- •Розділ 1 твірні функції
- •1.1. Формальні степеневі ряди і твірні функції.
- •Дії над формальними степеневими рядами. Елементарні твірні функції
- •1.1.1. Твірні функції і дії над ними
- •1.1.2. Елементарні твірні функції
- •1 І довільне комплексне число.
- •1.1.3. Диференціювання та інтегрування твірних функцій
- •1.2. Твірні функції для відомих послідовностей
- •1.2.1. Геометрична прогресія
- •1.2.2. Послідовність Фібоначчі.
- •1.2.3. Рекурентні співвідношення і раціональні твірні функції
- •1.2.4. Добуток Адамара раціональних твірних функцій.
- •Розділ 2. Характеристичні функції
- •2.1. Однозначність відповідності
- •2.2. Властивостi характеристичної функцiї
- •2.3. Інші інтегральні перетворення
- •2.4. Генератриси випадкових величин
- •2.5. Формула обертання для характеристичної функцiї
- •2.6. Теорема Левi
- •2.7. Сумiсна характеристична функцiя та слабка збiжнiсть векторiв
- •2.8. Класична центральна гранична теорема
- •Розділ 3
- •3.1. Мета і зміст бжд
- •3.2. Організація навчально-виховного процесу
- •Висновок
1.1.3. Диференціювання та інтегрування твірних функцій
Означення
1.1.7. Нехай
- твірна функція. Похідною цієї функції
називається функція

Інтегралом називається функція

Операція диференціювання обернена до операції інтегрування:

Операція ж інтегрування похідної призводить до функції з нульовим вільним членом, і тому відмінна від вихідної функції.
Зауваження.
Легко бачити, що для функцій, представлених у вигляді степеневих рядів, формула для похідної відповідає звичайній. Формула для інтеграла відповідає значенню інтеграла із змінною верхньою межею.

Останнє зауваження дозволяє обчислити (тобто виразити в термінах елементарних) твірних функцій для великого числа різних послідовностей. Обчислимо, наприклад, твірну функцію

Помноживши функцію f на s2 і диференціюючи, отримаємо

звідки

1.2. Твірні функції для відомих послідовностей
1.2.1. Геометрична прогресія
Найпростіша послідовність – це постійна послідовність 1,1,1,….. Твірна функція для неї має вигляд
(
1.2.1)
і
її неважко виразити через елементарні
твірні функції. Дійсно, помноживши
обидві частини рівності (1.2.1) на
,
отримаємо
звідки
(1.2.2)
Те
саме виведення із незначними змінами
проходить для довільної послідовності
виду

звідки

і
(1.2.3)
Наведений
вище виклад представляє собою, як ніщо
інше, як відоме виведення формули для
суми геометричної прогресії. Результат
цього викладу уточнюється, як неважко
бачити, із означенням твірної функції
.
1.2.2. Послідовність Фібоначчі.
Відома
послідовність Фібоначчі означається
своїми початковими членами
і
відношенням
(1.2.4)
Із цього співвідношення легко отримати початок послідовності Фібоначчі
1,1,2,3,5,8,13,21,34…
в
якій кожний член, починаючи з
,
дорівнює сумі двох попередніх. Щоб
вивести формулу твірної функції
(1.2.5)
помножимо
обидві частини рівності (6) на
.
Отримаємо
=
,
або
,
звідки
.
(1.2.6)
Отриману
формулу можна розуміти як композицію
двох твірних функцій -
і
,
тобто
+
2
+
3+…
Такий розклад, звичайно, не дуже зручний, бо в його членах перемішані різні степені змінних і він не дає звичайної формули для коефіцієнтів. Краще представити дріб у вигляді суми елементарних дробів:
,
де
,
– корені рівняння
.
Із останнього розкладу отримуємо
.
Тому
(1.2.7)
Тут
ми користувались тим, що

Другий
спосіб виведення твірної функції для
чисел Фібоначчі використовує елементарні
поняття лінійної алгебри. Розглянемо
пару послідовних чисел Фібоначчі
як координати вектора в двохвимірному
просторі
:

Тоді
співвідношення (2.4) можна інтегрувати
як правило переходу від вектора
до вектора
:
Ф:
.
Останнє перетворення лінійне, і його можна записати у матричній формі:
Ф:
Ф
.
Перехід
від вектора
до вектора
виконується шляхом повторного перетворення
Ф, і т.д. таким чином. Твірна функція для
векторної послідовності Фібоначчі
приймає вигляд
=
Тут
через
І
позначена одинична матриця
,
і ми використали до векторної твірної
функції виведення твірної функції для
геометричної прогресії. Єдина відмінність
в результаті: вираз
як
обернена
матриця
до матриці

Явне
вираження для чисел Фібоначчі можна
отримати, обчисливши матрицю
для довільного
.
Для цього матрицю Ф треба діагоналізувати,
представивши її у вигляді
Ф=
де
– діагональна матриця, а матриця
орректноик. Маємо,
.

і
вирази для чисел
отримаємо рівність (1.2.8).
