31.Факторы производства и их классификация

Мікроекономіка і макроекономіка виходять з того, що економічних ресурсів завжди замало, щоб задовольнити в повному обсязі всі потреби суспільства, тому існує проблема ефективності, вибору найкращого варіанту використання цих ресурсів.

Під “економічними ресурсами” в економікс розуміють всі обмежені чи рідкісні природні, людські і вироблені людиною ресурси, що можна використати для виробництва товарів і послуг. Економічні ресурси, які вже надійшли на ринки і купляються фірмами для виробництва називають факторами виробництва.

Економічні ресурси ділять на дві категорії: матеріальні ресурси – це земля і капітал; людські ресурси – це праця і підприємницька спроможність.

Земля – включає всі природні ресурси, що можуть бути використані у виробництві, тобто орні землі, ліси, корисні копалини, водні басейни. Вона приносить доход у вигляді ренти.

Капітал – до нього відносять всі вироблені засоби праці, що застосовуються для виробництва і доставки споживачеві товарів і послуг (будови, споруди, устаткування, машини, верстати, прилади, інструменти, транспортні засоби). Процес утворення і накопичення цих засобів виробництва становить собою інвестування, а поняття “капітал” припускає інвестиційні ресурси. Капітал приносить доход у вигляді проценту.

Праця – це будь-яка інтелектуальна або фізична діяльність, спрямована на утворення товарів і послуг. Праця приносить доход у вигляді зарплати.

Підприємницька спроможність – має прояв у здібності виявити напрям прибуткового бізнесу; обєднати економічні ресурси для виробництва товарів і послуг; приймати основні рішення в бізнесі; ініціювати нововведення у техніці, технології, організації виробництва, пропонувати нові товари та послуги (новаторство); ризикувати не аби як, а зважено, щоб справа приносила прибуток, а не збитки (ніхто не застрахований від банкрутства). Підприємницька спроможність приносить доход у вигляді прибутку.

Економічні ресурси можуть бути взаємодоповнюючими (використовують у комплекті для виробництва певного товару), реальними і майбутніми. Реальні економічні ресурси вже залучені у виробництво, вони стали факторами виробництва.

Безмежність суспільних потреб і обмеженість економічних ресурсів обумовлює проблему вибору. Для розвязання проблеми вибору, потрібно відповісти на 3 фундаментальні запитання: Що і в якій кількості виробляти? Як виробляти? Для кого виробляти? Цю проблему відображає графік виробничих можливостей.

32.Фактор часу у функціонуванні фірми Фактор часу у функціонуванні фірми виділяють моментний, коротко-тимчасовий і тривалий періоди. В основу періодизації покладено можливість фірми змінити кількість факторів виробництва ..

По фактору часу в діяльності фірми виділяють:

-Миттєвий; Величина пропозиції залежить тільки від обсягу запасів товарів, вона не може збільшити обсяг виробництва, а значить-і обсяг пропозиції. Всі чинники, які використовує фірма залишаються незмінними.

-Короткий; Підприємство може не змінювати виробничих потужностей, але може збільшити обсяг випуску за рахунок підвищення інтенсивності використання існуючих у нього потужностей.

-Тривалий періоди. Підприємство може змінювати кількість усіх зайнятих ресурсів, у тому числі, і виробничих потужностей.

В основу періодизації покладено можливість фірми змінювати кількість факторів виробництва.