- •1. Поняття кримінально-процесуального права, його предмет і методи.
- •2. Поняття і система стадій кримінального процесу.
- •3. Поняття і система кримінально-процесуальних гарантій.
- •4. Поняття і види функцій кримінального процесу.
- •5. Поняття і значення принципів кримінально-процесуального права.
- •6. Принцип публічності.
- •7. Принцип змагальності.
- •8. Принцип диспозитивності.
- •9. Поняття і класифікація учасників кримінального процесу.
- •10. Прокурор.
- •11. Слідчий.
- •12. Орган дізнання і дізнавач як учасники кримінального процесу, співвідношення їх повноважень.
- •13. Обвинувачений.
- •14. Потерпілий.
- •16. Захисник у кримінальному процесі.
- •17. Поняття і структура кримінально-процесуального доказування.
- •18. Предмет і межі доказування.
- •19. Поняття і види доказів.
- •20. Речові докази.
- •21. Використання в кримінальному процесі даних, здобутих в ході оперативно-розшукової діяльності.
- •22. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •23. Прийняття і реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини.
- •24. Перевірка заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини.
- •25. Процесуальний порядок і правові наслідки прийняття рішення про порушення кримінального справи.
- •26. Процесуальний порядок і правові наслідки прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •27. Поняття, завдання і значення стадії досудового розслідування.
- •28. Поняття, значення і види підслідності.
- •29. Підстави і процесуальний порядок об’єднання і виділення кримінальних справ.
- •30. Поняття і процесуальні форми взаємодії слідчого і органу дізнання.
- •31. Поняття, система і класифікація слідчих дій.
- •32. Огляд.
- •33. Допит.
- •34. Очна ставка.
- •35. Обшук.
- •37. Пред’явлення для впізнання.
- •38. Відтворення обстановки і обставин події.
- •39. Експертиза.
- •40. Поняття, значення і підстави притягнення як обвинуваченого.
- •41. Процесуальний порядок притягнення як обвинуваченого.
- •42. Зміна і доповнення обвинувачення в стадії досудового розслідування.
- •43. Поняття і система запобіжних заходів і підстави їх застосування.
- •44. Умови і процесуальний порядок застосування запобіжного заходу взяття під варту (арешту) і строки тримання особи під вартою в стадії досудового розслідування.
- •45. Поняття, підстави і процесуальний порядок затримання.
- •46. Поняття, розміри застави та процесуальний порядок застосування цього запобіжного заходу.
- •47. Поняття, підстави, умови і процесуальний порядок зупинення досудового розслідування.
- •48. Види процесуальних рішень, що приймаються за результатами досудового слідства.
- •49. Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- •50. Поняття, структура і зміст обвинувального висновку.
- •51. Поняття, умови і процесуальний порядок досудової підготовки матеріалів у протокольній формі.
- •52. Поняття, значення і види підсудності.
- •53. Поняття, значення і загальні правила стадії попереднього розгляду справи суддею.
- •54. Поняття, значення і етапи (частини) стадії судового розгляду.
- •55. Судове слідство: поняття і порядок.
- •56. Вирок: поняття, ознаки і процесуальний порядок постановлення.
- •57. Поняття і загальна характеристика стадії апеляційного провадження.
- •58. Поняття і загальна характеристика стадії касаційного провадження.
- •59. Поняття і загальна характеристика стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження.
- •60. Поняття і загальна характеристика стадії виконання вироку.
- •61. Особливості провадження у кримінальних справах про злочини і суспільно небезпечні діяння неповнолітніх.
- •62. Особливості провадження в кримінальних справах по застосуванню примусових заходів медичного характеру.
- •63. Відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
59. Поняття і загальна характеристика стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження.
Судові рішення у кримінальних справах (вироки, постанови, ухвали), що набрали законної сили, можуть бути переглянуті в порядку виключного провадження тільки на підставах:
1) за нововиявленими обставинами; 2) у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону й істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, що значно вплинули на правильність судового рішення. Подання про перегляд справи за нововиявленими обставинами розглядається апеляційним чи касаційним судом, а в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону й істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, що значно вплинули на правильність судового рішення, в порядку виключного провадження судові рішення можуть бути переглянуті тільки на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України (ст. 400-10 КПК). Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: —їх невідомість суду з причин, що від нього не залежать; —їх суттєве значення для справи; —їх наявність в об'єктивній дійсності до постановлення вироку; —неможливість урахування під час провадження в справі і постановлення вироку в зв'язку з невідомістю їх суду; —їх відкриття тільки після набрання вироком законної сили; —їх спеціальне розслідування прокурором або, за його дорученням, слідчим.
Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які приводяться як привід для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені й вимагають окремого розслідування.
Такі нововиявлені обставини, як фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів повинні бути установлені вироком суду, а за неможливості його постановлення — матеріалами розслідування. Поновленню справи за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинне передувати порушення кримінальної справи, притягнення до кримінальної відповідальності й засудження осіб, винних у фальсифікації доказів, у дачі свідомо неправдивих показань тощо (свідка, потерпілого, експерта, перекладача, прокурора, судді та інших осіб).
До інших нових обставин належать: —дані про вчинення злочину іншою особою, а не тим,кого засуджено в справі; —виявлення живою особи, що вважалася вбитою; —виявлення факту неосудності засудженого в момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння; —дані про невинуватість засудженого в тій або іншій частині злочинів, що ставляться йому у вину; —виявлення раніше не відомих учасників злочину; —встановлення більшого розміру викраденого майна; —викриття обману, якщо засуджений видавав себе за іншу особу; —встановлення факту смерті потерпілого у випадку,коли винний був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень, інші обставини.
Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вправі подавати учасники процесу (засуджений, його захисник або законний представник; потерпілий або його представник; цивільний позивач, цивільний відповідач і їхні представники, якщо новови-явлені обставини стосуються не тільки розміру, а й підстав цивільного позову), а також інші особи, яким законом надано таке право (наприклад, після смерті засудженого з метою його реабілітації клопотання вправі подавати його близькі родичі).
Відповідно до ст. 4008 КПК клопотання про перегляд справи за нововиявленими обставинами заінтересовані особи подають прокурору, який вирішує питання про призначення розслідування нововиявлених обставин або відмовляє в цьому. В разі призначення розслідування прокурор особисто або через органи дізнання чи слідчих проводить розслідування цих обставин. Розслідування проводиться за правилами, встановленими КПК для проведення досудового слідства. Правом винести постанову про призначення розслідування за нововиявленими обставинами наділені всі прокурори району, області, міста й інші, у тому числі їх заступники і помічники. Право ж внести в суд подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають Генеральний прокурор України і його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурори міст Києва та Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області). Приводом для порушення розслідування нововиявлених обставин є: —заяви засудженого, підозрюваного, його захисника,законного представника; —після смерті засудженого — заяви його близьких Родичів, захисника; —заяви цивільного позивача, цивільного відповідача,або їхніх представників; —заяви потерпілого, його представника; —повідомлення державних, громадських, приватних підприємств, установ, організацій і посадових осіб; —повідомлення в пресі; —явка з повинною особи, що заявила про здійснення нею злочину, за який засуджена інша особа; —безпосереднє виявлення прокурором відомостей про нововиявлені обставини.