12

Тема№3

ПЛАН

семінарського заняття на тему : "Соціальна структура і соціальна

стратифікація".

1. Соціальна структура суспільства

1.1Поняття соціальної структури;

У соціології поняття соціальна структура суспільства розглядаються в кількох аспектах. У широкому розумінні: соціальна структура суспільства - будова суспільства, система зв’язків між всіма його основними компонентами. Точніше, соціальна структура характеризує різні види соціальних спільностей і відносин між ними: соціально-станові, класові соціально-демографічні, соціально-етичні. У вузькому розумінні соціальна структура суспільства - соціально-класові спільності, соціальні групи, що утворюють ті чи інші соціальні верстви, а також відносини між ними. В соціології поняття соціальна структура тісно зв’язано з поняттям соціальна система і об’єднує два компоненти - соціальний склад і соціальні зв’язки. Соціальний склад - набір елементів, що становлять соціальну структуру, а соціальні зв’язки - набір зв'язків соціальних верств, станів, класів та ін. Звичайно ж, поняття соціальна структура включає сукупність різних типів соціальних спільностей всередині суспільства і соціальні зв’язки всіх соціальних спільностей, що відрізняються широтою поширення їх дії, їх значенням, характеристикою соціальне структури на певному ступені розвитку. Часто замість поняття соціальна структура вживають поняття соціально-класова структура. Соціальна структура суспільства - сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільностей, соціальних верств, стані в і відносин міх ними. Соціальна структура - стійкий зв’язок елементів в соціальній системі суспільства, означає суб’єктивний поділ суспільства на окремі соціальні спільності, верстви, стани, які об’єднуються на основі однієї або кількох ознак, що надають їм неповторної своєрідності і розрізняються за їх суспільним становищем, за місцем і роллю в системі економічних відносин. Основою соціальної структури є соціальна спільність, що становить реально існуючу сукупність індивідів і відрізняється соціальними зв’язками і відносною цілісністю.

1.2 Соціальна нерівність як об'єктивна основа соціальної диференціяціїї суспільства;

Соціальна нерівність. Соціальна політика служить вирішенню соціальних проблем пов'язаних з соціальною нерівністю. Під нерівністю у соціальному плані слід розуміти неоднакові можливості доступу до матеріальних благ, влади і престижу. Через конкретно історичну міру рівності і нерівності у життєвому становищі різних соціальних груп, яка об'єктивно зумовлена рівнем матеріального і духовного розвитку суспільства, виступає категорія справедливості. Звичайно, що справедливість зовсім не співпадає з рівністю. Деякі автори вважають, що соціальна нерівність завжди мала місце. Другі вирішують це питання протилежним чином, вважаючи, що первісним суспільствам властива нерівність, яка викликана біологічними або фізіологічними факторами і яка не набуває соціального статусу. Немає повної єдності і в розумінні який фактор є вирішальним для існування соціальної нерівності - багатство, влада чи престиж. Це питання є надзвичайно складним, бо всі ці фактори пов'язані між собою - багатство, гроші породжують владу, влада ж приносить багатство Крім цих основних факторів нерівності можливо відмітити і деякі інші, як наприклад: репутація; привілегії, пов'язані з контролем над тими чи іншими ресурсами; певного роду професії, які забезпечують владу та привілегії. Соціальна нерівність ділить суспільство на певні класи, групи, прошарки (страти). Ці всі утворення не є вічними. Вони змінюються відповідно з економічною, політичною і т. ін. еволюцією. Стали історією такі класи як рабовласники, раби, феодали, закріпачені селяни. Втрачає свій вплив і чисельний клас промислового пролетаріату, формується соціальна група інтелектуальних власників на різні види інтелектуальної власності (нове знання, інформація, управлінське мистецтво і ін.). Соціальна нерівність породжує у суспільстві певні колізіції. За певною межею вона несе загрозу життєдіяльності суспільства. "Скривджена" частина суспільства намагається змінити свою долю. Людство на протязі тисячоліть мріяло про створення соціально справедливого суспільства і робило неодноразові спроби на цьому шляху.

1.3 Соціальні інтереси і їх роль в становлені соціальної структури суспільства;

ІНТЕРЕСИ СОЦІАЛЬНІ — спонукальні сили діяльності соціальних груп, мас людей, спираючись на які суспільство може  вдаватися до необхідних управлінських впливів на цю діяльність. Соціальні інтереси лежать в основі будь-яких форм  боротьби й співробітництва між людьми.

У соціальні групи люди об'єднуються на підставі спільних соціальних інтересів, які зумовлюють їх дії. Формуються вони з представників різних груп залежно від їх становища та ролі в суспільному житті. Оскільки інтереси, скажімо, у робітника і підприємця різняться між собою, то вони реально становлять різні соціальні групи. Але соціальні інтереси груп, формуючись на основі індивідуальних інтересів їх учасників, не замикаються у власних егоїстичних рамках. У процесі соціальної взаємодії індивідів виробляються інтереси груп як цілісності, які є втіленням інтегрованих, спільних інтересів індивідів, що належать до цих груп. Соціальний інтерес групи завжди спрямований на збереження або зміну її становища в суспільстві.

У соціальній структурі суспільства взаємодіють різні за чисельністю соціальні групи. Традиційно їх поділяють на малі та великі.

Мала соціальна група — нечисленна за складом соціальна група, учасники якої об'єднані спільною діяльністю і перебувають у безпосередньому стійкому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення як емоційних стосунків, так і особливих групових цінностей і норм поведінки.

Велика соціальна група — численна за складом група людей, об'єднаних для спільної діяльності, але взаємодія між якими формальніша.

Загальногуманістичний підхід до суспільства у сучасній соціології визнає значимість усіх соціальних груп, оскільки відмінності в їх становищі зумовлюють і різні інтереси, узгодження яких є основною метою соціальної політики суспільства. Соціологія виділяє такі види соціальних структур: - соціально-класова (класи, соціальні верстви, соціальні групи, прошарки, стани); - соціально-демографічна (вік, стать); - соціально-територіальна (міська, сільська спільноти, населення агломерацій, переселенські групи); - соціально-професійна; - соціально-етнічна та ін.