Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
528039_98148_shpory_po_ekonomike_politekonomiya....doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
581 Кб
Скачать
☆

16. Ієрархія потреб

Потреба – це відчуття нестачі чого-небудь, необхідного для підтримки ж/д людини, колективу, суспільства в цілому, вона вимагає задоволення і тому спонукає до діяльності. Потреби утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями.

Так, відомий англійський економіст А.Маршалл класифікував потреби за парним критерієм: первинні (наприклад, потреба в їжі) та вторинні (наприклад, в освіті);абсолютні, або безумовні (наприклад, потреба в одязі) та відносні, обумовлені абсолютними потребами (в обладнанні для виготовлення одягу);вищі (наприклад, потреба в духовному розвитку) та нижчі (фізіологічні);позитивні і негативні (наприклад, потреба в наркотиках);нагальні (невідкладні) та відстрочені;загальні (їжа, одяг) та особливі, які виникають під впливом традицій та звичок, які склалися в суспільстві (національна кухня);звичайні та надзвичайні, обумовлені наприклад природними катаклізмами;індивідуальні та колективні;приватні та державні (наприклад, потреба в обороні).

Також, широко відома класифікація потреб, яку здійснив американський соціолог А.Маслоу: Фізіологічні потреби (їжа, вода, одяг, житло). Потреби в безпеці і захисті (гарантії доходу,забезпеченості роботою, захищеності в старостіта при втраті працездатності, охорона здоров’я і навколишнього середовища). Соціальні потреби (соціальні контакти, духовна близькість тощо). Потреби в повазі до себе та в певному соціальному статусі. Потреби в самовираженні та самореалізації -

Різні потреби перебувають у певному взаємозв’язку одні з одними і ґрунтуються одні на одних (нижчі –вищі). Закон зростання потреб людей виражає об’єктивну необхідність росту і розвитку потреб людей у тісному взаємозв’язку з економічним ростом, удосконаленням економічної системи і суспільства.

17. Економічні інтереси.

Інтерес – це предмет зацікавленості, бажання та спонукальні, усвідомлені мотиви дії суб’єктів господарювання.

Економічні інтереси являють собою об’єктивні, обумовлені відносинами власності спонукальні мотиви, стимули трудової діяльності, спрямовані на задоволення потреб кожного члена і суспільства в цілому. Економічні інтереси виступають формою прояву і реалізації економічних потреб. Інакше кажучи, економічні інтереси - це усвідомлені економічні потреби, спонукальні сили. Таким чином, економічні інтереси є: - є формою вияву економічних потреб; - відображають певний рівень та динаміку задоволення економічних потреб; - спонукають економічних суб'єктів до діяльності для задоволення потреб.

За ознакою суб’єктивності інтереси можна класифікувати як: - особисті; колективні; загальнонародні; загальнолюдські; відомчі; регіональні.

В ринковій економіці важливо відрізняти економічні інтереси трьох основних суб’єктів: 1)економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів; 2)економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції; 3)економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.

У системі інтересів відокремлюють ключові (головні) і другорядні. З урахуванням об’єкта інтересів останні можна класифікувати як: морально-етичні, інтереси безпеки праці, інтереси умов праці, інтереси режиму праці і відпочинку, грошово-фінансові, майнові та ін. З погляду часових аспектів інтереси розрізняють як поточні і перспективні. З позиції усвідомлення вони бувають істинні, помилкові, неправильні, фальшиві.

Різнобічність інтересів і їх суперечливість обумовлена різним економічним положенням людей в економічній системі. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації. Шляхи поєднання економічних інтересів: субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим; координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб’єктів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]