1.2. Рубані шрифти.

У першій половині XIX ст. з'явилися контрастності і засічок - їх назвали гротесками (тобто незвичними). Рубані шрифти (Lineale, Sana Serif) вирізняє відсутність засічок, які підкреслюють верхню та нижню горизонтальну межу літер, вони мають майже однакову товщину основних та сполучних рисок, у них відсутній помітний перехід від товстої лінії до тонкої. Перша така гарнітура була розроблена 1816 року Вільямом Каслоном IV. Відомі художники-поліграфісти Ян Чихольд, Ель Лисицький застосовували гротески як текстові шрифти в книгах і журналах, оскільки вважали, що вони не мають зайвих елементів; і не заважають сприйняттю текстового матеріалу. Використання рубаних шрифтів потребує більшого міжрядкового проміжку, оскільки спрощений малюнок їхніх літер не має горизонтальних рисок, що ускладнює перебіг рядками.

Відповідно до британського стандарту BS 2961:1967 існує чотири категорії гротесків:

1. Готичні шрифти (Grotesgue, Gothic) мають закрите, щільне накреслення літер. Вони з'явилися на початку XIX. Прикладом готичного шрифту є FranklinGothic.

2. Новий гротеск (Neo-Grotesgue) має більш відкриті і заокруглені літери, всі штрихи яких однакової товщини й однолінійного накреслення. Наприклад, Helvetica (1950, Швейцарія), Univers (1950, Франція).

3. Літери шрифтів групи геометричних гротесків (Geometries) сформовані з простих геометричних фігур. Наприклад, Erbar, Eurostile, Futura, JornalSansSerif, Kabel.

4. Шрифти гуманістичних гротесків (Humanist) мають вигляд, що нагадує шрифти із засічками. Наприклад, Humanist, Garalde, Gill Sans (1920, Англія), Optima (1958, Німеччина),

Кожна група рублених шрифтів відрізняється товщиною - від тонких до надтовстих. Насичені чорні шрифти дуже чіткі, заголовки надруковані такими гарнітурами, відразу впадають в око.

Хоча більшість рубаних шрифтів мають однакову товщину літер, існує кілька, в яких перехід від основного штриха до сполучного помітний - це шрифти з натиском (наприклад, гарнітура Optima). Вони погано поєднуються на одній сторінці з іншими гарнітурами, оскільки через наявність рисок різної товщини подібні до гарнітур із засічками, а через відсутність засічок - на рублені шрифти.

В часи металевого складання популярними серед рубаних гарнітур були Рубана і Журнальна рубана.

Журнальну рубану гарнітуру було розроблено у 1940 р. художником О.В.Щукіним на основі нових гротесків для журналів. Однак її застосування дуже швидко поширилося завдяки лаконічним і раціональним формам літер, що природно асоціюються з формами архітектури, машин, предметів повсякденного вжитку. Тому в читача з'являється відчуття відповідності журнальної рубаної гарнітури сучасності. Ця гарнітура зручна для читання, має гармонійні пропорції і широкі міжлітерні проміжки.

Рубана гарнітура з'явилася на початку XIX ст. як титульна. Найширше застосування дістала у конструктивістів, що наклало на неї відбиток конструктивізму.

Завдяки простоті малюнка гротески застосовуються як текстові шрифти у виданнях для дітей, а також у журналах, газетах. Особливо зручні для читання рубані гарнітури у напівжирному накресленні великих кеглів (20, 16, 14, 12), що зумовлює їх застосування у книжках, призначених для дітей, які вчаться читати.

І.З.Декоративні шрифти.

Декоративні шрифти виникли на основі нової антикви в епоху романтизму, коли художники придумували безліч мальовничих, орнаментованих шрифтів.

Рукописні шрифти (Skript) значно відрізняються один від одного і можуть бути як із засічками, так і рубаними, але основна їх характеристика - подоба рукописного написання, отже, і обов'язковий нахил. Накреслення гарнітур, що імітують рукописний текст, було використане ще у ХУІ ст. Рядки, надруковані такими шрифтами, мають вигляд написаних пером та чорнилами. Курсивні шрифти подібні до рукописних за накресленням, але літери курсиву завжди відокремлені проміжками, а рукописні можуть мати або не мати сполучні штрихи. Більшість рукописних шрифтів не можу бути використана для довгих текстів, але у великих кеглях вони можуть бути дуже вдалими, особливо при використанні у чіткій відповідності до мети публікації.

Стилі рукописних шрифтів варіюються від строгого (Palace Script) до неформального (Flash). Нерідко літери такого шрифту утворюють нерівний рядок. Серед шрифтів кирилиці це - Dekor, Betina, Script, Corrida.

Акцидентні, або видільні, або декоративні, графічні шрифти (Grafhik) -відрізняються від будь-яких інших гарнітур незвичним накресленням. Такі шрифти створюються спеціально для виділення окремих текстових фрагментів, заголовків, реклами. Основний текст декоративними шрифтами друкувати неможливо, оскільки вони важкі для читання. Наприклад, шрифт Frankenstein чудово підійде для оформлення назв творів на історичну тематику, але основний текст, надрукований цим шрифтом, читати неможливо.

Залежно від застосування декоративні шрифти дуже чітко передають настрій. Вони можуть застосовуватися для коментарів, які значно відрізняються від основного тексту.

Призначення декоративних шрифтів - заполонити увагу читача, переключити з будь-якого іншого елемента на сторінці. Кожен рік випускається величезна кількість нових декоративних шрифтів, деякі з них знаходять своїх прихильників, інші зникають. У 1990-х роках створювалися "грандж-шрифти", що мали дещо грубий вигляд - це символізувало нетрадиційність, неоднорідність. Останнім часом з'явилися динамічні шрифти, в яких окремі характеристики знаків випадково змінюються в заданих межах, тому один і той самий символ щоразу виглядає трохи інакше.

Символьні шрифти дають можливість прикрашати текст або доповнювати графічними елементами, відсутніми у стандартному наборі гарнітури. Ці шрифти замість літер містять набір графічних символів, ідеограм, виконаних у відповідному форматі. Набір таких символів називається також pi-комплект. Ця назва пішла від старовинного виразу майстрів ручного складання, в якому слово "пі" означало "зсипати велику кількість металевих літер у купу", наприклад, висипати касу літер.

Будь-який комп'ютер, на якому встановлені текстові редактори, містить стандартні гарнітури Symbol, ITC Zapf Dingbats, Monotype Sorts, Wingdings. Знаки цих гарнітур включають символи для гральних карт, знаків Зодіаку, телепрограм, розкладів, нотних знаків, математичних формул, декоративних рамок, маркерів списків тощо.

Широко розповсюджені символьні шрифти CorelDraw, які входять до складу пакету і можуть застосовуватися в програмах верстки.

Кожен із символів може застосовуватися як позначка елементу списку, причому вибраний графічний елемент впливає на сприйняття тексту. Порожній квадрат примушує замислитися, заповнений - запам'ятати, зупинитися. Трикутник - це такий важкий, як квадрат, зацікавлює і привертає увагу. Стрілки посилюють основне призначення мітки: "дивитися сюди!".

Декоративні шрифти умовно можна класифікувати:

1. Текстові і титульні шрифти, що мають у своїй основі графічні ознаки римського капітального шрифту, застосовуваного на колоні Трояна в Римі.

2. Шрифти з помірною контрасністю типу стародавньої антикви з гострими засічками, що заокруглюються, так звані медієвальні, а також контрастні, що виникли з нової класичної антикви з тонкими довгими засічками, і звичайні. Антиква належить до цієї групи у контурній чи орнаментованій модифікації. Римський капітальний шрифт лежить в основі більшості сучасних латинських шрифтів: його проста форма, класична краса й урочистість дає можливість застосувати для особливо урочистих написів, приміром, на дипломах, почесних грамотах (давня антиква), творів класичної літератури і музики XIX століття (жирна антиква).

3. Шрифти малоконтрастні, типу брускових і єгипетських з товстими прямокутними засічками й італійські з дуже широкими горизонтальними засічками. Вони трохи важкуваті і громіздкі, тому як текстові не застосовуються.

4.Шрифти з ледь помітними засічками, перехідні від шрифтів із засічками до рубаних (гротесків) і шрифти типу стрічкової антикви, контрастні без засічок. Дуже близькі до давньої антикви стрічкові шрифти можуть бути використані як заголовні і текстові, адже в них відсутні зайві декоративні елементи. За необхідності вони легко декоруються без порушення пропорцій: додається тінь, об'єм, контур.

5.Шрифти рубані (гротескові) иеконтрастні. Вони можуть знайти широке застосування в плакатах, рекламі, при написанні гасел, закликів. Ці шрифти добре читаються на відстані. Вони також можуть бути декоративними, якщо їх виконати контуром чи відтіненими.

6. Рукописні, каліграфічні і вільно написані пензлем, а також шрифти, подібні до рукописних. Декоративно виглядає напис, виконаний каліграфічним шрифтом, на почесній грамоті чи дипломі, на запрошенні чи візитівці, вітальному адресі.

7. Контурні, відтінені й об'ємні декоративні шрифти різних груп. Контурність робить їх зручними для виконання у різних розмірах, і напис, виконаний таким шрифтом, добре поєднується зі шрифтовим текстом, прикрашає його. Також застосовується у рекламі, афішах, плакатах.

8.Національні шрифти: стародавній російський, український, грузинський, вірменський, індійський, арабський, китайський (чи імітація цих шрифтів). Використовуються для написів на ту чи іншу національну тему. Наприклад, для реклами індійського фільму правильним буде використання імітації індійського національного шрифту. Готичний шрифт краще використовувати як декоративний для написання тексту про історію Німеччини тощо.

9. Декоративні, орнаментовані, старі і нові, на російській і латинській основі шрифти. їх можна широко використовувати для етикеток, буклетів, реклами.

ІО.Шрифти для художнього оформлення - рукописні і друковані ініціали.

Художній смак і творчий досвід підкажуть дизайнеру, який шрифт варто вибрати для того чи іншого напису, який шрифт можна використовувати без змін, а який необхідно модифікувати. Незмінними мають бути шрифти, що стали класичними, створені видатними майстрами шрифтового мистецтва С.Телінгатером, В.Лазурським, Д.Бажановим, П.Кузаняном, Г.Цапфом. При зміні пропорцій ці шрифти втрачають індивідуальність малюнка і свої художні особливості. Універсальні системні шрифти можна вільно застосовувати в трансформованому вигляді. Звичайно, модифікація вимагає від дизайнера неабиякої обережності - в усіх випадках шрифт має залишатися зручним для читання і курсивним, відповідати змісту, а не суперечити йому.