6.Облік розрахунків зі страхування

Єдиний соціальний внесок нараховується для роботодавців на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Єдиний соціальний внесок для платників, встановлюється у відсотках бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва визначено 67, відповідно ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Для бюджетних установ єдиний соціальний внесок встановлюється у розмірі 36,3% визначеної бази нарахування.

Облік єдиного соціального внеску можна вести на субрахунку 651 "3а пенсійним забезпеченням" або ж відкрити окремий субрахунок до рахунку 65 (657).

Нараховано на зарплату єдиний соціальний внесок:

Дт 23, 91, 92, 93 Кт 651

Сплачено єдиний соціальний внесок: Дт 651 Кт 311

Проведено утримання із заробітної плати працівників страхових внесків на індивідуальне страхування: Дт 661 Кт 654.

Нараховано страхові платежі зі страхування майна підприємства: Дт 92 Кт 655.

Тема 16. Фінансова звітність: склад та підготовка інформації

1. Склад і призначення фінансової звітності.

2. Порядок складання фінансової звітності.

1. Склад і призначення фінансової звітності

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні" фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

Користувачі фінансової звітності - це фізичні або юридичні особи, яким необхідна інформація про діяльність підприємства для прийняття рішень. Для вищих організацій звітність є базою вивчення роботи підвідомчих підприємств, основою для координації діяльності підвідомчих установ, планування виробництва на майбутній період. Фінансово-кредитні органи використовують звітні дані для контролю за дотриманням підприємствами фінансово-кредитної дисципліни, правильністю нарахування сум, що підлягають сплаті до бюджету, та аналізу ефективності використання отри­маних кредитів і коштів цільового фінансування. Керівникам підприємств і виробничих підрозділів дані звітності дозволяють проаналізувати результати господарської діяльності та вжити необхідні заходи з їх покращання.

Формування фінансової звітності підприємств має здійснюватися відповідно до прин­ципових положень стандартів бухгалтерського обліку. Загальні вимоги до фінансової звітності містяться в П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Фінансова звітність підприємства містить: баланс (форма № 1); звіт про фінансові результати (форма № 2); звіт про рух грошових коштів (форма № 3); звіт про власний капітал (форма № 4); примітки до річної фінансової звітності (форма № 5), додаток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" (форма №6). Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності на­ціональними П(С)БО встановле­на скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. За періодичністю подання фінансову звітність поді­ляють на: 1) річну звітність — звітність про результати діяль­ності підприємства за звітний рік (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансо­вої звітності, додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами"); 2) проміжну (квартальну) звітність — звітність, що складається щоквартально наростаючим підсумком із початку звіт­ного року до останнього дня звітного періоду (баланс, звіт про фінансові результати).

Згідно з П(С)БО 1 баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Зміст і фор­му бухгалтерського балансу встановлено П(С)БО 2 "Баланс". У звіті про фінансові результати міститься інфор­мація про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяль­ності підприємства (операційної, звичайної, надзви­чайної) за звітний період. Загальні вимоги щодо розкриття статей звіту про фінансові результати визначено положенням 3 "Звіт про фінансові результати". У звіті про рух грошових коштів подають дані про рух грошових коштів (їх надходження і вибуття) протягом звітного періоду внаслідок операційної, інве­стиційної та фінансової діяльності підприємства. Зміст і форму звіту про рух грошових коштів визначено положенням 4 "Звіт про рух грошо­вих коштів". Звіт про власний капітал призначений для по­дання узагальненої за звітний рік інформації про зміни (збільшення, зменшення) статутного капіталу, пайо­вого капіталу (у кооперативних організаціях), додат­кового, резервного несплаченого капіталу, а також нерозподіленого прибутку. Форму і зміст звіту про власний капітал визначено положенням 5 "Звіт про власний капітал". У примітках до фінансової звітності подають додаткову інформацію, розкриття якої дає більш по­вну й об'єктивну картину про фінансовий стан і ре­зультати діяльності підприємства відповідно до вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку (мето­ди оцінювання запасів, нарахування амортизації тощо). Примітки до фінансової звітності подають за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України — типова форма фінансової звітності № 5 "Примітки до річної фінансової звітності". Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок заповнення встановлює Міністерство фінансів України за погодженням із Державним комі­тетом статистики України. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами" визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності. Інформація про звітні сегменти (господарський або географічний сегмент – відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг)) наводиться в додатку до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами".