- •1. Поняття кримінально-процесуального права, його предмет і методи.
- •2. Поняття і система стадій кримінального процесу.
- •3. Поняття і система кримінально-процесуальних гарантій.
- •4. Поняття і види функцій кримінального процесу.
- •5. Поняття і значення принципів кримінально-процесуального права.
- •6. Принцип публічності.
- •7. Принцип змагальності.
- •8. Принцип диспозитивності.
- •9. Поняття і класифікація учасників кримінального процесу.
- •10. Прокурор.
- •11. Слідчий.
- •12. Орган дізнання і дізнавач як учасники кримінального процесу, співвідношення їх повноважень.
- •13. Обвинувачений.
- •14. Потерпілий.
- •16. Захисник у кримінальному процесі.
- •17. Поняття і структура кримінально-процесуального доказування.
- •18. Предмет і межі доказування.
- •19. Поняття і види доказів.
- •20. Речові докази.
- •21. Використання в кримінальному процесі даних, здобутих в ході оперативно-розшукової діяльності.
- •22. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •23. Прийняття і реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини.
- •24. Перевірка заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини.
- •25. Процесуальний порядок і правові наслідки прийняття рішення про порушення кримінального справи.
- •26. Процесуальний порядок і правові наслідки прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •27. Поняття, завдання і значення стадії досудового розслідування.
- •28. Поняття, значення і види підслідності.
- •29. Підстави і процесуальний порядок об’єднання і виділення кримінальних справ.
- •30. Поняття і процесуальні форми взаємодії слідчого і органу дізнання.
- •31. Поняття, система і класифікація слідчих дій.
- •32. Огляд.
- •33. Допит.
- •34. Очна ставка.
- •35. Обшук.
- •37. Пред’явлення для впізнання.
- •38. Відтворення обстановки і обставин події.
- •39. Експертиза.
- •40. Поняття, значення і підстави притягнення як обвинуваченого.
- •41. Процесуальний порядок притягнення як обвинуваченого.
- •42. Зміна і доповнення обвинувачення в стадії досудового розслідування.
- •43. Поняття і система запобіжних заходів і підстави їх застосування.
- •44. Умови і процесуальний порядок застосування запобіжного заходу взяття під варту (арешту) і строки тримання особи під вартою в стадії досудового розслідування.
- •45. Поняття, підстави і процесуальний порядок затримання.
- •46. Поняття, розміри застави та процесуальний порядок застосування цього запобіжного заходу.
- •47. Поняття, підстави, умови і процесуальний порядок зупинення досудового розслідування.
- •48. Види процесуальних рішень, що приймаються за результатами досудового слідства.
- •49. Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- •50. Поняття, структура і зміст обвинувального висновку.
- •51. Поняття, умови і процесуальний порядок досудової підготовки матеріалів у протокольній формі.
- •52. Поняття, значення і види підсудності.
- •53. Поняття, значення і загальні правила стадії попереднього розгляду справи суддею.
- •54. Поняття, значення і етапи (частини) стадії судового розгляду.
- •55. Судове слідство: поняття і порядок.
- •56. Вирок: поняття, ознаки і процесуальний порядок постановлення.
- •57. Поняття і загальна характеристика стадії апеляційного провадження.
- •58. Поняття і загальна характеристика стадії касаційного провадження.
- •59. Поняття і загальна характеристика стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження.
- •60. Поняття і загальна характеристика стадії виконання вироку.
- •61. Особливості провадження у кримінальних справах про злочини і суспільно небезпечні діяння неповнолітніх.
- •62. Особливості провадження в кримінальних справах по застосуванню примусових заходів медичного характеру.
- •63. Відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
62. Особливості провадження в кримінальних справах по застосуванню примусових заходів медичного характеру.
Справи, що надійшли до суду від прокурора в порядку, передбаченому ст. 418 КПК, суддя або голова суду, якщо погодиться з постановою слідчого, вносить безпосередньо в судове засідання.
При внесенні справи в судове засідання суддя зобов'язаний вирішувати такі питання, пов'язані з підготовкою її до розгляду:
про день і місце слухання справи в судовому засіданні;
про виклик в судове засідання прокурора і захисника;
про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;
про витребування додаткових доказів;
про можливість участі в судовому засіданні особи, стосовно якої розглядається справа;
про необхідність виклику в судове засідання експерта;
всі інші питання, які стосуються підготовчих до судового розгляду дій1.
Якщо внаслідок однобічності і неповноти проведеного слідства не були з'ясовані всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, і ці прогалини не можуть бути усунені в судовому засіданні, суд зобов'язаний повернути її на додаткове досудове слідство.
Судовий розгляд справ про застосування примусових заходів медичного характеру відбувається у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора і захисника, за правилами, що встановлені главами 25, 26 та 34 КПК2.
У ході судового слідства досліджуються докази, що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно не- безпечного діяння, а також перевіряються інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. В необхідних випадках в судове засідання викликається експерт.
Якщо особа, щодо якої розглядається справ, викликана в судове засідання, суд вислуховує її пояснення, а потім висновок експерта. Після закінчення судового слідства висловлює думку прокурор, потім захисник, а потім суд виходить в нарадчу кімнату для винесення ухвали по справі.
Судові дебати по такій категорії справ не ведуться.
Коли суд перебуває в нарадчій кімнаті, він вирішує такі питання у справах про застосування примусових заходів медичного характеру:
чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушена справа;
чи вчинено це діяння особою, щодо якої розглядається справа;
чи вчинила особа зазначене діяння в стані неосудності або обмеженої осудності;
чи захворіла вона після вчинення злочину на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
чи слід застосовувати до цієї особи заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме (ст. 420 КПК).
Коли судом буде встановлено, що дана особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, чи після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання, суд, коли визнає за потрібне, виносить ухвалу, а суддя постанову про застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру, з зазначенням яких саме.
Коли суд визнає непотрібним застосувати такі заходи, справу необхідно закрити, про що виноситься ухвала (постанова). В тих випадках, коли неосудність або обмежена осудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння або на час розгляду справи не встановлено, суд виносить ухвалу, а суддя постанову про направлення даної справи для провадження подальшого досудового слідства на загальних підставах.
Якщо вчинення зазначеного діяння особою, щодо якої розглядається справа, не буде доведене, суд своєю ухвалою, а суддя — постановою закриває справу.