Зміст

Предмет та сфери компетенції психологічної експертизи та судово-психологічної експертизи 2

Цілі та завдання судово-психологічної та психологічної експертизи 5

Питання вирішувані психологічною експертизою 7

Види психологічних експертиз 11

Список використаної літератури 15

Предмет та сфери компетенції психологічної експертизи та судово-психологічної експертизи

Поняття "експертиза" (експерт від лат. Expertus - знає з досвіду, досвідчений, випробуваний, перевірений) використовується в науці та практиці для позначення досліджень, що вимагають використання спеціальних знань. Результати експертизи виходять дослідним шляхом за допомогою спеціального інструментарію - експертних методик.

Психологічна експертиза проводиться фахівцями-психологами, а її предметом є свідомість психічно здорової людини. Її часто плутають з судово-психіатричною експертизою, яка покликана виявити патології у психіці дослідження.

Психологічна експертиза - експертиза афекту та інших емоційних станів, індивідуально - психологічних особливостей, пороку волі, моральної шкоди, дитячо-батьківських відносин (у справах про місце проживання дитини, участі у вихованні, доцільність усиновлення), психологічного впливу та психічного впливу, соціальної взаємодії.

Психічна діяльність людини являє собою відображення об'єктивної дійсності. Проте з різних причин суб'єктивного і об'єктивного характеру цей процес може відбуватися з певними відхиленнями. Для здійснення правосуддя дуже важливо знати характер і ступінь таких відхилень у осіб, чиї свідчення використовуються як джерела доказів у кримінальному судочинстві та у зв'язку з цим потребують критичної оцінки та визначення рівня їх достовірності.

Об'єктом судово-психологічної експертизи, тобто джерелом, з якого експерт черпає відомості про встановлювані ним факти, є психіка досліджуваної особи. Саме об'єкт судово-психологічної експертизи дає можливість обмежити її від судово-психіатричної, об'єктом якої є психіка осіб, які страждають певним психічним захворюванням.

Предметом судово-психологічної експертизи є питання про діяльність осіб, індивідуально-психологічні властивості яких не виходять за межі норми (особливості сприйняття певних явищ за даних умов, здатність адекватно оцінювати, особливості реагування на екстремальні ситуації і т.д.).

У тих випадках, коли для вирішення якогось питання необхідно поєднання суміжних між психологією і психіатрією проблем, наприклад, при вивченні аномальних дітей і підлітків, необхідним є проведення психолого-психіатричної експертизи.

Слід категорично відкинути пропозиції, що містяться в деяких літературних джерелах, про проведення судово-психологічної експертизи для безпосереднього вирішення питань про мотиви і цілі злочину, можливості обмови і самообмови, оскільки ці та аналогічні питання, є або питаннями права, або питаннями, які не вимагають для їх вирішення спеціальних психологічних знань, повністю охоплюються сферою діяльності слідчого і суду.

Разом з тим висновки експертів-фахівців в області психології, психіатрії, медицини, криміналістики, дані ними в межах своєї компетенції, можуть і повинні широко використовуватися як непрямі докази для обгрунтування висновків щодо суб'єктивних моментів злочину в обвинувальному висновку, клопотанні адвоката і вироку суду.

Не можна віднести до компетенції судово-психологічної експертизи вирішення питання про достовірність показань допитуваних або опитуваних осіб, їх неправдивості або щирості. Явним виходом за межі компетенції названої експертизи є постановка питання про те, чи не вплинула тактика допиту, яку застосував слідчий, на достовірність показань.

Необхідно зазначити, що до предметної галузі судово-психологічної експертизи належать не показання свідків, потерпілих, обвинувачуваних, а особливості протікання психічних процесів у осіб, які дають показання, вплив цих особливостей на адекватне сприйняття того чи іншого факту.

При проведенні судово-психологічної експертизи можуть бути використані як лабораторні, так і природні експерименти, а також деякі спеціальні методи: спостереження, яке полягає у вивченні актів поведінки особистості, її станів і реакцій в певних ситуаціях, інтерв'ю (бесіда), за допомогою якого виявляються демографічні і біографічні дані, рівень розвитку, коло інтересів, характер оцінки своїх і чужих вчинків, результатів спостережень індивіда своїми психічними процесами, вивчення матеріалів справи, яка полягає у встановленні характеру злочину, даних про обстежувану особу, її ролі в розслідуванні події і зайнятої ним позиції, тестування, передбачає вирішення вербальних і невербальних завдань і виконання інших завдань, результати яких дозволяють визначити деякі психічні характеристики особи, вивчення продуктів діяльності, тобто отримання певної інформації про обстежувану особу на підставі різного роду її діяльності (листи, щоденники, звіти, літературні та наукові твори тощо), виробів і т.д.; ретроспективний аналіз зовнішніх ознак поведінки особи, за допомогою якого вивчають і оцінюють характер дій і мови суб'єкта, її фізичний стан і зовнішню поведінку до, під час і після скоєного нею дії