25. Кардиналістський підхід у визначенні споживацьких переваг.
Кардиналістський(кількісний) підхід - корисність має кількісний вимір. Кардиналістський підхід припускає абсолютну вимірність корисності. Виходить з того що споживач здатний оцінити корисність. Щоб визначити корисність товарів і вони могли порівнюватися між собою, визначається зважена гранична корисність - гранична корисність у розрахунку на одну грошову одиницю. Ютиль – одиниця виміру корисності. Рівновага споживача – це такий стан, при якому він витрачає доход на придбання таких товарів, комбінація яких дозволяє найкраще задовольняти його потреби при даному рівні цін і доходу. U1\P1=U2\P2=Un\Pn(другий закон Госсена), де U-гранична корисність благ, Р – ціни. Стан рівноваги споживача досягається при рівності граничних корисностей продуктів, що приходяться на 1 долар, ця рівновага не зміниться, поки не зміняться ціни чи доход. Зважена гранична корисність – гранична корисність блага, поділена на його ціну. Споживачу притаманна раціональна поведінка. У нього склалася система переваг – покупець знає, яку користь він одержить від споживання того чи іншого блага. Він враховує ціни – споживач не може купити все, що йому заманеться, а лише ту кількість товару, яка досяжна за ціною при даному його доході.
26. Крива байдужості споживача. Крива байдужості-крива, яка визначає різні комбінації товарів, які мають однакову корисність для споживача. Криві байдужості не перетинаються. Криві байдужості мають від’ємний нахил, тому що для збільшення споживання необхідно скоротити споживання іншого блага, щоб корисність не змінилась. Паралельно розташовані криві утворюють карту кривих байдужості, яка дає уяву про уподобання конкретного покупця за будь-якого рівня споживання благ. Криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають набору благ з вищим рівнем корисності. При збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яким людина жертвує заради отримання додаткової одиниці першого блага. Карта кривих байдужості – це сукупність кривих байдужості кожна з яких представляє інший рівень корисності. Гранична норма субституції – кількість блага В, від якої споживач готовий відмовитись в обмін на додаткову одиницю блага А при незмінному загальному рівні корисності. Зона субституції – ділянка кривої байдужості, в якій можлива ефективна заміна одного блага іншим.
27.Бюджетні обмеження і можливості споживача.
Бюджетна лінія показує всі можливі комбінації двох продуктів, що можуть бути придбані при даному рівні цін і доходу. М= PAxA+ PBxB. М – доход споживача, А і В – кількість одиниць товарів, Ра і Рв – ціни товарів. БЛ має негативний нахил. При збільшенні доходу зсувається праворуч, при зменшенні – ліворуч. Зміна співвідношення цін на товари призводить до зміни кута нахилу бюджетної лінії. коли змінюються ціни обох товарів, то БЛ буде зміщуватися у просторі, її нове положення буде визначатися співвідношенням зміни цін.
Властивості БЛ: має негативний нахил; кут нахилу залежить від цін товару; при зміні купівельного попиту вона змінює своє положення паралельно початкового; зміна співвідношення цін на товари призводить до зміни кута нахилу бюджетної лінії.
Зміна бюджету споживача: при збільшенні бюджету бюджетна лінія переміщується паралельно вгору-вправо, що викликає збільшення бюджетної множини, тобто, збільшення споживчих можливостей. Зменшення бюджету викликає зворотні зміни. Зміна цін товарів: при збільшенні ціни першого товару точка перетину лінії бюджету з нижньою віссю пересувається ближче до початку координат, лінія бюджету стає більш стрімкою. При збільшенні ціни другого товару точка перетину з вертикальною віссю пересувається донизу, лінія бюджету стає менш стрімкою.