
- •Поняття міжнародного публічного права
- •Предмет міжнародно-правового регулювання
- •Об’єкт міжнародних правовідносин
- •Теорії співвіднош міжнар і внутрішньодержавного права
- •Джерела міжнародного права
- •Ієрархія джерел міжнародного права
- •Система галузей, інститутів та норм мп
- •11 Основні принципи мп
- •12. Кодифікація міжнародно-правових норм
- •13. Поняття суб’єкта мп
- •14. Види міжнар правосуб’єктності і класифікація суб’єктів мп
- •15. Міжнародна правосуб’єктність держави
- •17. Правонаступництво у мп
- •21. Міжнародна провосубєктність фізичної особи
- •22. Міжнар-правовий статус міжнар неурядових організацій та невизнаних держав
- •23.Поняття, джерела і система дипломат і консульського права
- •24. Органи зовнішніх зносин: поняття і класифікація
- •25.Міжнар–правове ругулювання організації і діяльності постійних дипломат представництв.
- •31.Дипломат право міжнар організацій.
- •33 Поняття та джерела права міжнар договорів
- •38. Застереження і поправки до мд.
- •39.Дія договорів.
- •41. Тлумачення міжнар договорів.
- •47. Поняття і види правового режиму іноземних громадян.
- •52. Юр підстави зміни державної території
- •55. Поняття і й основні риси міжн повітряного права.
- •57. Поняття та джерела міжнародного космічного права.
- •81.Поняття та основні принципи функціонування єс
- •86.Інституційна система єс
- •88.Порядок формування функції та повноваження Європейської Ради.
- •89.Порядок формування і повноваження Ради єс.
- •90. Порядок формування і повноваження Європейської Комісії.
- •91. Функції і повноваження Європейського Парламенту.
- •92.Склад, організація, та порядок діяльності Суду єс.
- •93.Повноваження Суду і інстанції.
- •96.Принципи права єс.
- •99. Міжнародні договори в системі права єс.
- •102. Поняття митного права єс та його джерела.
- •Порядок проведення митних операцій та митний контроль.
- •107. Бюджетний процес та контроль в єс
- •110. Гармонізація податкового законодавства країн-членів єс.
- •117.Шенгенські угоди,їх характеристика. Візовий режим відповідно до шенгенських угод.
- •118. Правова та інституційна основи співробітництва Укр та єс
- •120 Перспективи отримання Укр асоційованого членства в єс.
38. Застереження і поправки до мд.
Укладаючи багатосторонній договір чи приймаючи рішення про приєднання до якого-небудь договору, держава має суверенне право зробити застереження про те, що окреме положення договору для нього неприйнятне. Така одностороння заява, за допомогою якої держава (чи міжнародна організація) бажає виключити чи змінити юридичну дію визначених положень договору стосовно до даної держави (міжнародної організації), називається застереженням. Такі застереження можуть бути зроблені: під час підписання договору, при його ратифікації, при приєднанні до договору. Питання про застереження практично має значення при підписанні багатосторонніх договорів, тому що двосторонні умови вимагають взаємної згоди сторін по всіх пунктах. Заява застереження неможлива: коли дане застереження забороняється договором, договір дозволяє застереження визначеної категорії, застереження несумісні з об'єктом і цілями договору. Застереження повинно бути сформульоване в письмовій формі. Застереження може бути знято в будь-який час державою, що зробила його.
39.Дія договорів.
Територіальна дія договору— це сфера його територіального застосування. Звичайно виходять з того, що договір розповсюджує свою дію на всю територію держави-учасниці. Разом з тим міжнародному праву відомі договори, які стосуються території, що не є державною територією учасників. Прикладами таких договорів служать договори про Антарктику, про відкрите море, про район морського дна, про космічний простір та ін. За часом дії розрізняють договори термінові, невизначено термінові, безтермінові й особливі. Терміновими є договори, в яких визначений термін їхньої дії: десять років, п'ять, три тощо. Так, Договір між Україною і Республікою Грузією про правову допомогу і правові відносини з цивільних і кримінальних справ, підписаний 9 січня 1995 р., укладений терміном на п'ять років. Звичайно договори укладаються на достатньо тривалі терміни — десять чи двадцять років. Невизначено-терміновими йменуються договори, які хоча й мають встановлений у самому договорі термін дії, але передбачають його автоматичне продовження у разі, якщо жодний з учасників договору не заявить про бажання його припинити. Безтерміновими називаються договори, в яких або не вказаний термін їхньої дії, як, наприклад, у договорах про мир (мирних договорах), або їхній безтерміновий характер прямо обумовлений договором. Таким, наприклад, є Договір між Україною і КНР про правову допомогу з цивільних і кримінальних справ, підписаний у Пекіні 31 жовтня 1992р. (ст.34). Від терміну дії договору слід відрізняти термін дії зобов'язань за ним, який може продовжуватися до виконання зобов'язання, навіть якщо термін дії договору минув. До закінчення терміну дії договір може бути продовжений відповідно до домовленості його учасників (пролонгація) чи автоматично на підставі приписів самого договору (автоматична пролонгація).
40.Умови дійсності. Абсолютна та відносна недійсність між нар договору. Для того, щоб бути дійсним, договір повинен бути правомірним як за способом висновку, так і по змісту. Договір вважається дійсним, поки не доведене інше. Підстави, за якими договір може бути визнаний недійсним, передбачені у Віденській конвенції про право міжнар договорів. Недійсність може бути абсолютною, а договір визнаний неправомірним, якщо: згода держави на його обов'язковість була виражена в результаті застосування сили чи погрози силою; договір суперечить імперативній нормі jus cogens. Відносна недійсність робить договір заперечним. Її підставами є: а)порушення положення внутрішнього права держави, що стосується компетенції укладати договори; б)помилка щодо акта чи ситуації, що існували при висновку договору і являли собою основу для згоди на його обов'язковість; в)обман з боку іншої держави, що бере участь у переговорах; г)прямий чи непрямий підкуп представника однієї держави іншою державою, що брала участь у переговорах. Положення визнаного недійсним договору не мають юридичної чинності. Якщо на основі такого договору були зроблені певні дії, то кожен учасник має право вимагати від іншого учасника відновлення, наскільки це можливо, такого становища, яке існувало до здійснення зазначених дій. Дії, зроблені відповідно до посилання на недійсний договір, не вважаються незаконними. Припинення дії договорів Питання про час, умови і порядок припинення договору визначаються самими договірними сторонами і фіксуються в договорі. Договір може бути припинений: а)після закінчення зазначеного в ньому терміну; б)у зв'язку з виконанням зобов'язань (скасування); в)у зв'язку з укладенням нового договору з тих же питань і між тими ж державами (заміна);г) за згодою сторін; д)у випадку війни; е) якщо інша сторона порушила свої зобов'язання й ін. Припинення договору можливо за допомогою денонсації й анулювання. Анулювання міжнародного договору - однобічне правомірне розірвання договору на умовах, що у ньому не передбачені. Підставою для анулювання можуть послужити: істотні порушення його положень з боку контрагента, неможливість виконання договору, корінна зміна обставин. Денонсація міжнар договору - відмова держави від укладеного двостороннього чи багатостороннього міжнар договору з попереднім попередженням інших учасників, коли така відмова, її порядок і умови прямо передбачені договором.