- •Теорія міжнародних відносин - Мальський м. 3., Мацях м. М. Мальський м. 3., Мацях м. М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. — 3-тє вид., перероб. І доп. — к.: Знання, 2007. — 461 с. Передмова
- •Частина 1. Теоретичні основи науки про міжнародні відносини
- •Розділ 1. Теорія міжнародних відносин як наука
- •1.1. Наукова природа теорії міжнародних відносин
- •1.2. Теорія міжнародних відносин у системі суспільних наук
- •1.3. Структура, завдання та функції теорії міжнародних відносин
- •Розділ 2. Методологічні проблеми теорії міжнародних відносин
- •2.1.1. Проблема методу в дослідженні міжнародних відносин
- •2.1.2. Специфічні особливості теоретичного та емпіричного рівнів дослідження
- •2.2.1. Проблеми формування понятійно-категорійної системи
- •2.2.2. Загальнонаукові (інструментальні) поняття і категорії
- •Завдання для самоконтролю
- •Частина 2. Вступ до теорії міжнародних відносин
- •Розділ 3. Міжнародні відносини як суспільне явище
- •3.1. Сутність міжнародних відносин
- •3.2. Найважливіші особливості міжнародних відносин
- •3.3.1. Зміст поняття
- •3.3.2. Типологія та функціональні особливості суб'єктів міжнародних відносин
- •3.3.3. Інтереси та цілі діяльності учасників міжнародних відносин
- •Розділ 4. Структурні особливості міжнародних відносин
- •4.1. Видова структура міжнародних відносин
- •4.1.1. Зовнішньополітичні відносини
- •4.1.2. Міжнародні економічні відносини
- •4.1.3. Міжнародні відносини у сфері культури
- •4.1.4. Міжнародні відносини у сфері інформації
- •4.2. Форми міжнародних відносин
- •Контрольні завдання
- •Частина з. Парадигми теорії міжнародних відносин
- •Розділ 5. Класична школа теорії міжнародних відносин
- •5.1. Проблема класифікації наукових концепцій
- •5.2. Принципи класичної школи теорії міжнародних відносин
- •5.3. Теорія ідеалізму
- •5.4. Політичний реалізм
- •5.5. Неореалізм та неолібералізм
- •Розділ 6. Теорії біхевіоризму (модернізму)
- •6.1. "Біхевіористична революція" та принципи модернізму
- •6.2. Системні теорії міжнародних відносин
- •6.3. Теорії зв'язку (linkage theories)
- •6.4. Факторні теорії ("теорії поля")
- •6.5. Криза теорії міжнародних відносин: раціоналізм і рефлексіонізм
- •Розділ 7. Теорії міжнародного середовища
- •7.1. Теорії географічного детермінізму та геополітика
- •7.2. Расово-антропологічні теорії
- •7.3. Марксизм і неомарксизм
- •7.4. Цивілізаційні теорії
- •Контрольні завдання
- •Частина 4. Явища та процеси в міжнародному середовищі
- •Розділ 8. Міжнародні системи
- •8.1. Поняття і структура міжнародних систем
- •8.2. Ієрархія міжнародних систем та її найважливіші закономірності
- •8.3. Типи міжнародних систем
- •8.4. Особливості та закономірності еволюції міжнародних систем
- •Розділ 9. Міжнародні конфлікти
- •9.1. Проблеми дефініювання міжнародних конфліктів
- •9.2. Типи міжнародних конфліктів
- •9.3. Фази міжнародних конфліктів
- •9.4. Проблеми розв'язання воєнних конфліктів
- •9.5. Національна та міжнародна безпека
- •Розділ 10. Мирне співіснування та міжнародна співпраця
- •10.1. Зміст понять "мирне співіснування" та "міжнародна співпраця"
- •10.2. Найважливіші форми міжнародної співпраці
- •Контрольні завдання
- •Список використаної літератури
5.2. Принципи класичної школи теорії міжнародних відносин
Від найдавніших часів, коли почали виникати перші цивілізації Стародавнього Сходу, людство намагалось осмислити найважливіші закономірності свого існування. Утворення держав та розвиток політичних і торгових стосунків між ними з усією актуальністю поставив на порядок денний проблему їх взаємовідносин. Уже тоді, як і зрештою впродовж усього існування людства, стосунки між державами визначались численними суперечностями, які неодноразово призводили до вибуху кривавих збройних конфліктів. Науковий інтерес до дослідження міжнародних відносин, починаючи від Античних часів, зосереджувався на розв'язанні дилеми "війни і миру", співвідношення яких учені у той чи інший спосіб намагались розтлумачити. Пояснюючи природу первинного інтересу до міжнародних відносин, Ю. Кукулка пише: "Війни привертали увагу філософів,
1 Теорії класичної школи називають також традиціоналізмом, хоч у деяких наукових працях ця назва стосується лише політичного реалізму.
літописців та правників, які спостерігали та вивчали вияви ворожості та суперництва суб'єктів міжнародного життя... Ці мислителі поступово ставали засновниками наукового дослідження міжнародних відносин, коли суспільні стосунки в міжнародному масштабі набували щораз більшого впливу на життя організованих суспільних груп"1. Проблеми теорії міжнародних відносин аж до початку XX ст. розглядали історики, філософи, правники, географи, соціологи та представники інших суспільних наук. Процес розвитку теорії міжнародних відносин від початку виникнення був пов'язаний із тим, що вона опиралась на підходи, властиві тим суспільним наукам, у рамках яких започаткували дослідження міжнародних відносин. Тобто вона була орієнтована на принципи, методи та підходи, якими володіли гуманітарні науки, насамперед, історія, філософія і право. Становлення класичної школи теорії міжнародних відносин у період 20—60-х років XX ст. ґрунтувалось на взаємопов'язаних принципах: суб'єктивізмі, антропоморфізмі та нормативізмі. Суб'єктивізм є сприйняттям міжнародних відносин як процесу та результату людської діяльності у міжнародному середовищі, що орієнтує дослідження до особливостей та закономірностей людської натури, яка є в них визначальною. Антропоморфізм логічно випливає із суб'єктивізму, оскільки він полягає у перенесенні на міжнародні відносини особливостей характеру людини та їх дослідженні як макроявища людських відносин узагалі. Нормативізм полягає у твердженні про певну закономірну еталонну поведінку суб'єктів (зокрема, це стосується мотивів, цілей та інтересів), яка дає змогу розглядати їхні дії крізь її призму та пояснювати явища і процеси у міжнародних відносинах. І представники теорії ідеалізму, і прихильники політичного реалізму, незважаючи на діаметрально протилежні оцінки реальності, послідовно дотримуються принципів суб'єктивізму, антропоморфізму та нормативізму, що становлять фундамент їхніх наукових концепцій.
1 KukufkaJ. Teoriastosunkowmi?dzynarodowych. — Warszawa, 2000. S. 13.
Класична школа теорії склалася у сфері політичних наук, оскільки власне представники цих наук першими почали вивчати міжнародні відносини систематично.