Практичнна робота №3 Тема:"знайомство з photoshop" Теоретичні відомості:

1. Растрові графічні редактори

1.1. Робота з растровою графікою

Растрова графіка представляє зображення у вигляді масиву цифр. Тому при великім збільшенні всі точккові зображення виглядають як мозаїка або сітка Така сітка має назву растрової карти (bitmap), її одиничний елемент називається пікселем (рис.1).

Рис. 1.Приклад простого піксельного зображення

У зв'язку зі способом відображення інформації растрове зображення часто порівнюють із мозаїчним панно. Дійсно, якщо розглядати мозаїчне зображення поблизу (при сильнім збільшенні), то стики між окремими деталями добре видні; якщо відійти подалі (що рівносильне зменшенню масштабу), те дрібні елементи зливаються, і ми бачимо картину разом у ціліснім сприйнятті. Так само й з растровою графікою: якщо пікселі досить малі, то границі між ними непомітні й око сприймає "пиксельную мозаїку" як одне ціле зображення.

При масштабуванні растрових зображень виникають характерні викривлення - "сходи" (aliasing або jaggies) (рис. 2). У більшості растрових редакторів "сходи" вдається частково забрати за рахунок спеціальних прийомів (наприклад, anti-aliasing), але якість картинки при цьому помітно знижується.

1.1.1. Інструментальні засоби растрових редакторів

До фундаментальних інструментів растрової графіки ставляться такі інструменти обробки зображень, як:

• інструменти виділення;

• канали й маски;

• інструменти ретушування;

• гистограммы;

• криві;

• інструменти для колірної (колірний баланс) і тонової корекції (рівні);

• фільтри;

• шари.

Рис. 2. Погіршення якості при масштабуванні зображення

Крім перерахованих інструментальних засобів до складу растрових редакторів входить велика кількість інструментів, назви яких асоціюються із застосуванням їх у традиційному живописі й інших додатках: Аерограф, Олівець, Ластик, Текст, Перо, Лінія, Заливання, Піпетка, Трансформація, Масштаб, Рука, Рамка й т.п. Аналоги цих інструментів також є в більшості векторних редакторів.

1.2. Інструменти виділення. Маска

Растрове зображення на відміну від векторного не містить об'єктів, які можна легко "розчепити" для виконання їх індивідуального редагування. Тому для створення, наприклад, колажів (фотомонтажів) з окремих фрагментів декількох зображень кожний з них попередньо необхідно виділити. Даний процес нагадує процедуру вирізання окремих фрагментів із цілісного зображення й називається процесом виділення зображень.

Виділення (Selection) - це область, обмежена замкненою рамкою виділення у вигляді пунктирної лінії, що рухається (контуру), яка відзначає частину зображення, доступну для копіювання, редагування й виконання різних типів перетворень.

Маска - це один з базових інструментів професійних растрових редакторів.

Концепції маски й виділення тісно зв'язані, але незважаючи на це поняття маски ширше. Усяка маска містить у собі два типи областей: непрозорі й прозорі. Перші використовуються для захисту частин, що закриваються ними, зображень або об'єктів від небажаних змін. Вони, властиво, і виконують функцію маскирования. Прозорі області можна розглядати як отвори в масці. Їх використовують для виділення фрагментів зображення або об'єкта, які збираються модифікувати. Ці області називаються виділеною областю, або виділенням (обтравкою).

Таким чином, маска не являє собою щось протилежне виділенню. Протилежними властивостями мають частини маски, а саме захищені й обрані (виділені) області. Співвідношення між цими частинами не є постійним. У процесі роботи над зображенням воно може змінюватися за рахунок збільшення частки однієї з них і відповідно зменшення частки іншої. Для цієї мети в растрових редакторах є спеціальний набір інструментів виділення.