1.2.2. Інструменти й методи ретушування

Традиційне застосування інструментів ретушування зображень полягає в ретуші фотографій і відновленні ушкоджених зображень. Ретуш - корекція зображення з метою усунення дрібних дефектів, виправлення тонального й колірного балансів.

Найбільше часто використовуваними засобами ретушування є: інструменти клонування, інструменти размытия, інструменти Палець і Губка, інструменти Осветлитель і Затемнитель. Нижче будуть розглянуті функції, які вони виконують.

Для ретушування зображень можна використовувати деякі з фільтрів, незважаючи на те, що більшість із них призначене для застосування до зображення спеціальних ефектів. У більшості випадків для одержання потрібного ефекту їх слід застосовувати в сукупності з масками й виділеннями. При роботі із зображеннями найчастіше доводиться зустрічатися з дефектами локального характеру, такими, як подряпини, плями й інші подібні викривлення. У цьому випадку процес ретушування можна здійснити без застосування виділень і масок, використовуючи лише інструментальні засоби локального поліпшення.

Інструменти клонування (Cloning Tools) призначені для копіювання деталей з одного місця зображення (неушкодженого) в інше (ушкоджене).

Інструменти размытия (Blur) і підвищення різкості (Sharpen) дозволяють відповідно локально знижувати або підсилювати контраст між пикселами зображення.

Інструменти Палець (Smudge) і Губка (Sponge) згладжують відмінності між сусідніми відтінками в тих місцях, де проходить кисть.

Інструменти Осветлитель (Dodge) і Затемнитель (Burn) роблять об'єкти більш світлими або тьмяними.

1.3. Гистограмма. Оцінка зображення

Інструмент Гистограмма (Histogram) дозволяє оцінити розкид між мінімальною й максимальною яскравістю зображення (динамічний діапазон). З його допомогою стає можливим одержати наочну виставу про розподіл усіх тонів у зображенні. Тому гистограмма є одним з основних засобів, використовуваних для контролю над тональними й колірними настроюваннями зображення. Гистограммой називається графік, що відображає розподіл пикселов зображення по яскравості. При побудові цього графіка по осі X відкладаються значення яркостей у діапазоні від 0 (чорний) до 255 (білий), а по осі Y - кількість пикселов, що мають відповідне значення яскравості. Аналіз гистограммы дозволяє зрозуміти, які тонові області зображення потребують корекції й у який саме. Також за допомогою гистограммы можна оцінити тоновий діапазон зображення, тобто визначити, які тонові області домінують: тіні (темні області), світла (світлі області) або середні тони.

Терміни тіні (shadows), середні тони (midtones) і світла (highlights) використовуються в графічних редакторах для позначення відповідно темних, середніх і світлих тонів зображення.

1.3.1. Тонова корекція зображення

Зміст тонової корекції полягає в доданні зображенню максимального динамічного діапазону. Це прямо пов'язане з настроюванням яскравості зображення.

Тон - рівень (градація, відтінок) сірого кольору. Тонове зображення має безперервну шкалу градацій сірого від білого до чорного. Для одного каналу число таких градацій рівно 256.

Для оцінки й корекції яскравості й контрастності зображення, тобто для його тонової корекції, у професійних растрових редакторах є широкий набір засобів. До них ставляться потужні універсальні інструменти Рівні (Levels) і Криві (Curves), а також більш прості, наприклад Яскравість/Контраст (Brightness/Contrast), призначені для усунення найбільш грубих дефектів типу недостатньої яскравості або підвищеної контрастності.