91. Функції і повноваження Європейського Парламенту.

ЄП є колективним постійно діючим органом, що репрезентує інтереси громадян ЄС; тим він відрізняється від Ради, котра пре­дставляє інтереси держав-членів, та Комісії, що представляє інтереси виключ­но європейської інтеграції, але й репрезентує себе щодо інших міжнародних організацій. ЄП «складається з представників народів країн, що об'єднані у Співто­вариства» (ст. 189 ДЄСп). Євродепутатів обирають прямим загальним голосуванням терміном на 5 років. ЄП перевіряє виключно формальну чинність виборів (ст. 11 Акту). Вибо­рчі спори належать до правомочності держав-членів.

Функції та повноваження ЄП:

-контролює інші органи Союзу (Комісію та Раду);

-разом із Радою розділяє прерогативу ухвалення загального бюджету Союзу;

-в сфері законодавчих повноважень має право вносити поправки до законопроектів;

-в сфері зовнішніх відносин, він надає свою згоду на укладання договорів про приєднання, асоціацію та співробітництво.

ЄП має постійні комітети (20) спеціальні комісії. ЄП голосує завжди на підставі їхніх доповідей. ЄП може також створити тимчасову комісію на вимо­гу У₄ депутатів ЄП (ст. 193 ДЄСп). Парламент проводить засідання в Страсбурзі, додаткові засідання можуть скликатися в Брюселі.

92.Склад, організація, та порядок діяльності Суду єс.

Суд Європейського Союзу є наддержавним органом, вільним від впливу країн-членів та необхідності врахування їх інтересів.

Забезпечує єдине тлумачення та дотримання Угод про заснування співтовариств, його складають 15 суддів та Генеральних адвокатів, яких призначено терміном на 6 років за спільною згодою урядів держав-членів. Судді обирають з свого числа голову Суду терміном на 3 роки. Суд засідає в повному складі або в 6 палатах, що налічують 3 чи 7 суддів.Судова процедура відбувається в два етапи: письмовий (документальне обґрунтування справи) та усний (відкриті слуханні). Розміщується Європейський Суд у Люксембурзі.

Суд Європейського Союзу виконує дві основні функції:

-перевіряє на відповідність договорам ЄС документи, видані Європейськими інституціями та урядами;

-тлумачить право Європейської Спільноти на запит національних Судів.

93.Повноваження Суду і інстанції.

Статус Суддів Суду І Інстанції не відрізняється істотно від статусу членів Європейського Суду. Їх правове положення і функції є аналогічними до Суддів Європейського Суду. Вони теж користуються належними їм пільгами та недоторканістю. Як і Європейський Суд, СПІ є повністю незалежним органом від країн-членів та інших інституцій Співтовариств, а Судді СПІ не є в ньому представниками своїх країн.

Суд І Інстанції не має власної адміністративної структури і користується технічною та адміністративною базою Європейського Суду. СПІ має власну Канцелярію, а також, як і Європейський Суд, призначає Секретаря. Його повноваження скромніші, ніж повноваження Секретаря Європейського Суду.

Функції Суду І Інстанції

На перших порах Суд І Інстанції мав обмежені повноваження, але з плином часу сфера його компетенції була розширена. Юрисдикція СПІ охоплює виключно суперечливі справи. На даний час, СПІ може виносити рішення в наступних справах:

-Спори між органами Співтовариств та їх функціонерами,

-Спори між Європ Комісією та підприємствами у сфері діяльності ЄСВіС,

-Спори фізичних та юридичних осіб з органами Співтовариств з питань монополії та демпінгу,

-Спори про відшкодування на підставі мінімальної відповідальності за шкоду, завдану фізичним або юридичним особам діяльністю органів чи функціонерів Співтовариств,

-Після оголошення вироку СПІ існує двомісячний термін, упродовж якого можна звернутися до Європейського Суду.

94.Рахункова палата ЄС. Рахункова палата ЄС(РП)–це спеціалізований фінансовий орган ЄС, який покликаний допомагати Європарламенту та іншим установам ЄС у здійсненні контролю за правильним та ефективним використанням фінансових ресурсів ЄС. РП складається з 15 членів, які призначаються одноголосним рішенням Ради ЄС. Кандидати на посади членів РП висуваються кожною державою-членом ЄС. Строк повноважень членів РП становить 6 років. Члени РП можуть переобиратися на новий строк.  Зі свого складу члени РП обирають її голову. Голова РП обирається строком на 3р. з правом повторного переобрання. Голова скликає та веде засідання РП, здійснює головування на ньому, а також забезпечує належну організацію діяльності РП.  В процесі своєї діяльності РП перевіряє звіти про всі доходи і видатки Європейського Співтовариства. Вона також розглядає звіти про всі доходи і видатки всіх органів, створених Співтовариством за умови, якщо статутний документ відповідного органу не виключає такого розгляду. РП надає Європейському Парламенту і Раді гарантійний документ щодо правильності ведення рахунків та законності і правильності всіх операцій.  РП стежить за правильним управлінням фінансовими ресурсами ЄС, а також здійснює контроль за законністю та повнотою всіх доходів та витрат.  В процесі здійснення своїх функцій РП проводить перевірки. Перевірка базується на бухгалтерській звітності та, за необхідності, проводиться без попередження в інститутах Співтовариства, в приміщеннях будь-якого органу, який здійснює управління доходами чи видатками за дорученням Співтовариства, та в державах-членах, включаючи приміщення будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка отримує платежі з бюджету ЄС. Після закінчення кожного фінансового року РП готує щорічний звіт.Він направляється іншим інститутам Співтовариства і публікується в офіційному виданні, разом з відповідями цих інститутів на зауваження Рахункової палати. 

95.Юр природа права ЄС. ЄП є правом ЄС, не включаємо до нього правові акти ін­ших європ інтеграційних формувань (Рада Європи), ані правові системи держав-членів. Мо­жемо розрізняти ЄП у вузькому сенсі — союзне право як право II та III «стовпів» ЄС (отже, право тих частин ЄС, де відбувається радше не над­національна, але міжнар співпраця), та ЄП в широкому сенсі, що включає в себе поряд з правом II та III «стовпів» ЄС також і право І «стовпа» — право комунітарне (Спі­льнота), суть якого у наднаціональній співпраці держав в цьому «стовпі».Грицяк, посилаючись на формулювання Суду Європ Співтовариства, стверджує, що правова система ЄС – новий правовий порядок, запро­ваджений засновницькими договорами, хара-ся своєю автономністю та внутрішнім узгодженням власної системи пра­вових джерел, а також специфічною природою взаємовідносин, що існують між правовими нормами ЄС та національн правов системами держав-членів. При дослідженні права ЄС слід враховувати такі його суттєві особливості, як: 1.комплексний характер права ЄС, яке включає в себе міжнародно-правові, конфедеративні та федеративні риси; 2.динамізм цього права, що тягне за собою зміну його природи, структури, сфери та механізму дії;3.незавершеність процесу формування права, і як наслідок, його “проміжний” характер, дію на стику міжнар та національн права. З певною умовністю та з урахуванням високого рівня динамічності ЄП можна вирізнити найбільш важливі та розвинуті галузі ЄП: інституційне право, яке в значній мірі нагадує національне конституційне та адмін право; економіч та торгове право, пов’язане з утворенням спільного та єдиного внутрішнього ринку, ЄВалют.С та реалізацією “4 свобод”; митне право;право конкуренції;податкове право;банківське право; інвестиційне право; соціальне право та ін. Галузі ЄП поділ на інститути, інститути в свою чергу склад з норм.Норми ЄП, в залежності від порядку формув, місця в загальній ієрархії норм ЄП поділ на 3 групи:норми первинного, вторинного та третинного права.