
- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Парентеральне введення лікарських препаратів
Ін’єкція – це введення лікарських препаратів поза травним шляхом за допомогою шприца і голки. Ін’єкції можна виконувати в тканини (шкіру, підшкірну основу, м’язи, кістки), в судини (вени, артерії, лімфатичні судини), в порожнини (плевральну, черевну, серцеву), в суарахноїдальний простір (спинномозковий канал).
Певні ін’єкції (в кістку, артерію, порожнину) виконуються тільки лікарем, але підготовку всього необхідного інструментарію до цих ін’єкцій виконує медична сестра, а також вона асистує лікарю під час маніпуляції.
Для виконання ін’єкцій використовують стерильні шприци одноразового використання в упаковках ємністю від 1 до 20 мл та голки різної довжини (від 1,5 до 10 см), різного діаметра (від 0,4 до 1 мм), стерильні шприци-тюбики, заповнені лікарським препаратом в заводських умовах, а також шприци багаторазового використання типу «Рекорд», Леєра комбіновані і відповідної довжини і діаметра голки багаторазового використання.
Для введення препаратів інсуліну, який випускається в спеціальних патронах (напр., Інсуман), застосовується Opti Pen шприц-ручка. Така ручка оснащена електричним дисплеєм, що дозволяє безпомилково ввести саме ту дозу інсуліну, яка і потрібна пацієнту на цукровий діабет.
Крім шприців для ін’єкцій в медицині використовують спеціальні шприци: гортанний шприц для виконання лікувальних маніпуляцій у верхніх дихальних шляхах, шприц Жане для промивання порожнини, шприц із пластмаси ємністю 150-200 мл для введення харчових сумішей через зонд та інші.
А. Підготовка одноразового шприца та голки до виконання ін’єкції
Одноразовий шприц зроблений із спеціальної пластмаси, одноразова голка зроблена з неіржавіючої сталі. Стерильний шприц і стерильна голка з пластмасовим ковпачком зберігаються в упаковці, на якій сказано об’єм шприца в мл, довжина та діаметр голки; написано: «стерильно» та «апірогенно», а також чітко відзначено дату виготовлення і кінцевий термін реалізації шприца, голки.
Попередня підготовка до виконання навику:
-
звернути увагу на кінцевий термін використання шприца, голки;
-
перевірити герметичність упаковки (при надавлюванні на упаковку повітря з неї не виходить);
-
ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чистим індивідуальним рушником, обробити 70˚ розчином етилового спирту;
-
одягнути марлеву маску.
Основні етапи виконання навику:
-
Надавити на поршень шприца та розірвати паперову частину упаковки.
-
Обережно, щоб не випала голка з упаковки (якщо голка з шприцом в одній упаковці), витягнути шприц за поршень.
-
На канюлю шприца одіти муфту голки.
-
Зняти з голки ковпачок, перевірити її прохідність, випускаючи із шприца повітря.
-
Одягнути ковпачок на голку та положити горизонтально шприц з голкою на стерильний лоток.
-
Якщо медичній сестрі потрібно виконати ін’єкцію в палаті, шприц необхідно заповнити лікарським препаратом, на лоток покласти 3 стерильні ватні кульки, змочені у 70˚ розчині етилового спирту. Лоток накрити стерильною полотняною серветкою, взятою із бікса.
Б. Збирання стерильного шприца та голки багаторазового використання із стерильного стола
Основні етапи виконання навику:
-
Відкрити стерильний стіл за допомогою цапок, які прикріплені до вільних кінців стерильного простирадла.
-
Правою рукою взяти стерильний пінцет з потрійного розчину, флакон якого стоїть на робочому столі.
-
Захопити ним стерильний лоток із стерильного стола і покласти його дном на долоню лівої руки.
-
Цим же пінцетом розвернути паперовий чи бавовняний пакет із шприцом та голками.
-
Покласти у лоток циліндр, поршень шприца, 2 голки: одну довжиною 6 см з широким внутрішнім просвітом для набирання ліків, другу – для введення ліків і стерильний пінцет.
-
Звільнений від шприца і голок паперовий чи бавовняний пакет забрати за допомогою пінцета з стерильного столу у лоток для використаних предметів.
-
Використаний пінцет помістити у флакон з потрійним розчином, який знаходиться на робочому столі. Для складання шприца і голки ним користуватися не слід, тому що залишки 6% розчину перекису водню попадають на внутрішню поверхню стерильного шприца, і це може призвести до небажаної реакції ліків.
-
Заповнений стерильний лоток поставити на робочий стіл.
-
Користуючись цапками, закрити стерильний маніпуляцій ний стіл стерильним простирадлом.
-
Приступити до збирання шприца. Усі дії необхідно виконувати над стерильним лотком. Стерильним пінцетом, взятим з стерильного лотка, захопити циліндр нижче конуса і перекласти його в ліву руку.
-
Пінцетом взяти голку для набирання ліків за муфту і насадити її на конус циліндра.
-
Тримаючи голку за муфту пінцетом, закріпити її обертовими рухами до конусу циліндра.
-
Перевірити прохідність голки, випускаючи із шприца повітря (вказівний палець руки, яка тримає шприц повинен обов’язково знаходитися на муфті голки!).
-
Складений шприц з голкою покласти на стерильний лоток в горизонтальному положенні і використати за призначенням.
-
Робочий стерильний пінцет покласти на стерильний лоток і накрити стерильною серветкою, взятою із бікса. Допускається використання стерильного пінцета протягом 3 годин. (мал. 3.6)
-
Ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чистим індивідуальним рушником, обробити 70˚ розчином етилового спирту;
-
Уважно прочитати спочатку етикетку на упаковці, потім на ампулі назву лікарської речовини та її дозу. Звернути увагу на термін придатності лікарського препарату (вказаний на упаковці), візуально оцінити прозорість розчину (зручно читати назву і роздивлятися ампулу на білому тлі паперу, халату). Уточнити метод введення;
-
Одягнути марлеву маску.
Мал. 3.6. Збирання шприца багаторазового використання
В. Підготовка ампул і набирання ліків у шприц
Попередня підготовка до виконання навику:
Основні етапи виконання навику:
-
Лівою рукою взяти ампулу за широку частину.
-
Пальцями правої руки легенько постукати по вузькій частині ампули, щоб розчин з вузької частини ампули перегнати в широку, нижню частину.
-
Пилочкою надпиляти в місці її звуження.
-
Протерти шийку ампули стерильною ватною кулькою, змоченою у 96˚ розчині етилового спирту.
-
Першим і другим пальцями правої руки на 1 см вище місця надпилу і від себе обережно відломити шийку ампули. Запам’ятайте! Відламувати шийку ампули стерильним тампоном, зволоженим спиртом не можна, тому що при потраплянні в ампулу (особливо ампулу, ємністю 1-2 мл) спирт може викликати негативну реакцію з препаратом. Для відламування шийки ампули можна взяти суху стерильну ватну кульку.
-
Відкрити ампулу біля дна ІІ та ІІІ пальцями лівої руки, правою рукою ввести голку або конус шприца в просвіт ампули, не торкаючись зовнішніх її стінок. І та IV пальцями лівої руки зафіксувати муфту голки і циліндр біля конуса. Нахиляючи ампулу отвором донизу, заповнити шприц розчином, відтягуючи донизу поршень І та ІІ пальцем правої руки.
-
Якщо розчин набирався за допомогою голки більшого діаметра, то після заповнення шприца її можна взяти за муфту пальцями правої руки і покласти у лоток для використаних предметів. На конус шприца за допомогою стерильного пінцета надіти стерильну голку відповідного діаметра для ін’єкції і закріпити її обертовими рухами.
-
Випустити повітря із шприца, тримаючи його вертикально на рівні очей. Постаратися, щоб при цьому ліки не потрапили на зовнішню поверхню голки, що викликає різкий пекучий біль при проколюванні шкіри.
-
Заповнений ліками шприц із голкою багаторазового використання покласти на стерильний лоток в горизонтальному положенні, накрити стерильною серветкою (при доставці шприца в палату).
-
Після заповнення ліками одноразового шприца на голку від нього надіти стерильний ковпачок. Шприц, голку з ковпачком покласти на стерильний лоток в горизонтальному положенні.
-
При доставці шприца в палату на цей же лоток покласти 3 стерильні ватні кульки, змочені у 70º розчині етилового спирту. Лоток накрити стерильною полотняною серветкою.
-
Порожні ампули рекомендується зберігати протягом декількох годин, щоб у разі необхідності можна було перевірити, що саме було введено пацієнту.
Г. Підготовка флаконів і набирання ліків у шприц
У флаконах випускають ліки в порошкоподібному вигляді (наприклад, антибіотики, які перед введенням необхідно розвести) і ліки в розчинах. Флакони з ліками заводського виготовлення закриті гумовою пробкою, а зверху металевою кришкою.
Попередня підготовка до виконання навику:
-
ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чистим індивідуальним рушником, обробити 70% розчином етилового спирту;
-
уважно прочитати на флаконі назву препарату, дозу та термін придатності лікарського препарату. Уточнити метод введення;
-
одягнути марлеву маску.
Основні етапи виконання навику:
-
Якщо флакон великих розмірів (ємність 200-500 мл), то за допомогою ножиць або нестерильного пінцету зняти середню частину металевого ковпачка.
-
Якщо флакон малих розмірів (ємність 5-10 мл), то середню частину металевого ковпачка можна зняти за допомогою металевої пилочки.
-
Протерти стерильного ватною кулькою, змоченою в 96º розчині етилового спирту верхню частину флакона (гумову пробку і обідок металевого ковпачка).
-
Далі можливі такі два варіанти:
а) якщо у флаконі міститься рідина, то необхідно проколоти гумову пробку флакона голкою з шприцом. Взяти флакон між ІІ та ІІІ пальцями лівої руки догори дном, і та IV пальцями – зафіксувати муфту голки і циліндр шприца біля конуса; набрати у шприц необхідну кількість ліків, відтягуючи донизу поршень І та ІІ пальцями правої руки.
б) якщо у флаконі міститься порошкоподібна лікарська речовина, то спочатку у флакон потрібно ввести відповідну кількість розчинника, потім струсити флакон, розчиняючи порошок.
-
Якщо у шприц попали пухирці повітря, обережно постукати по корпусу шприц, щоб вони змістилися ближче до голки, випустити повітря знову у флакон. Потім добрати лікарський препарат до призначеної дози.
-
Після заповнення шприца ліками від’єднати шприц від голки, не виймаючи її з флакона. Якщо у флаконі ще залишилися ліки, їх можна набрати цією ж голкою для іншого пацієнта.
-
На конус шприца за допомогою стерильного пінцета надіти стерильну голку відповідного діаметра для ін’єкції і закріпити її обертовими рухами.
-
Випустити повітря із шприца, тримаючи його вертикально на рівні очей. Постаратися, щоб при цьому ліки не потрапили на зовнішню поверхню голки, що викликає різкий пекучий біль при проколюванні шкіри.
-
Заповнений ліками шприц з голкою покласти на стерильний лоток в горизонтальному положенні.
-
Якщо необхідно часто набирати у шприц стерильний розчин з великого флакона, то слід ввести у флакон довгу „повітряну” голку через знезаражену гумову пробку і за допомогою неї при необхідності набрати розчин у шприц. В період, коли розчин не набирається у шприц, муфту голки потрібно прикривати зверху стерильною марлевою серветкою (мал. 3.7).
Мал.
3.7. Набирання ліків з флакона: а) розкриття
флакона; б) введення у флакон розчинника;
в) розчинення порошкоподібного
лікувального препарату; г) наповнення
шприца ліками з флакона
Д. Розведення антибіотиків для парентерального введення
Найчастіше антибіотики випускають у порошкоподібному вигляді. Дозуються антибіотики в одиницях дії (ОД), у грамах, міліграмах. Як розчинник антибіотиків використовується стерильні розчини :
-
стерильна вода для ін’єкцій, яка може бути виготовлена в заводських умовах і входити в комплект разом з порошкоподібною речовиною, а також може бути виготовлена в асептичних умовах аптек;
-
стерильний ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду, який випускається в ампулах по 5, 10 ат 20 мл і у герметично закритих флаконах по 250, 500 мл. Ізотонічний розчин – розчин, у якого осмотичний тиск дорівнює осмотичному тиску крові і внутрішньоклітинної рідини;
-
0,25%-0,5% розчини новокаїну. Необхідно знати, що в 2% розчині новокаїну антибіотик кристалізується і випадає в осад, а тому такий відсоток не може використовуватися для розведення антибіотиків.
Запам’ятайте! Як розчинник бензилпеніциліна новокаїнової солі використовується стерильний ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду або стерильна вода для ін’єкцій. Особливістю бензилпеніциліна новокаїнової солі є повільне всмоктування та пролонгована дія при внутрішньом’язовому введенні. Так, після одноразової ін’єкції у вигляді суспензії терапевтична концентрація пеніциліну в крові зберігається до 12 годин.
Попередня підготовка до виконання навику:
-
ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чистим індивідуальним рушником. Обов’язково одягнути стерильні гумові рукавички; тому що при постійній роботі з антибіотиками це забезпечує не тільки стерильність, а й профілактику професійних дерматитів на руках.
-
підготувати одноразовий стерильний шприц та голку до маніпуляції.
Запам’ятайте! Для постановки діагностичних проб на індивідуальну чутливість та для внутрішньом’язового введення антибіотиків слід застосовувати шприци і голки тільки одноразового використання, тому що на шприцах багаторазового використання можуть бути залишки антибіотиків, які переходять у стійку форму. Молекули антибіотиків потрапляють на внутрішні стінки шприців під час стерилізації і у високо сенсибілізованих пацієнтів викликають алергічну реакцію.
Основні етапи виконання навику:
розведення антибіотиків може здійснюватися з розрахунку:
а) 1 мл розчинника на кожні 100 000 ОД антибіотика (1:1);
б) 1 мл розчинника на кожні 200 000 ОД антибіотика (1:2).
-
Взяти флакон з порошкоподібним антибіотиком, уважно прочитати назву препарату, дозу і термін придатності.
-
Підготувати флакони до маніпуляції: один флакон з порошкоподібним антибіотиком, другий – з розчинником.
-
Якщо пацієнту призначено до 500 000 ОД, то кількість розчинника брати із розрахунку 1 мл розчинника на 100 000 ОД препарату (тобто робити розведення 1:1). Наприклад, у флаконі міститься 300 000 ОД препарату. Необхідно взяти 3 мл розчинника.
Запам’ятайте! При розведенні антибіотиків голку у флакон вводити так, щоб тільки проколоти пробку, тому що при глибокому введенні у зв’язку з підвищенням тиску у флаконі за рахунок введеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика, попадати на шкіру рук і з часом викликати професійний дерматит. Крім того, не витримується точність дозування. Після введення розчинника зняти флакон з голкою із шприца, добре струсити флакон, щоб ліки повільно розчинилися, приєднати шприц до голки і, відтягуючи поршень, набрати весь вміст флакона, тобто 3 мл. Ввести пацієнту набрану дозу (300 000 ОД) внутрішньом’язово (найчастіше).
-
Якщо пацієнту призначено більше, ніж 500 000 ОД, то кількість розчинника брати з розрахунку 1 мл розчинника на кожні 200 000 ОД препарату (тобто робити розведення 1:2). Наприклад, у флаконі міститься 600 000 ОД препарату. Необхідно ввести 3 мл розчинника, струсити флакон і набрати весь вміст флакона.
-
Якщо у флаконі міститься 1 000 000 ОД (1 г), а пацієнту призначено 500 000 ОД, то можна зробити розведення 1:1, набрати 5 мл розчину, тобто тільки половину і ввести даному пацієнту, а 5 мл розчину, що залишився у флаконі, можна ввести іншому пацієнту.
-
Розчини бензилпеніциліну натрієвої та калієвої солі в розчині новокаїну іноді стають мутними в результаті утворення новокаїнової солі бензилпеніциліну. Однак це не є протипоказанням для внутрішньом’язового введення.
Е. Розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму до препарату
Запам’ятайте! Як розчинник антибіотиків для постановки діагностичних проб на індивідуальну чутливість використовується тільки стерильний ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду. 0,25%-0,5% розчин новокаїну не можна використовувати, тому що він сам здатен викликати алергічну реакцію. Вода для ін’єкцій в даному випадку теж не використовується тому що утворений гіпотонічний розчин може дати помилкову реакцію, і тоді вірогідність проби буде сумнівною.
Попередня підготовка до виконання навику: (див. навик «Д»).
Основні етапи виконання навику:
-
Взяти флакон з порошкоподібним антибіотиком, уважно прочитати назву препарату, дозу і термін придатності.
-
Підготувати флакони до маніпуляції: один флакон з порошкоподібним антибіотиком, другий – з стерильним ізотонічним (0,9%) розчином натрію хлориду.
-
Набрати у шприц відповідну кількість 0,9% розчину натрію хлориду із розрахунку 1 мл розчинника на 100 000 ОД або на 0,1 г препарату. Так, якщо у флаконі 1 000 000 ОД, то необхідно ввести 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Це буде перше розведення.
-
Потім розвести розчин антибіотика першого розведення ще в 10 разів. Для цього взяти шприц ємністю 1 мл, набрати в нього 0,1 мл розчину антибіотика першого розведення, добавити у шприц 0,9 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Це буде друге розведення антибіотика (тобто в 1 мл розчину міститься 10 000 ОД або 0,01 г препарату).
-
Якщо у відділенні протягом доби декільком пацієнтам необхідно здійснити пробу на індивідуальну чутливість до даного антибіотика, тоді розведення можна зробити так:
-
якщо флакон містить 1 000 000 ОД, тобто 1 г препарату, то у флакон за допомогою шприца, ємністю 10 мл ввести 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду (перше розведення);
-
за допомогою шприца з флакона першого розведення антибіотика набрати 1 мл розчину антибіотика, ввести його в стерильний пустий флакон із-під антибіотика, потім іншим шприцом ємністю 10 мл добавити 9 мл 0,9% розчину натрію хлориду;
-
флакон слід позначити додатковою етикеткою, де вказати «Для проби», дату і свій підпис, поставити флакон у холодильник, і цей готовий розчин для постановки проб на індивідуальну чутливість до препарату можна використовувати протягом доби.
-