- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
Організація харчування дітей першого року життя
Та дітей раннього віку
Харчування дітей у лікарні проводиться за призначенням лікаря під безпосереднім контролем медичної сестри. В організації харчування дітей використовують два основних принципи: індивідуальний і груповий. Індивідуальну дієту призначає лікар: у цьому разі їжу готують спеціально для кожної дитини; при груповому принципі призначають ту або іншу загальноприйняту дієту з тих, що завчасно розроблені і оказують певну лікувальну дію (лікувальні столи №№ 1-14).
Медична сестра мусить знати, який дієтичний стіл одержує кожний хворий. Номер столу, а також режим годування дитини залежить від віку та характеру її захворювання.
Для дітей першого року життя найбільш є вигодовування грудним молоком. Годування проводиться за потребою дитини, але згодом більшість дітей протягом доби годуються через певні часові інтервали. Дітей перших 3-х місяців звичайно годують 6-7 разів, у віці від 3-х місяців до введення прикорму – 6 разів; після введення прикорму (5,5-6 місяців) – 5 разів на добу. Під час захворювання режим годування дитини може змінюватися залежно від її загального стану. Лікар в історії хвороби проводить розрахунок годування, складає меню, а медична сестра стежить за тим, щоб мати, або той, хто здійснює догляд за дитиною, його дотримувались.
Жінка, яка годує груддю зобов’язана дотримуватися звичайних правил гігієни; при потраплянні у стаціонарні умови гігієнічні вимоги повинні виконуватися особливо ретельно. Перед годуванням мати старанно миє руки з милом. До і після годування мити грудні залози із застосовуванням мила необов’язково: це може сприяти виникненню тріщин соска, але білизна, зокрема бюстгальтер, повинні зберігатися у бездоганній чистоті. Перед годуванням рекомендується зцідити декілька перших крапель молока, бо вони можуть бути забруднені мікробами. Перші дні після пологів матері годують немовлят лежачи в ліжку, надалі – в зручному для мати й дитини положенні, яке сприяє повному розслабленню матері й забезпечує максимально комфортні умови дитині (сидячі, лежачі на спині, «з-під руки», стоячі).
Найбільш розповсюджене положення при годуванні дитини – сидячі. Новонародженого кладуть на руку матері, яка трохи повертається в сторону груді, з якої вона годуватиме дитину, а другою рукою підтримує грудь так, щоб не утруднювати дитині дихання носом, проте, не здавлюючи частки молочної залози. Треба слідкувати, щоб при смоктанні дитина захоплювала в рот не лише сосок, а й навколососковий кружок (ареолу). Це полегшує дитині смоктання, запобігає аерофагії, а також – виникненню тріщин сосків в матері. Тривалість годування в середньому складає 15-20 хв., але це залежить від загального стану дитини і особливостей будови молочної залози в матері. Після закінчення годування молоко, що залишається в груді, бажано зцідити, щоб не гальмувався лактогенез, але, за умов встановлення лактації та достатньої кількості молока, ця процедура не обов’язкова. Якщо виникає сумнів, чи достатньо дитина висмоктує молока з груді матері, треба провести контрольне годування. Для цього дитину зважують до і після годування (залишаючи її у тому ж одязі, що і до годування). Різниця у вазі між другим та першим зважуванням і буде показником кількості молока, яку висмоктала дитина. Контрольне годування обов’язково проводять під час кожного годування протягом 1-2 діб. Якщо дитина висмоктала молока менше, ніж потрібно, лікар вирішує питання догодовування дитини зцідженим материнським молоком або штучними сумішами. Догодовування проводиться з маленької індивідуальної ложечки, або склянки, або скляної градуйованої пляшечки. Якщо дитина, яка знаходиться на стаціонарному лікуванні переводиться на штучне вигодовування (або отримувала його до потрапляння в лікарню), годування її проводиться з спеціальної дитячої градуйованої пляшечки ємністю 200-250 мл з ціною поділці 10 мл. Годування у цьому разі проводиться, залежно від стану, за потребою дитини, або через певні часові інтервали (див. вище). Використовуються адаптовані молочні суміші відповідно віку дитини і характеру захворювання. Є суміші, які призначені для недоношених, дітей з дисбактеріозом, непереносністю коров’ячого молока, анемією, синдромом мальабсорбції та інші. Вид суміші, її об’єм і частоту годувань встановлює лікар.
Приготування суміші проводиться відповідно рекомендації до її застосування. Годування проводиться матір’ю, яка знаходиться у відділенні по догляду за дитиною, або медперсоналом. Дитину краще годувати, тримаючи на колінах; голова її повинна лежати на передпліччі того, хто годує. Пляшечку з сумішшю слід тримати вільною рукою так, щоб шийка пляшечки увесь час була заповнена молоком. В разі важкого стану дитини годування проводить медична сестра через зонд.
Ні в якому разі не слід залишати дитину під час годування, тому що це може призвести до аспірації (потрапляння їжі у дихальні шляхи).
Посуд, який використовують для догодовування та штучного вигодовування дитини, має бути індивідуальним і ретельно оброблятися після кожного годування. В разі, коли дитина не має індивідуального посуду, використовують посуд відділення. Після годування дитини порожні пляшечки замочують в 2 % розчині харчової соди, потім промивають зсередини спеціальною щіточкою, двічі ополіскують водою і кип'ятять протягом 20-25 хв., або поміщають у спеціальний стерилізатор. Це особливо важливо для посуду, який використовують в харчуванні дітей перших 3-х місяців життя.
У лікарні стерилізація пляшечок проводиться в сухожаровій шафі протягом 45 хв. Соску для годування після кожного годування треба промити і переварити протягом 10-15 хв.
Соски, які використовуються багаторазово, після годування спочатку очищуються від залишків суміші або молока, потім знежирюється шляхом замочування в 2% розчині харчової соди, або одному з спеціально призначених для цього засобів, добре ополіскуються і знезаражуються кип’ятінням протягом 30 хвилин.
Зберігають соски в стерильному, щільно закритому скляному посуді. Отвір в сосці повинен бути невеликий, щоб молоко (або суміш) витікали краплями (20-З0 крапель за хв.). Суміш обов'язково треба підігрівати, а потім – вливати в стерильну пляшечку. Підігрівати можна і в пляшці на водяній бані, але тільки таку кількість суміші, яка потрібна на одне годування. Температура суміші, що отримує дитина повинна бути 38-37°С. Перед годуванням слід обов’язково перевірити, чи відповідає температура суміші тій, що необхідна.
Для дітей грудного віку, які отримують підгодовування (після 6 місяців) лікарем проводиться розрахунок годування і складається індивідуальне меню. Діти від 1 року 3 міс до 3 років отримують їжу відповідно столу №16, а від 3 до 15 років – столу №15.
Для харчування хворих існують різні дієтичні столи (див. додаток № ??, що призначаються з лікувальною метою: стіл №1 – при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічному гастродуоденіті у стадії загострення та неповної клінічної ремісії; № 2 – при гострому та хронічному гастритах зі зниженою секрецією, ентеритах і колітах в періоді реконвалесценції; №3 – при хронічних захворюваннях кишечнику зі закрепами у стадії загострення та неповної клінічної ремісії; №4 – при хронічних захворюваннях кишечнику з диспепсичними явищами, синдромі мальабсорбції; №5 – при хронічних гепатитах, дискінезії жовчовивідних шляхів, жовчнокам’яній хворобі, гострому гепатиті в період загострення; № 6 – при уратних і оксалатних нефропатіях; №7 – при захворюваннях нирок та сечовивідних шляхів без ознак декомпенсації; №7а, №7б, №7в – при захворюваннях нирок з ознаками декомпенсації; №8 – при ожирінні; №9 – при цукровому діабеті; № 10 – при захворюваннях серцево-судинної системи з порушенням кровообігу; № 11 – при анемії, зниженій реактивності організму, тривалих септичних процесах; №13 – при гострих інфекційних процесах, в післяінфекційному періоді (крім черевних операцій); № 14 – при фосфатуріях.
У відділеннях для забезпечення харчування дітей є спеціальний підрозділ – харчоблок, який складається з мийної кімнати, кімнати для роздачі їжі та їдальні. Посуд зберігається в роздавальній кімнаті, окремо для матерів і дітей. Роздавальна кімната устаткована раковинами для миття посуду з холодною та гарячою водою, які мають дві секції для брудного та чистого посуду, або комбайнами для миття посуду, холодильником (де зберігається запас молочних сумішей на добу), електрокип’ятильником безпосередньої дії, електроплитою для підігріву їжі, столом з гігієнічним покриттям для роздачі їжі, комплектом посуду з розрахунку: одна глибока, дрібна і десертна тарілки, виделка, ложки – столова і чайна, кружка на одного хворого; шафою для зберігання хліба, солі, цукру, шафою для стерилізації посуду, бачком для відходів з кришкою, що щільно закривається; миючими та дезінфікуючими засобами. Інвентар для прибирання та миючі засоби повинні бути маркірованими і зберігатися окремо.
Їжа для дітей готується централізовано, а у відділення доставляється у час відповідно прийому їжі хворими. Для транспортування та зберігання їжі використовують маркіровані термоси („Для перших страв”, „Для других страв”, „Гарнір”, „Молоко” та. ін. ); в разі необхідності страви перед вживанням підігрівають. Видача їжі проводиться в їдальні відділення не пізніше 2 годин від часу її приготування. Роздачу їжі проводять буфетниця або чергова медсестра, використовуючи при цьому спеціальні халати. Технічний персонал, зайнятий прибиранням палат та інших приміщень, до роздачі їжі не допускається.
Персонал, який причетний до роздачі їжі, повинен дотримуватися правил особистої гігієни. Перед відвідуванням туалету необхідно знімати халат; а після –треба обробляти руці 0,2% розчином хлораміну або іншим дезінфікуючим засобом. Контролює порядок і дотримання правил роздавання їжі старша медсестра. Перед прийомом їжі лікувальні процедури закінчуються (крім випадків, обумовлених станом дитини). Діти повинні вимити руки з милом, а медперсонал зобов'язаний це проконтролювати. За стіл звичайно садять дітей одного віку та тих, що отримують однакову дієту. Стільці повинні бути з матеріалу, що добре миється. Під час їжі у їдальні медперсонал спостерігає за тим, щоб діти їли спокійно, допомагає в разі необхідності і, якщо дитина відмовляється від їжі, або погано їсть, з’ясовує причину і повідомляє лікаря. Якщо в дитини знижений апетит, треба простежити, щоб вона з’їла найбільш повноцінну частину блюда.
Тяжкохворі та хворі на інфекційні захворювання приймають їжу у палаті. Якщо дитина може сидіти, то після миття рук вона самостійно їсть за приліжковим столом. Якщо хворій дитині важко сидіти, їй придають напівсидяче положення. Для цього підіймають головний кінець функціонального ліжка або підкладають під спину декілька подушок. Шию та груді вкривають фартушком або клейонкою. Лівою рукою попідіймають голову дитини, а правою – підносять ложку з їжею або спеціальний поїльник. Кількість їжі, яку отримала дитина обов’язково фіксується.
Їжа має бути смачною, щойно приготовленою і теплою (40-45°С). Особисті продукти харчування повинні прийматися в межах асортименту, дозволеного лікарем, зберігатися в призначених для цього шафах і видаватися дітям під контролем медичної сестри.
Особливої уваги потребує контроль за дотриманням правил кулінарної обробки продуктів у відповідності з засобами профілактики харчових отруєнь. Обробка посуду проводиться таким чином: спочатку посуд очищується від харчових відходів, знежирюється шляхом замочування в 2% розчині харчової соди, або миється із застосуванням одного з дозволених МОЗ України засобів (додаток ??), добре ополіскується та прожарюється в сухо-жаровій шафі при t=180°C протягом 30 хв. або при t=120°C – протягом 45 хв. М’який матеріал для прибирання після використання заливають 1% р-ном хлораміну на 60 хв., кип’ятять протягом 15 хв., потім прополіскують і сушать. М’який матеріал для миття підлоги обробляється таким же чином, але не кип’ятиться. Відходи їжі збираються в спеціальні маркіровані баки і у той же день вивозиться з відділення.
Контроль за санітарним станом харчоблоку складається у щоденній перевірці якості прибирання кухні, підсобних приміщень; дотриманні правил миття посуду, використанні необхідних миючих засобів, своєчасній зміні персоналом харчоблоку спеціального для роботи на кухні одягу. Проводиться щоденний огляд робітників харчоблоку на наявність гнійничкових захворювань шкіри.