Зміст
I. Організаційна частина
-
Визначення річного приведеного обсягу випуску деталей.
-
Уточнення річного обсягу випуску деталей.
1.3. Розрахунок кількості обладнання на дільниці і графік його завантаження.
1.4. Визначення кількості виробничих робітників середнього розряду і продуктивності праці.
1.5. Розрахунок річного розходу ріжучого інструменту.
1.6. Організація наладки обладнання, визначення кількості наладчиків і їх середньої кваліфікації.
II. Планування дільниці
2.1. Розміщення основного і допоміжного обладнання.
2.2. Визначення: площі, об'єму дільниці і питомої площі на один верстат.
III. Економічна частина
-
Визначення необхідної кількості основних матеріалів в розрахунку на рік і їх вартості.
-
Визначення річного фонду заробітної плати виробничих
робітників і їх середньомісячної зарплати.
-
Визначення витрат на утримання і експлуатації обладнання з розрахунку на рік і собівартості коефцдєнто-машино-години.
-
Визначення цехової собівартості деталі.
IV. Результативна частина
-
Визначення економічної ефективності міроприємств по новій техніці і технології.
-
Техтко-економічт показники дільниці.
-
Висновок .
-
Список використаних джерел .
1.1. Визначення річного приведеного обсягу випуску деталей.
Річний приведений обсяг випуску деталей визначають за формулою виробничої потужності дільниці:
де
Мр – річна виробнича потужність дільниці, шт.
Кз – коефіцієнт завантаження обладнання – приймають оптимальне значення в залежності від типу виробництва:
0,8÷0,85 – для серійного виробництва
Fд – дійсний фонд часу роботи обладнання, год. – приймаємо рівним 4016 год.
а – коефіцієнт допустимих втрат на переналадку обладнання приймають в залежності від типу виробництва:
для серійного виробництва а=0,05÷0,08
Тшт. – норма штучного часу на ведучу операцію
Ведуча операція – 040 вертикально-фрезерна .
Тшт – для даної операції становить – 2,5хв
Для зручності
розрахунків округлюємо і приймаємо
Nпр=72000(
шт
)
1.2. Уточнення однорідно оброблюваних деталей річно обсягу випуску деталі-представника і кількості найменувань на дільниці.
1.2.1.
Річний обсяг випуску деталі-представника
визначають за такою формулою:
де
Кзо – коефіцієнт закріплення операції, приймають в залежності від типу виробництва:
для середньо-серійного - 11÷20;
.
Np=
Np=3600÷6545
Приймаємо Np=5400(шт)
1.2.2. Кількість найменувань деталей mд, що обробляються на дільниці, розраховують за такою формулою:
mд=
шт.,
де
Fд – дійсний фонд часу роботи обладнання, год.;
Кз – коефіцієнт завантаження;
Tшт – норма штучного часу на ведучу операцію, хв.
а – коефіцієнт, що визначає втрати, які допускаються на переналадку
Np – річний обсяг випуску деталі-представника
mд=
Приймаємо: 13(шт)
1.2.3. Розрахунок мінімальної кількості деталей в партії.
Мінімальна кількість деталей в партії розраховується за формулою:
Пд=
,
де
а – коефіцієнт, що характеризує втрати на переналадку обладнання
Tп.з. – підготовчо-заключний час на ведучій операції, хв.;
Tшт. – норма штучного часу на ведучій операції, хв.;
Величина Пд розр. може коригуватися:
в сторону збільшення – на 10-15%;
в сторону зменшення – на 5-10%;
Вибрана величина Пд повинна відповідати вимогам:
бути більшою за півзмінний випуск
,
шт
Приймаємо: 90(шт)
бути кратною річному випуску
К=
– ціле число
бути близькою до розрахункової величини.
Приклад:
Пд.
розр.=
Приймаємо величину партії такою, щоб була кратна річному випуску, і більша за півзмінний випуск і близька до розрахункового значення
Пд=180 шт.
Перевіряємо на кратність
К=
Отже, Пд вибрана правильно, тому, що є більшою за півзмінний випуск, кратна річному випуску і близька до розрахункової величини.
1.2.4. Уточнення норми штучно-калькуляційного часу.
Після уточнення величини партії деталей здійснюють розрахунок уточнення норм штучно-калькуляційного часу по кожній операції за формулою:
Tшт-к=
Розрахунок проводити з точністю до 4-х знаків дробового числа.
Приклад:
010 Tшт-к=
015 Тшт-к=
020 Тшт-к=
030 Тшт-к=
035 Тшт-к=
040 Тшт-к=
045 Тшт-к=
050 Тшт-к=
055 Тшт-к=
060 Тшт-к=
1.2.5.
Визначення відрядної розцінки на
механічну обробку деталі.
Відрядна розцінка розраховується за такою формулою:
,
грн., де
Сгод. – годинна тарифна ставка розряду роботи, грн.;
Tшт.-к – норма часу на операцію (виріб).
Розрахунок розцінки проводиться по кожній операції з точністю до 4-х знаків дробового значення числа.
Для встановлення розряду роботи необхідно скористатися тарифно-кваліфікаційним довідником (ТКД) і про тарифікувати роботи по всіх операціях. Для розрахунку відрядної розцінки беруть годинну тарифну ставку, що відповідає розряду роботи по кожній операції.
Результати обчислень норми часу і відрядної розцінки записати у формі таблиці
010 Розряд роботи – 3 Р=
015 3 Р=
020 3 Р=
030 3 Р=
035 3 Р=
040 3 Р=
045 3 Р=
050 3 Р=
055 4 Р=
060 4 Р=
Дані
розрахунку норми часу і відрядної
розцінки заносимо у таблицю:
Розрахунок норми часу і відрядної розцінки
|
№ опера-ції |
Норма штучного часу, Тшт. (хв.) |
Норма підготовно-заключного часу, Тп.з. (хв.) |
Партія дета-лей, Пд (шт.) |
Норма штучно-кальку-ляційного часу, Тшт-к (хв.) |
Роз-ряд робо-ти |
Годинна тарифна ставка, Сгод. (грн.) |
Розрядна розцінка, Рвідр. (грн.) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
010 |
0,53 |
15 |
180 |
0,6133 |
3 |
3,9 |
0,0399 |
|
015 |
6,78 |
26 |
180 |
6,9244 |
3 |
3,9 |
0,4500 |
|
020 |
1,96 |
16 |
180 |
2,0488 |
3 |
3,9 |
0,1332 |
|
030 |
11,8 |
26 |
180 |
11,9444 |
3 |
3,9 |
0,7764 |
|
035 |
30,47 |
28 |
180 |
30,6255 |
3 |
3,9 |
1,9907 |
|
040 |
2,5 |
28 |
180 |
2,6555 |
3 |
3,9 |
0,1726 |
|
045 |
1,08 |
27 |
180 |
1,2300 |
3 |
3,9 |
0,0799 |
|
050 |
1,95 |
27 |
180 |
2,100 |
3 |
3,9 |
0,1365 |
|
055 |
0,59 |
27 |
180 |
0,7400 |
4 |
4,33 |
0,0534 |
|
060 |
0,59 |
27 |
180 |
0,7400 |
4 |
4,33 |
0,0534 |
|
|
|
|
|
59,4919 |
|
|
3,8776 |
1.2.6. Визначення загальної трудомісткості річного приведеного обсягу випуску деталей розраховується за формулою:
Tзаг.=
,
н/год., де
Тшт-кі – норма штучно-калькуляційного часу на обробку деталі по всіх операціях;
n – кількість операцій.
Тзаг=
1.3.
Розрахунок кількості обладнання на
дільниці і коефіцієнта його завантаження.
Побудова графіка завантаження обладнання.
Складання відомості характеристики
обладнання.
1.3.1. Необхідна кількість верстатів на дільниці розраховується виходячи з трудомісткості обробки річного приведеного обсягу випуску деталей по кожній операції:
Врозр.=
, шт., де
Тшт-к – норма штучно-калькуляційного часу на операцію, хв.;
Nпр – приведений обсяг випуску деталей;
Fд – дійсний фонд часу роботи обладнання (4016 год.)
Розрахункове число верстатів заокруглюють до цілого числа в більшу сторону. Це число називають прийнятою кількістю верстатів (Впр.).
010 Врозр.=
Впр.=1шт.
015 Врозр.=
Впр.=3шт.
020 Врозр.=
Впр.=1шт.
030 Врозр.=
Впр.=4шт.
035 Врозр.=
Впр.=10шт.
040 Врозр.=
Впр.=1шт.
045 Врозр.=
Впр.=1шт
050 Врозр.=
Впр.=1шт
055 Врозр.=
Впр.=1шт
060 Врозр.=
Впр.=1шт
1.3.2. Визначення коефіцієнта завантаження. Коефіцієнт завантаження обладнання розраховують по кожній операції за формулою:
Кзав=
Кзав=
Кзав=
Кзав=
Кзав=
Кзав=
Кзав=
Кзав=
Кзав=
Кзав=
Кзав=
Середній коефіцієнт завантаження однотипного обладнання розраховують по групах обладнання за формулою:
Кз.сер.=
,
де
m – кількість верстатів однієї групи.
Середній коефіцієнт завантаження обладнання на дільниці визначають за формулою:
,
де k
– кількість груп однотипних верстатів
Значення середнього коефіцієнта завантаження вважають оптимальним для:
середньо-серійного виробництва – Кз.сер.=0,8÷0,85
Для окремої операції обладнання допускається Кз=0,95.
Дані обчислень кількості верстатів і коефіцієнта завантаження необхідно оформити у вигляді таблиці.
Розраховуємо середній коефіцієнт завантаження по групах обладнання :
МР-73
16К20Ф3
2М55
6Р12
3У142
Середній коефіцієнт нп дільниці матиме значення :
Розрахунок кількості обладнання і коефіцієнтів його завантаження.
Табл. 2
|
Номер операції |
Тип і модель верстата |
Річний приведений обсяг випуску деталей Nпр. (шт.) |
Дійсний фонд часу роботи обладнання Fд (год.) |
Норма штучно-кальку-ляційного часу, Тшт-к (хв.) |
Розрахун-кова кількість верстатів на операцію Врозр. (шт.) |
Прийнята кількість верстатів на операцію Впр. (шт.) |
Коефі- цієнт завантаження на операцію Кз |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
010 |
МР-73 |
72000 |
4016 |
0,6133 |
0,183 |
1 |
0,183 |
|
015 |
16К20Ф3 |
72000 |
4016 |
6,9244 |
2,069 |
3 |
0,689 |
|
020 |
2М55 |
72000 |
4016 |
2,0488 |
0,612 |
1 |
0,612 |
|
030 |
16К20Ф3 |
72000 |
4016 |
11,944 |
3,569 |
4 |
0,892 |
|
035 |
6Р12 |
72000 |
4016 |
30,6255 |
9,151 |
10 |
0,9151 |
|
040 |
6Р12 |
72000 |
4016 |
2,6555 |
0,793 |
1 |
0,793 |
|
045 |
3У142 |
72000 |
4016 |
1,2300 |
0,367 |
1 |
0,367 |
|
050 |
3У142 |
72000 |
4016 |
1,9700 |
0,588 |
1 |
0,588 |
|
055 |
3У142 |
72000 |
4016 |
0,7400 |
0,221 |
1 |
0,221 |
|
060 |
3У142 |
72000 |
4016 |
0,7400 |
0,221 |
1 |
0,221 |
|
|
Всього |
|
|
|
|
24 |
|
Розрахункове
значення Кз. для середньо-серійного
виробництва не відповідає оптимальному
і є меншим за нього
<Кз.opt.
Це означає, що обладнання на окремих
операціях також має низькі коефіцієнти
завантаження (010, 055, 060). Дозавантажимо
операції з найнижчими коефіцієнтами
завантаження (010,055,060).
Операція 010. Для забезпечення оптимального значення коефіцієнта завантаження дільниці, а також з метою ефективного використання обладнання необхідно дозавантажити верстат моделі 2Н118 іншими деталями по кооперації з інших дільниць.
Для цього розрахуємо пропускну здатність верстату на рік, його фактичне завантаження, величину дозавантаження.
Пропускна здатність верстату розраховується:
Р=Fд
(год.)
Величина фактичного завантаження (Qф) становить:
(год.)
Деталі, призначені для дозавантаження, повинні бути близькими за конструктивними і технологічними ознаками до деталі-представника.
Розходження в масі, серійності і складності конструкції враховують за допомогою коефіцієнта приведення Кпр:
Кпр=Кm
,
де
Кm – коефіцієнт, що враховує розходження в масі
Ксер – коефіцієнт, що враховує розходження в серійності виробництва
Кскл – коефіцієнт, що враховує розходження в складності виготовлення
Приймаємо Кпр=0,85÷0,90. В нашому випадку Кпр=0,9.
Отже, величина
дозавантаження (
)
верстату складе:
(год.)
Тоді нова розрахункова кількість верстатів (Врозр.) на цій операції (010)становить:
Звідси, новий коефіцієнт завантаження (Кзав) на операції 010 становить:
Операція 055 та 060
Розрахуємо пропускну здатність верстатів на рік, їхнє фактичне завантаження, величину дозавантаження.
Пропускна здатність верстатів розраховується:
Р=Fд
(год.)
Величина
фактичного завантаження (Qф)
становить:
(год.)
Деталі, призначені для дозавантаження, повинні бути близькими за конструктивними і технологічними ознаками до деталі-представника.
Розходження в масі, серійності і складності конструкції враховують за допомогою коефіцієнта приведення Кпр
Приймаємо Кпр=0,85÷0,90. В нашому випадку Кпр=0,9.
Отже, величина
дозавантаження (
)
верстату складе:
(год.)
Тоді нова розрахункова кількість верстатів (Врозр.) на цій операції (055 та 060)становить:
(год)
Звідси, новий коефіцієнт завантаження (Кзав) на операції 030 становить:
055 та 060
.
Решта операцій не будемо до завантажувати тому, що наш середній коефіцієнт завантаження мав незначне відхилення від нижньої межі оптимального значення Кз.opt-Kcерз.розр=0,8-0,75=0,05;
Проведені розрахунки повинні забезпечити оптимальне значення середнього коефіцієнта завантаження.
Одержане значення
відповідає оптимальному для
середньо-серійного виробництва, і в
нашому випадку є вищим від нижньої межі
і вищим від верхньої межі оптимального
що рахується допустимим Кзав.
0,8<0.83<0.85
Результати обчислень заносять у таблицю.
Розрахунок кількості верстатів і коефіцієнта завантаження.
Табл. 3
|
Номер операції |
Тип і модель верстата |
Річний приведений обсяг випуску деталей Nпр. (шт.) |
Дійсний фонд часу роботи обладнання Fд (год.) |
Норма штучно-кальку-ляційного часу, Тшт-к (хв.) |
Розрахун-кова кількість верстатів на операцію Врозр. (шт.) |
Прийнята кількість верстатів на операцію Впр. (шт.) |
Коефі- цієнт завантаження на операцію Кз |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
010 |
МР-73 |
72000 |
4016 |
0,6133 |
0,183 |
1 |
0,183(0,92) |
|
015 |
16К20Ф3 |
72000 |
4016 |
6,9244 |
2,069 |
3 |
0,689 |
|
020 |
2М55 |
72000 |
4016 |
2,0488 |
0,612 |
1 |
0,612 |
|
030 |
16К20Ф3 |
72000 |
4016 |
11,944 |
3,569 |
4 |
0,892 |
|
035 |
6Р12 |
72000 |
4016 |
30,6255 |
9,151 |
10 |
0,9151 |
|
040 |
6Р12 |
72000 |
4016 |
2,6555 |
0,793 |
1 |
0,793 |
|
045 |
3У142 |
72000 |
4016 |
1,2300 |
0,367 |
1 |
0,367 |
|
050 |
3У142 |
72000 |
4016 |
1,9700 |
0,588 |
1 |
0,588 |
|
055 |
3У142 |
72000 |
4016 |
0,7400 |
0,221 |
1 |
0,221(0,95) |
|
060 |
3У142 |
72000 |
4016 |
0,7400 |
0,221 |
1 |
0,221(0,95) |
|
|
Всього |
|
|
|
|
24 |
|
1.3.5.
Складання відомості обладнання
|
Назва верстата |
Модель верстата |
К-сть верстатів |
Габаритні розміри верстатів (довжина, ширина) мм. |
Потужність електро- двигунів кВт |
Ціна верстата, грн. |
Балансова вартість(з врах. транспортування і монтажу), грн |
|||
|
одного верстата |
Всіх верстатів |
одного |
всіх |
одного |
всіх |
||||
|
1.Обладнання |
|||||||||
|
Фрезерно-центрувал |
МР-73 |
1 |
2640x1450 |
7 |
7 |
48000 |
48000 |
55200 |
55200 |
|
Токарна з ЧПК |
16К20Ф3 |
7 |
3360x1710 |
10 |
70 |
146400 |
1024800 |
21960 |
1178520 |
|
Радіал.свердлильн |
2М55 |
1 |
2665 x1020 |
5,5 |
5,5 |
41000 |
41000 |
47150 |
47150 |
|
Вертик-фрезерн. |
6Р12
|
11 |
2305x1950 |
7,5
|
82,5
|
31000
|
341000
|
35650
|
392150
|
|
Кругло-шліфувал |
3У142 |
4 |
6310x2585 |
7,5 |
30 |
70000 |
280000 |
80500 |
322000 |
|
Всього по обладнанню |
195 |
|
1734800 |
|
1995020 |
||||
|
2.Транспортні засоби |
|||||||||
|
Кран мостовий
|
1
|
-
|
7,0
|
7,0
|
30000
|
30000
|
34500
|
34500
|
|
|
Кран консольний |
15 |
- |
1 |
15 |
2500 |
37500 |
2875 |
43125 |
|
|
Всього
|
217
|
|
1802300
|
|
2072645 |
||||
Примітка. Балансова вартість з врахуванням транспортування і монтажу приймається у розмірі 15% від ціни придбання верстата.