
- •6.5. Pie Multicom X.400–сучасна електронна пошта для всіх груп користувачів
- •7. Міжнародна міжбанківська мережа swift
- •7.1. Загальна інформація про мережу
- •7.1.1. Виникнення мережі
- •7.1.2. Організаційна структура
- •7.1.3. Члени і користувачі мережі
- •7.1.4. Переваги мережі
- •7.1.5. Архітектура мережі swift
- •7.1.6. Ідентифікація учасників товариства
- •7.1.7. Обробка повідомлень мережі
- •7.1.8. Забезпечення безпеки
- •7.1.9. Розвиток мережі (swift II)
- •7.2. Вступ до swift
- •7.2.1. Загальні положення
- •7.2.2. Підготовчий період
- •7.2.3. Фінансові витрати
- •7.2.4. Сприяння банкам з боку товариства
- •7.3. Функціонування банку в мережі
- •7.3.1. Технічні засоби і програмне забезпечення
- •7.3.2. Навчання банківського персоналу
- •7.3.3. Обробка інформації
- •. Зарубіжні центри обробки баз даних
- •8.1. Типи баз даних на світовому ринку інформації і способи доступу до них
- •Показники баз даних
- •Бази даних різних типів, які доступні на світовому ринку
- •Тематика баз даних
- •Способи доступу до інформації і носії баз даних на світовому інформаційному ринку [12, с.12]
- •Статус цгбд
- •8.2. Організація доступу й роботи з цобд
- •8.3. Можливості цобд «Dialog» і характеристика його баз даних
- •8.4. Форми надання послуг, ціни, облік використаних послуг і порядок розрахунків
- •8.5. Оформлення співробітництва з «Dialog»
- •. Інформаційні системи для мультинаціональних корпорацій
- •9.1. Особливості інформаційних систем для мнк
- •9.2. Організаційна будова корпорації
- •9.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •. Інформаційні системи для мультинаціональних корпорацій
- •9.1. Особливості інформаційних систем для мнк
- •9.2. Організаційна будова корпорації
- •9.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •11. Міжнародні інформаційні системи технічного аналізу ринків
- •11.1. Інформаційна організація Рейтер (Reuters)
- •11.1.1. Фінансова інформація
- •11.1.2. Системи відображення інформації
- •11.1.3. Укладання угод
- •11.1.4. Технічний аналіз у системі Рейтер
- •11.2. Інформаційна система Доу-Джонс Tелерейт (Dow Jones Telerate)
- •11.2.1. Система Teletrac
- •11.2.2. Система Telerate Charting
- •11.2.3. Система Telerate Workstation
- •11.2.4. Система Teletrac Tradestation
- •11.3. Інформаційна система Bloomberg
- •11.4. Інформаційна система Tenfore
- •Список літератури
Показники баз даних
Рік |
Кількість баз даних |
Обсяг баз даних, млн. записів |
Кількість генераторів |
Кількість організацій — постачальників баз даних і послуг на їх основі |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1975 |
301 |
52 |
200 |
105 |
1985 |
3010 |
1680 |
1210 |
614 |
1990 |
6750 |
3569 |
2224 |
850 |
1992 |
7907 |
4527 |
3007 |
1438 |
Записи, які містяться в базі даних, бувають різного типу і можуть значно відрізнятися за обсягом (від 200 до 2000 слів). З-поміж основних типів записів можна виділити бібліографічні описи, реферати, новини, біографічні дані, назви хімічних сполук, дані про властивості матеріалів і речовин, динамічні ряди статистичних даних, комп’ютерні програми, зображення тощо. Основою збільшення сукупного обсягу баз даних починаючи із середини 80-х років була комерційна й довідкова інформація.
Кількість генераторів і постачальників баз даних зростала більш низькими темпами (15 і 14 разів відповідно) через те, що багато з них одночасно готували і представляли кілька баз даних (у середньому 2,6 і 5,5 у 1992 р.). Найбільші постачальники послуг на основі баз даних — ЦОБД (наприклад, «Dialog») — надають доступ до сотен баз даних.
Сукупний обсяг баз даних з 1975 по 1992 рр. збільшився у 87 разів з 52 до 4527 млн. записів, кількість баз даних — з 301 до 7907, кількість організацій-постачальників баз даних і послуг на їх основі — з 105 до 1438.
Бази даних створюють основу сучасного інформаційного ринку. Можливі різні класифікації баз даних, наприклад, за формою подання даних. Дані в базі даних можуть бути подані у формі слів, цифр, зображень або звуків, отже, бази даних можуть поділятися на текстові, цифрові, зображувальні й звукові. Такий поділ в свою чергу впливає на структуру бази даних і програмне забезпечення, яке використовується для обробки і пошуку інформації.
У свою чергу серед текстових і числових баз даних також можна виділити кілька підкласів. Текстові бази даних можуть бути поділені на бібліографічні, бази даних патентної інформації, довідники, словники, повнотекстові бази та ін. Числові бази даних можуть бути поділені на бази даних за результатами угод, бази кількісних даних, бази властивостей і характеристик. Бази даних зображень і звуків з’явились на ринку як загальнодоступні лише в середині 80-х років і орієнтувалися передусім на персональні комп’ютери.
Незважаючи на те, що фактично всі бази даних можуть бути віднесені до одного із зазначених типів і багато з них одночасно належать до кількох типів через те, що містять інформацію різного виду, необхідно виділити як самостійні типи баз даних електронні послуги й програми.
Відомості про бази даних різного типу наведено в табл. 8.2 [12, с.9].
Таблиця 8.2
Бази даних різних типів, які доступні на світовому ринку
Тип |
Кількість і частка, % |
||
|
1985 |
1990 |
1992 |
Текстові |
|
|
|
Цифрові |
|
|
|
Закінчення табл. 8.2
|
Кількість і частка, % |
||
|
1985 |
1990 |
1992 |
Електронні послуги |
— |
|
|
Програми |
— |
|
|
Разом |
|
|
|
Примітка: у чисельнику наведено дані, отримані при зведенні кожної окремої бази даних до одного типу, в знаменнику — дані, в яких ураховано, що окрема база може належати одночасно до кількох типів.
Тип або форма бази даних для користувача має менш важливе значення, ніж її тематика, однак специфіка пошукового запиту може потребувати роботи з базою даних певного типу або певної форми. Тематику баз даних, які доступні на світовому ринку, наведено в табл. 8.3 [12, с.12].
Таблиця 8.3