«Чиста» і гнійна перев'язувальні

Перев'язувальна – спеціально обладнане приміщення для здійснення перев'язок, огляду ран і проведення ряду процедур у процесі лікування ран. У перев'язочній можуть виконуватись також ін'єкції, трансфузії і невеликі операції.

Перші перев'язувальні з'явилися в побудованих згідно наказу Петра II у Московському шпиталі і Петербурзькому морському шпиталі. Поділ перев'язочних на чисті і гнійні було зроблено М.. Пироговим.

В залежності від профілю відділення в чистій перев'язувальній роблять: новокаїнові блокади, діагностичні і лікувальні пункції грудної і черевної порожнини. Також здійснюють переливання крові й вливання деяких лік. Нерідко в чистих перев'язочних виконують і невеликі операції, накладення скелетного витяжіння, видалення доброякісних пухлин шкіри і підшкірної клітковини, первинну обробку невеликих ран хворих, які надійшли за ургентним порядком. Перев'язувальні в нейрохірургічних, гінекологічних, урологічних і опікових відділеннях мають відповідне їх профілю устаткування.

Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією

Для хворих із гнійними ранами виділяється окрема палатна секція або окремі палати в окремому крилі відділення, по можливості якнайдалі від операційного блоку. Для цих палат окремо виділяється гнійна перев'язочна і усі хворі обслуговуються окремим персоналом. При наявності однієї перев'язочної хворі з гнійними ранами перев'язуються після проведених "чистих" перев'язок з ретельною подальшою обробкою приміщення й устаткування дезинфікуючими розчинами. У гнійних перев'язочних роблять лікування гнійних ран, пункції і розкриття абсцесів та інші маніпуляції з хворими із гнійною інфекцією. Гнійні перев'язочні називати брудними неприпустимо, тому що при лікуванні септичних хворих необхідно дотримувати строгої асептики, щоб не було додаткового зараження гнійної рани мікробами другого хворого. Така вторинна інфекція може викликати важкі ускладнення (нагноєння, сепсис і т.д.). Персонал, що працює в перев'язувальній, де робляться як чисті, так і гнійні перев'язки, повинен бути особливо акуратним й уважним, щоб не переплутати інструменти, якими користувалися при перев'язках чистих і гнійних хворих. У перев'язочних, перевантажених устаткуванням і меблями, де щодня буває багато людей, набагато складніше підтримувати чистоту і порядок. Перев'язочна сестра під час перев'язок керує роботою перев'язочної і вимагає найсуворішого дотримання всіх правил асептики.

Встановлюється суворе чередування перев'язок: спочатку чисті (наприклад, після пластичних операцій), і в останню чергу – умовно чисті.

Утилізація перев'язувального матеріалу, забрудненого гнійними виділеннями (вата, лігнін, марля) проводиться шляхом спалювання.

Основні антисептичні засоби

Антисептика – це сукупність методів, що спрямовані на зниження або ослаблення життєдіяльності мікроорганізмів у рані, тканинах і порожнинах людського тіла з метою попередження або лікування хірургічної інфекції.

Класифікація хімічних і біологічних засобів антисептики, механізм дії і методи застосування.

У залежності від методів виділяють механічну, фізичну, хімічну, біологічну антисептику.

Класифікація антисептиків (М.Д. Машковский, 1988): Галоїди (1-5% р-ну йоду, 1% р-р йодинола, йодонат, йодопирон, повидон-йодин, р-н Люголя, хлоргексидин, хлорамін, і т.д.); Окислювачі (р-н калію перманганат, 3%, 6% р-н перекису водню); Кислоти і луги (2% р-н борної кис-ти, саліцилова кислота, нашатирний спирт); Альдегіди (37% р-н формальдегіду, лізол, глутаровий альдегід); Спирти (етиловий спирт);Солі важких металів (сулема 1:1000, оксицианид ртуті 1:10000, 1:50000, 0,!-2% нітрат срібла, протаргол, колларгол, оксид цинку); Феноли (карболова кислота); Барвники (1-2% метиленовий синій спиртовий, 1-2% діамантовий зелений); Детергенти; Дьогті, смоли, продукти переробки нафти, мінеральні олії, синтетичні олії, препарати з умістом сірки; Фітонцидні антибактеріальні препарати природного походження;

Більш детальну класифікацію приводить А.П. Красильников (1995):

І. За походженням: неорганічні речовини; біоорганічні речовини і їхні синтетичні аналоги; органічні сполуки синтетичної природи;

ІІ. За хімічною будовою: галогени і їх органічні похідні; неорганічні й органічні кислоти і їх похідні; перекис водню і калію перманганат; альдегіди; спирти; важкі метали і їх органічні і неорганічні солі; барвники; фенол і його похідні; 8-оксихіноліни; 4-хіноліни, хинок, саліни, нафтиридини; нітрофуранові антисептики; сульфаніламідні антисептики; імадазольні антисептики; четвертично-амониєві сполучення і їхні аналоги; похідній арил – і алкилсульфонієві і їхні аналоги; вищі жирні кислоти; антисептики рослинного і тваринного походження; антибіотики синтетичного призначення; імобілізовані антисептики.

III. За характером дії: протибактеріальні; противірусні; противогрибкові; противопаразитарні.

IV. За механізмом дії: деструктивні; окисні; мембраноатакуючі; антиметаболічні й антиферментні.

V. За спектром противомікробної дії: універсальні; широкого спектру; помірного спектру; вузького спектру.

VI. За кінцевим ефектом -бактерицидні; бактеріостатичні;

VII.За складом – монопрепарати, комплексні, багатокомпонентні лікарські препарати.

VIII. За цільовим призначенням виділяють профілактичні, терапевтичні, профілактично-терапевтичні, бінарно-антисептичного і хіміотерапевтичного призначення; бінарно-антисептичного і дезинфекційного призначення, багатоцільові.

IX. За місцем аплікації – ранові (хірургічні), шкірні, пероральні, офтальмологічні, отоларингологічні, урологічні, генітальні, стоматологічні, інгаляційні, лімфо- і гемотропні.