5.2. Соціальні відхилення в діяльності юристів

Соціальні відхилення — це порушення існуючих правових, політич­них, етичних, естетичних та інших соціальних норм.

У діяльності юристів найчастіше трапляються такі відхилення від правових норм (правопорушення), як хабарництво, зловживання службовим становищем, безвідповідальність.

До неправових відхилень належать грубість, неврівноваженість, нетерпимість, надмірна самовпевненість, користолюбство, кар'єризм, протекціонізм, бюрократизм, пияцтво. Такі соціальні відхилення у юристів називають професіональними деформаціями.

Основними факторами соціальних відхилень є такі:

• юридичні — неврегульованість або нечітка врегульованість суспільних відносин, неточне визначення компетенції посадо­вих осіб, видавання розпоряджень, що з юридичного погляду є неправильними;

• економічні — відсутність стимулювання якісної роботи, мож­ливість побічної матеріальної вигоди з юридичної справи;

• організаційні — погана організація роботи, слабкий контроль вищестоящих інстанцій, безвідповідальний підбір кадрів, недо­статні заходи з підвищення кваліфікації працівників;

• інтелектуальні — недостатній рівень правової, етичної, по­літичної та естетичної культури;

• соціально-психологічні — природжені вади і недоліки вихо­вання;

• соціально-ціннісні — стійке порушення ціннісних орієнтацій тих верств чи груп населення, до яких належить юрист.

Для подолання соціальних відхилень необхідно ліквідувати їх при­чини.

Література

Социальньїе отклонения. — М., 1990.

Професійно-особисті якості юриста

Загальні вимоги до юристів.

Професійно-особисті якості юристів конкретних спеціальностей.

6.1. Загальні вимоги до юристів

Юристи повинні мати певні якості:

• у соціальній сфері — намагання встановити істину, справед­ливість; гуманізм; чесність;

• у пошуково-пізнавальній сфері — спостережливість (цілеспрямо­ване сприйняття предметів та явищ через призму професійно-юридичної діяльності); уважність (увага у психічній діяльності до певних об'єктів);

• у сфері реконструктивно-конструктивної діяльності — вміння всебічно аналізувати отриману інформацію, формулювати гіпотези; творчий, оригінальний підхід до розв'язання завдань; проникливість;

• у сфері засвідчувальної діяльності — розвинута письмова мова; вміння швидко узагальнювати інформацію; вміння письмово описувати юридичні явища;

• у сфері організаційної діяльності — самодисциплінованість, цілеспрямованість, наполегливість; організаторські здібності;

• у сфері комунікативної діяльності — емоційна врівнова­женість; тактовність; вміння чітко формулювати свої думки.

Існують також особистісні якості, які є негативними для юриста:

• у соціальній сфері — цинізм, нечесність, владолюбство, жор­стокість, авантюризм;

• у пошуковій сфері — неуважність, відсутність пошукової домі­нанти (юридичний азарт);

• у реконструктивній сфері — низький рівень інтелекту, стерео­типність і консервативність мислення;

• у засвідчувальній сфері — недбалість, невміння швидко переда­вати усну мову письмово;

• в організаційній сфері — нецілеспрямованість, відсутність організаційних здібностей;

• у комунікативній сфері — імпульсивність, надмірна сором'яз­ливість, груба поведінка.