 „Про затвердження порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності” // ОВУ. – 2005. – № 19. – Ст. 1007.

Оглядовий лист Вищого Господарського суду України від 17.04.2006 N 01–8/847 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельну марку)»// Комп’ютерна правова система «Ліга. Закон».

Спеціальна література:

Авраменко В. Аналіз пункту 3 статті 6 розділу 2 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг» // Інтелектуальна власність. − 2008. − №3. − С. 53

Адуев А.Н., Белогорская Е.М. Товарний знак и его правовое значение. – М.: Юр. лит–ра, 1972.

Андрощук Г. Правова охорона добре відомих торговельних марок у США // Інтелектуальна власність − 2009. − №8.

Бачихін К. Суд визнав недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг // Юридична газета. − 2006. − №11. − С. 22.

Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. – М.: «Прогресс», 1977.

Бойко Д. Соотношение доменних имен и знаков для товаров и услуг// ПГП. – 2002. – № 9.

Вуліх О. Про введення споживача в оману щодо виробника // Інтелектуальна власність. − 2006. − №8. − С. 12−13.

Горбик Ю., Макаришева Т. Український шлях до визнання знака добре відомим // Інтелектуальна власність. − 2008. − №1.

Горнісевич А. Сінгапурський договір про право з торгівельних марок − важлива віха для міжнародної спільноти інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. − 2006. − №5. − С. 8−10.

Гривнак В.В. Знаки для товарів і послуг. – К.: Інфокон, 1997.

Демченко Т.С. Охрана товарных знаков (сравнительно–правовой анализ). изд. 2–е, перераб. и доп.– К.: Інститут государства и права им. В.М.Корецкого НАН України, 2005. – 208 с.

Демченко Т.С. Правова охорона загальновідомих і знаменитих знаків у міжнародній практиці та в Україні // Вісник господарського судочинства. –2001.–№3.

Демченко Т.С. Сутність права на товарний знак// Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 2.

Іолкін Я. Два підходи у наданні правової охорони знакам для товарів і послуг // ПГП. – 2002. – № 12.

Кашинцева О. Ю. Визначення правового статусу громадянина –підприємця як суб'єкта права на знак для товарів і послуг // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 1.

Кашинцева О.Ю. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Київ, 2000.

Кашинцева О.Ю. Треті особи як суб'єкти права на знак для товарів і послуг// Право України. – 1999. – №7. – С.81–85.

Коваль А. Отримавши міжнародну реєстрацію, використовуй торгівельну марку // Юридична газета. − 2006. − №7 (67). − С. 16 − 17.

Коваль И. Неправомерное использование знаков для товаров, услуг и недобросовестная конкуренція // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 4.

Кодинець А. Теоретичні проблеми визначення сутності прав на засоби індивідуалізації  // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №7.

Кондратьева О., Нестуля Т. Практика Антимонопольного комітету України: захист від недобросовісної конкуренції // Інтелектуальна власність. − 2007. − №2. − С. 32 − 38.

Крижна В. Види торговельних марок //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №1

Крижна В. М. Правова охорона добре відомих торговельних марок за законодавством України. Вісник господарського судочинства. − 2009. − №1 −С. 74 − 78

Крижний О. Проблеми кваліфікації незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2008. − №2

Крыжна В. Знаки для товаров и услуг и лицензии на их использование// Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 1.

Кулинич О.А. "Бренд" как сложный правовой способ индивидуализации участников гражданского оборота товаров и услуг //Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №5

Ловцов С.В. Трехмерные объекты или фигуры в качестве обозначений, индивидуализирующих товары и услуги (правоспособность трехмерных форм) // Юрист. − 2006. − №10. − С. 33 − 39

Макаришева Т. Ода знаним кубинським сигарам або історія про торгову марку „СОНІБА” // Інтелектуальна власність. − 2003. − №3. − С. 32−34.

Макаришева Т. Оманливість − стовідсоткова підстава для відмови // Інтелектуальна власність. − 2006. − №2. − С. 19−20.

Макода В. Право інтелектуальної власності на торговельну марку…//Юридична Україна. −2009. − №5. − С.60 − 64.

Максимова Н. Роздуми про „Шампанське України” // Інтелектуальна власність. − 2006. − №6. − С. 9−11.

Мельник О. Принципи законодавства про товарні знаки// Право України. – 1999. –№ 6.

Міндрул А. Особливості проведення експертизи заявок на торгівельні марки. Європейський союз та Україна // Інтелектуальна власність. − 2006. − №11. − С. 15 − 18.

Мінченко Н. Розрізняльна здатність позначеня, заявленого на реєстрацію в якості знака для товарів і послуг // Теорія і практика інтелектуальної власності. − 2009. − №2.

Перетяжко М. Повалій та „Українські макарони”: нова апеляція // Інтелектуальна власність. − 2006. − №11. − С. 49 − 50.

Потоцький М. Промисловий зразок та торговельна марка: співвідношення прав// Інтелектуальна власність. − 2007. − № 4. – С. 23 -26.

Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України ; Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності ; Київський ун-т права НАН України / Юрій Сергійович Шемшученко (заг.ред.), Юрій Ладиславович Бошицький (заг.ред.). — К. : Юридична думка, 2006. — 638с.

Прохоров − Лукін Г. Проблеми встановлення факту відповідності ОІВ умовам надання правової охорони // Інтелектуальна власність. − 2006 . −№11. − С. 45 − 48.

Рассомахіна О., Таранущенко О. Примусова втрата прав заявників // Інтелектуальна власність. − 2007. − №4. − С. 18 − 22.

Складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг: Практ. посіб. / Державне підприємство "Український ін-т промислової власності" (УКРПАТЕНТ) / О.Д. Лєвічева (уклад.), С.Т. Кривошей (уклад.) — К., 2005. — 36с.

Соловйова В. В., Томчишен С. В. Особливості захисту від недобросовісного використання чужих позначень товарів (робіт та послуг) // Вісник господарського судочинства. − 2007. − №6. − 32 − 42.

Стефан О. Проблеми реалізації угоди ТRIPS в національному законодавстві України. – К.: ПП "Авокадо", 2006. – 80 с.

Удосконалення охорони і захисту комерційних позначень в Україні — тема зустрічі фахівців (підготувала Абдуліна І.) // Інтелектуальна власність. − 2007. − №11. - С. 18 -20.

Шевелева Т. Проблеми правової охорони нетрадиційних торговельних марок: дослідження ВОІВ // Інтелектуальна власність. − 2007. − №12. – С. 6 – 9.