- •Теорія міжнародних відносин - Мальський м. 3., Мацях м. М. Мальський м. 3., Мацях м. М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. — 3-тє вид., перероб. І доп. — к.: Знання, 2007. — 461 с. Передмова
- •Частина 1. Теоретичні основи науки про міжнародні відносини
- •Розділ 1. Теорія міжнародних відносин як наука
- •1.1. Наукова природа теорії міжнародних відносин
- •1.2. Теорія міжнародних відносин у системі суспільних наук
- •1.3. Структура, завдання та функції теорії міжнародних відносин
- •Розділ 2. Методологічні проблеми теорії міжнародних відносин
- •2.1.1. Проблема методу в дослідженні міжнародних відносин
- •2.1.2. Специфічні особливості теоретичного та емпіричного рівнів дослідження
- •2.2.1. Проблеми формування понятійно-категорійної системи
- •2.2.2. Загальнонаукові (інструментальні) поняття і категорії
- •Завдання для самоконтролю
- •Частина 2. Вступ до теорії міжнародних відносин
- •Розділ 3. Міжнародні відносини як суспільне явище
- •3.1. Сутність міжнародних відносин
- •3.2. Найважливіші особливості міжнародних відносин
- •3.3.1. Зміст поняття
- •3.3.2. Типологія та функціональні особливості суб'єктів міжнародних відносин
- •3.3.3. Інтереси та цілі діяльності учасників міжнародних відносин
- •Розділ 4. Структурні особливості міжнародних відносин
- •4.1. Видова структура міжнародних відносин
- •4.1.1. Зовнішньополітичні відносини
- •4.1.2. Міжнародні економічні відносини
- •4.1.3. Міжнародні відносини у сфері культури
- •4.1.4. Міжнародні відносини у сфері інформації
- •4.2. Форми міжнародних відносин
- •Контрольні завдання
- •Частина з. Парадигми теорії міжнародних відносин
- •Розділ 5. Класична школа теорії міжнародних відносин
- •5.1. Проблема класифікації наукових концепцій
- •5.2. Принципи класичної школи теорії міжнародних відносин
- •5.3. Теорія ідеалізму
- •5.4. Політичний реалізм
- •5.5. Неореалізм та неолібералізм
- •Розділ 6. Теорії біхевіоризму (модернізму)
- •6.1. "Біхевіористична революція" та принципи модернізму
- •6.2. Системні теорії міжнародних відносин
- •6.3. Теорії зв'язку (linkage theories)
- •6.4. Факторні теорії ("теорії поля")
- •6.5. Криза теорії міжнародних відносин: раціоналізм і рефлексіонізм
- •Розділ 7. Теорії міжнародного середовища
- •7.1. Теорії географічного детермінізму та геополітика
- •7.2. Расово-антропологічні теорії
- •7.3. Марксизм і неомарксизм
- •7.4. Цивілізаційні теорії
- •Контрольні завдання
- •Частина 4. Явища та процеси в міжнародному середовищі
- •Розділ 8. Міжнародні системи
- •8.1. Поняття і структура міжнародних систем
- •8.2. Ієрархія міжнародних систем та її найважливіші закономірності
- •8.3. Типи міжнародних систем
- •8.4. Особливості та закономірності еволюції міжнародних систем
- •Розділ 9. Міжнародні конфлікти
- •9.1. Проблеми дефініювання міжнародних конфліктів
- •9.2. Типи міжнародних конфліктів
- •9.3. Фази міжнародних конфліктів
- •9.4. Проблеми розв'язання воєнних конфліктів
- •9.5. Національна та міжнародна безпека
- •Розділ 10. Мирне співіснування та міжнародна співпраця
- •10.1. Зміст понять "мирне співіснування" та "міжнародна співпраця"
- •10.2. Найважливіші форми міжнародної співпраці
- •Контрольні завдання
- •Список використаної літератури
2.2.1. Проблеми формування понятійно-категорійної системи
Понятійно-категорійна система будь-якої науки відіграє в ній надзвичайно важливу роль, оскільки, з одного боку, є узагальненою моделлю об'єкта її дослідження, а з іншого — її дослідним інструментарієм, базою вивчення об'єктивної реальності. Перше твердження справедливе через те, що поняття — це узагальнена форма відображення предметів, процесів і явищ міжнародних відносин, а також найважливіших зв'язків між ними. Таке відображення здійснюється через фіксацію загальних та специфічних ознак окремих явищ, а також їхніх взаємозв'язків. Категоріями є найбільш загальні поняття тієї чи іншої галузі знання, філософії науки, що слугують для "скорочення" досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування і синтезу дійсності. Можна стверджувати, що наукові поняття і категорії є фрагментами знань про міжнародні відносини або про частини власне теорії. Друге твердження також справедливе, оскільки науково -апробовані поняття і категорії фіксують (фрагментарно) вже відомі знання та уявлення, спираючись на які дослідження можна проводити далі. Усі поняття і категорії, використовувані у теорії міжнародних відносин, можна поділити на дві групи: 1)загальнонаукові поняття і категорії, що мають інструментальний характер, застосовуються системно у всій теорії, оскільки без них теоретизування не можливе; 2)операційні поняття і категорії, що мають теоретико-при-кладний характер і, з причини різного трактування прихильниками тієї чи іншої парадигми сутності міжнародних відносин, втрачають будь-який науковий сенс або мають маргінальний характер поза окремо взятою парадигмою. Більшість понять і категорій, які є рефлексією певних явищ та процесів у міжнародному середовищі, не можуть мати конкретного наукового змісту поза експланаційною системою (парадигмою), в якій вони використовуються. Операційні поняття і категорії розглянемо у частині 3 цієї праці у контексті тих наукових теорій, які на них спираються. Щодо цієї групи понять та категорій потрібно, однак, зупинитись на деяких вступних заувагах Ю. Кукулки, який вважає, що кожна теорія має унікальний категорійний апарат: а)ідеалісти або утопісти застосовують такі категорії, як право, свобода, демократія, моральність, збіжність інтересів, міжнародна організація, природний агресор; б)реалісти використовують такі поняття і категорії, як сила — влада, національні інтереси, об'єктивна суперечність інтересів, рівновага (баланс) сил; в)біхевіористи (модерністи) спираються на такі категорії, як поведінка, держава, атрибути, середовище, дециденти, система, поле. Дж. Зінґер у своїй таксономії міжнародних відносин використовував такі поняття та категорії, як кордон, функція, обернене стиснення, ентропія; г) постбіхевіористи (постмодерністи) зосереджуються на таких поняттях та категоріях, як міжнародні процеси, прийняття рішень, ігри, торг. Спільними для будь-яких теорій є лише категорії "міжнародні відносини" та "міжнародне середовище", але, оскільки ці фундаментальні категорії тлумачаться по-різному, то з них випливають окремі понятійно-категорійні системи. У кожній з них виокремлюються та дефініюються свої унікальні категорії, які є такими лише у межах окремої парадигми. Власне з цієї причини у сучасній теорії міжнародних відносин не склалась єдина система понять і категорій, а лише сукупність, яку можна розуміти як множину окремих систем.