КР 401-СЕ 08096

45454545

1. Вхідні дані

3. Населений пункт – Сімферопіль,Машинобудівний завод, Ливарний цех.

4. Стрижнева ділянка 44, 47, 48,49,51, 53.

6. Вибір параметрів зовнішнього повітря здійснюється у відповідності до вимог нормативних документів [1, 2].

8. Кліматична характеристика місця розташування підприємства

10. Місто Сімферопіль, Україна

12. Температура

13. Середньомісячна зимова у січні- -1⁰С;

14. Середньомісячна літня у липні - +21,8⁰С;

15. Середньорічна - +10,2⁰С;

16. Абсолютна мінімальна - -29,2⁰С;

17. Абсолютна максимальна - +39,3⁰С;

18. Середня максимальна найбільш спекотного місяця - +24,6⁰С;

19. Найбільш холодної доби забезпеченістю 0,92 -24⁰С;

20. Найбільш холодної п’ятиденки забезпеченістю 0,92 - 20⁰С;

21. Середня мінімальна найбільш холодного періоду –( -8,9⁰С).

23. Повторюваність вітрів за напрямами (чисельник), %, середня швидкість вітру за напрямками (знаменник), м/с, повторюваність штилів, максимальна та мінімальна швидкість вітру, м/с. (Дані наведено для теплого, холодного періодів та за рік)

24. Місяці	С	СВ	В	ЮВ	Ю	ЮЗ	З	СЗ	Штиль
    I	5	23	11	17	12	19	7	6	20
    VII	6	12	17	20	6	14	17	8	18
    Рік	5	17	16	19	9	16	12	6	16

26. Розрахункова географічна широта - 44⁰ с.ш.

27. Барометричний тиск, 970 гПа.

28. Параметр А, теплий період, температура 31.8⁰С;

29. Параметр Б, холодний період, температура -2.3⁰С.

31. Визначення кількості шкідливих речовин, які виділяються у технологічному процесі і відводяться системами місцевої вентиляції, визначення витрат повітря у системі місцевої вентиляції

33. Викид – це процес потрапляння у атмосферне повітря забруднюючих речовин у результаті виконання технологічного процесу чи забезпечення життєдіяльності людини. Забруднюючі речовини – це речовини, які діють на навколишнє середовище та здоров’я людини негативно. Тому необхідно вживати ефективних заходів щодо зниження викидів шкідливих речовин.

34. Для цього необхідно точно знати витрату повітря, що відсмоктується, кількість пилу, що виділяється та концентрацію пилу.

35. За діаметром відвідного патрубка d, (мм), швидкістю υ, ( м/с) і

36. питомим викидом пилу m, (г/с) для кожної одиниці обладнання розраховують:

38. площу перерізу, [м]² :

39. ,

40. витрати повітря, [м³/с] :

41. 

42. концентрацію пилу, [мг/м³ ] :

43. .

44. Характеристика місцевих відсмоктувачів

49. № п/п	№ позиції обладнання	Найменування обладнання	Кількість, шт.	Витрати повітря, м3/год			Найменування забруднюючої речовини		Питомі показники
    				На одиницю	Усього	Витрати матеріалу кг/год			Викиди, г/с	Концен трація, m, мг/м3
    1	2	3	4	5	6	7		8		9	10
    1	47	Транспортер	1	500	500	Пил 2909		3000		1,7	12240
    2	44	Змішувач	1	2800	2800	Пил 2909				4,2	5400
    3	48	Сушильна камера періодичної дії	1	4100	4100	Пил 2909				1,75	1600
    4	49	Сушильна камера періодичної дії	1	4100	4100	Пил 2909				1.75	1600
    5	51	Верстат очищення стержнів	1	2200	2200	Пил 2909				5.8	4800
    6	53	Верстат очищення стержнів	1	2200	2200	Пил 2909				5.8	4800
    					15900			Усього				30440

54. Технологічне обладнання стрижневої ділянки

56. ТРАНСПОРТЕР М 1:20

59. 

63. 2.Транспортер:

64. =3.14*0.110²/4=0.009 L=v·f_n·3600=0.009*14*3600=500м³/с

65. =1000*3600*1.7/500=12240мг/м³

75. ЗМІШУЮЧІ БІГУНИ

78. 

84. 1.Змішувач:

85. =3.14*0.265²/4=0.055 L=v·f_n·3600=0.055*14*3600=2800 м³/с

86. =1000*3600*4.2/2800=5400 мг/м³

92. БАРАБАН ОЧИЩЕННЯ СТЕРЖНІВ

94. 

96. Примітка:

97. 1 – барабан;

98. 2, 5 – полий вал;

99. 3 – вхід повітря у полий вал;

100. 4 – пиловідстійник;

101. 6 – решітка.

104. 4.Верстат очищення стержнів:

105. =3.14*0.235²/4=0.04 L=v·f_n·3600=0.04*14*3600=2200 м³/с

106. =1000*3600*5.8/2200=4800 мг/м³

114. СУШИЛЬНА ПІЧ ПЕРІОДИЧНОЇ ДІЇ

116. 

121. 3. Сушильна камера :

122. =3.14*0.32²/4=0.08 L=v·f_n·3600=0.08*14*4100=4100м³/с

123. =1000*3600*1.75/4100=1600мг/м³

130. 

132. На даному плані стрижневої ділянки ливарного цеху машинобудівного заводу розміщені наступні види обладнання:

133. - верстат очищення стержнів – на позиціях 1 та 4;

134. - сушильна піч періодичної дії – на позиціях 2 та 6;

135. - змішувач – на позиції 3;

136. - транспортер – на позиції 5;

137. Трубопроводи на плані проведені згідно виконаного аеродинамічного розрахунку системи очистки: з розрахованим діаметром труб та визначеною довжиною.

146. 2.Виконання аеродинамічного розрахунку системи очистки та підбір вентиляційного обладнання

148. Конструювання системи аспірації визначає її раціональне використання. Під раціональністю розуміють мінімальну потужність на привід вентилятора, мінімальний гідравлічний опір, мінімальні енергозатрати. У системах промислової вентиляції на 99% використовують повітропроводи кругового діаметру, які виконуються з оцинкованої або чорної сталі. Мінімальна товщина сталі у системах аспірації 1,2 мм. При конструюванні системи зберігається телескопічність – поступове збільшення діаметру повітропроводу від джерела до вентилятора.

149. Повітропроводи систем аспірації прокладають на кронштейнах уздовж стін, вікон, під стелею, у міжфермовому просторі та під підлогою у каналах.

150. Розташування збірних повітропроводів уздовж стін та під стелею найкраще робити на відмітках від 2х до 8 метрів. У нашому випадку ця відмітка становить2,7 метри. Прокладання повітропровода визначається так, щоб не заважати проведенню технологічного процесу і тому у значній мірі місце прокладання залежить від розташування відсмоктуючого патрубку у технологічного обладнання.

151. Аеродинамічний розрахунок аспіраційної системи починаємо з вибору розрахункового напрямку. Для цього обираємо найдовший та найзавантаженіший напрямок. Це ділянка до відмітки 1.

171. Ділянка 1

172. , ,

173. ,

174. Коефіцієнти місцевих опорів:

175. Місцевий відсмоктувач ,

176. Відвід під кутом 90⁰ ,

177. Тройник

178. 

180. 

182. Ділянка 2

183. , ,

184. ,

185. 

187. Коефіцієнти місцевих опорів:

188. Місцевий відсмоктувач ,

189. Відвід під кутом 90⁰ ,

190. Тройник

191. 

192. 

193. Нев’язка ділянок 1 і 2:

194. (Р_УЧ1- Р_УЧ2)100%/ Р_УЧ1=(415.07-442.41)100%/415.07=-6.59%<10%. ув’язано.

196. Ділянка 3

197. , ,

198. ,

199. 

201. Коефіцієнти місцевих опорів:

202. Відвід під кутом 90⁰ ,

203. Тройник

204. 

205. 

206. Сума втрат тиску ділянок 1 і 3:

207. Р_УЧ1+ Р_УЧ3=545.99 Па

209. Ділянка 4

210. ,

211. ,

212. .

213. 

215. Коефіцієнти місцевих опорів:

216. Місцевий відсмоктувач ,

217. Відвід під кутом 90⁰ ,

218. Тройник

219. 

220. 

221. Нев’язка ділянок 1,3 і 4:

222. (Р_УЧ1,3- Р_УЧ4)100%/ Р_УЧ1,3=(545.99-579.77)100%/545.99=-6.19%<10%.ув’язано.

224. Ділянка 5

225. ,

226. ,

227. ,

228. 

230. Коефіцієнти місцевих опорів:

231. Тройник на 45

232. 

233. 

234. 

235. Сума втрат тиску ділянок 5 і 3,1:

236. Р_УЧ5+ Р_УЧ3,1=108,02+545,99=654 Па

239. Ділянка 6

240. ,

241. ,

242. ,

243. 

245. Коефіцієнти місцевих опорів:

246. Місцевий відсмоктувач ,

247. Відвід під кутом 90⁰ ,

248. Тройник

249. 

250. 

252. Ділянка 7

253. ,

254. ,

255. ,

256. 

258. Коефіцієнти місцевих опорів:

259. Місцевий відсмоктувач ,

260. Відвід під кутом 90⁰ ,

261. Тройник

262. 

263. 

264. Нев’язка ділянок 6 і 7:

265. (Р_УЧ6- Р_УЧ7)100%/ Р_УЧ6=(789,81-525,20)100%/7,89,81=33,5%>10%.

266. Нев’язка даних ділянок дуже велика, тому для погашення зайвого тиску необхідно встановити діафрагму. При розрахунку розрізу діафрагми необхідно забезпечувати умови, щоб витрати тиску в діафрагмі при відповідній швидкості повітря в повітропроводі були рівні зайвому тиску, який необхідно погасити на певному відгалуженні.Підбираємо розмір отвору діафрагми для погашення зайвого тиску.

267. З таблицею 22.15 „Справочника проектировщика” знаходимо швидкісний тиск Рс у повітропроводі , що відповідає швидкості повітря v

269. Ділянка 8

270. ,

271. ,

272. ,

273. 

275. Коефіцієнти місцевих опорів:

276. Тройник

277. 

278. 

279. Сума втрат тиску ділянок 6 і 8:

280. Р_УЧ6+ Р_УЧ8=876,18 Па

282. Ділянка 9

283. ,

284. ,

285. ,

286. 

288. Коефіцієнти місцевих опорів:

289. Місцевий відсмоктувач ,

290. Відвід під кутом 90⁰

291. Тройник

292. 

293. 

294. Нев’язка ділянок 6,8 і 9:

295. (Р_УЧ6,8- Р_УЧ9)100%/ Р_УЧ6,8=(876,18-488,33)100%/876,18=44,27%>10%.

296. Нев’язка даних ділянок дуже велика, тому для погашення зайвого тиску необхідно встановити діафрагму. При розрахунку розрізу діафрагми необхідно забезпечувати умови, щоб витрати тиску в діафрагмі при відповідній швидкості повітря в повітропроводі були рівні зайвому тиску, який необхідно погасити на певному відгалуженні.Підбираємо розмір отвору діафрагми для погашення зайвого тиску. З таблицею 22.15 „Справочника проектировщика” знаходимо швидкісний тиск Рс у повітропроводі , що відповідає швидкості повітря v

298. Ділянка 10

299. ,

300. ,

301. ,

302. 

304. Коефіцієнти місцевих опорів:

305. Тройник

306. 

307. 

308. Сума втрат тиску ділянок 6 і 9 і 10:

309. Р_УЧ10+ Р_УЧ6,8=921,5 Па

310. Нев’язка ділянок 10,6,8 і 5,3,1:

311. (Р_УЧ10,6,8- Р_УЧ5,3,1)100%/ Р_УЧ6,8=(921,5-654)100%/876,18=-40,9%>10%.

312. Нев’язка даних ділянок дуже велика, тому для погашення зайвого тиску необхідно встановити діафрагму. При розрахунку розрізу діафрагми необхідно забезпечувати умови, щоб витрати тиску в діафрагмі при відповідній швидкості повітря в повітропроводі були рівні зайвому тиску, який необхідно погасити на певному відгалуженні.Підбираємо розмір отвору діафрагми для погашення зайвого тиску. З таблицею 22.15 „Справочника проектировщика” знаходимо швидкісний тиск Рс у повітропроводі , що відповідає швидкості повітря v

314. Ділянка 11:

316. ,

317. ,

318. ,

319. 

320. Коефіцієнти місцевих опорів:

321. Відвід під кутом 90⁰ ,

322. 

323. Сума втрат тиску на 10 та 5 ділянці становить 153,34Па

325. Аксонометрична система очищення аспіраційного повітря від пилу

326. М 1:100

331. 

342. Визначення групи дисперсності пилу

343. Аерозолі з твердими частинками дисперсного походження називаються пилом. Такі частинки утворюються при подрібненні твердих тіл , дробленням руд, механічній обробці матеріалів, вітровій ерозії поверхні землі , змішуванні, дробленні та пересипанні матеріалів.

344. Дисперсність пилу – це одна з найважливіших властивостей аеродинамічних систем. Під дисперсністю пилу розуміють сукупність розмірів всіх частинок, з яких вона складається. Методи розрахунку пиловловлювачів та визначення ефективності їх очистки в більшості покладені на використання даних про дисперсний склад пилу.

345. При визначенні розмірів частинок використовується поняття стоксовських розмірів частинок. Під цим розміром частинок будь – якої форми розуміють розмір сферичної частинки, що має таку ж швидкість седиментації, як і дана несферична частинка. Дисперсним складом пилу називається характеристика складу дисперсної фази, що представлена по розмірам чи швидкостям осідання; він показує, яку долю по масі, об’єму поверхні або ж числу частинок в будь – якому діапазоні їх розмірів та швидкостей осідання.

346. Дисперсний склад пилу може бути виражений у вигляді таблиці, кривої чи прямої лінії, або ж формулою розподілу частинок пилу. Ступінь дисперсності (тонкість пилу) виражає собою якісний показник, котрий характеризує розмір частинок пилу. При цьому, в якості умовних показників цієї властивості (тонкості пилу) використовуються наступні:

1. питома поверхня ;

2. середній діаметр частинок ;

3. медіальний діаметр частинок.