4. Коротка характеристика стихійних лих та осередків ураження при стихійних лихах.

^{Стихійні лиха - це такі явища природи, які обумовлюють екстремальні ситуації, порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об'єктів. Стихійні лиха виникають раптово. Вони можуть зруйнувати будинки і споруди, знищити цінності, порушити процеси виробництва, обумовити загибель людей і тварин.}

^{В антропологічному аспекті визначення стихійних лих можна сформулювати наступним чином: стихійні лиха – це руйнівні природні процеси, що викликають травми або загибель людей в результаті впливу на них отруйних розпечених газів і лави при виверженні вулканів, приливної хвилі при цунамі і тайфунах, водо-болотних потоків при селях і т. д., а також в результаті травматизму при руйнуванні житлових та громадських будівель, знищення сільськогосподарської продукції на полях і сховищах, загибель сільськогосподарських тварин, руйнування комунально-санітарної інфраструктури, в тому числі, електропостачання, зв’язку, водовідведення та каналізації.}

^{Відомо понад 30 видів природних особливо небезпечних явищ, які об'єднуються в три групи:}

^{1. Літосферні - землетруси, виверження вулканів, гірські обвали, зсуви, викиди гірських порід тощо.}

^{2. Гідросферні - цунамі, повені, сельові потоки, снігові лавини, льодові затори, ожеледиця, обмерзання суден тощо.}

^{3. Атмосферні - бурі, смерчі (вихори), буревії, грози, зливи та снігопади, град, ожеледь, посухи, пожежі, заморозки тощо.}

^{Стихійні лиха та катастрофи становлять для людства велику небезпеку. Лише за останні 20 років вони призвели до загибелі 3 млн. чоловік, а загальна вартість збитків досягла 100 млрд. доларів. Слід також зазначити, що останнім часом проявляється чітко виражена тенденція до збільшення повторюваності природних катастроф. При цьому число жертв в кожне наступне десятиріччя зростає приблизно на порядок. Стихійні лиха у багатьох випадках виникають у взаємодії одне з одним, тобто у парагенетичному зв'язку. Інколи спостерігається спільний вплив декількох видів стихійних лих на інший вид. Для України характерні практично всі види стихійних явищ.}

^{Протягом майже чверті століття від стихійних лих щорічно, в середньому, гинули близько 50 тис. чоловік. Після І970 р. статистика поповнилася великим списком природних катастроф.}

^{Підраховано, що 9/І0 стихійних лих у світі відноситься до чотирьох типів: повені (біля 40%), тропічні циклони (біля 20%), землетруси (біля І5%) та посухи (біля І5%). За числом жертв тропічні циклони займають перше місце, проте повені відбуваються частіше і заподіюють більший матеріальний збиток.}

^{В міру зростання кількості населення, поширення науково-технічних досягнень і ускладнення структури суспільства, людина стає усе більш уразливою для екстремальних природних явищ. Збитки, що несе суспільство від лавин, землетрусів, тропічних циклонів та інших стихійних лих зростають. Це відбувається незважаючи на поглиблення наукових досліджень про причини екстремальних стихійних явищ і винайдення нових способів боротьби із ними. Складні способи надання допомоги при настанні катастрофи розроблені краще, ніж способи її запобігання.}

^{Повені. У гідрологічному змісті повінь означає затоплення прибережних районів річковим стоком, що перевищує повну пропускну здатність русла. Стадія повені починається при переповненні русла річки, коли вода виходить з берегів. Повінь - значно більш розповсюджене стихійне лихо, в порівнянні з іншими екстремальними природними ситуаціями. Повені можуть відбуватися як на постійних, так і на тимчасових водотоках, а також у районах, де взагалі немає рік і озер, наприклад у посушливих районах зі зливовим типом опадів. Проблема пристосування людини до повеней набуває особливо складний характер, тому що повені одночасно з негативним впливом на населення і на середовище його проживання мають і позитивні сторони. Спроби розв'язати конфлікт між необхідністю освоєння прибережних земель і неминучих збитків від повеней тривали протягом всієї історії людства.}

^{Зменшення проценту лісистості, зниження верхньої межі лісу, докорінна зміна вікової структури деревостану, трансформація мішаних лісів на монокультури на великих площах – все це зрушило водний та гідрологічний режим багатьох водозбірних басейнів. Масове вирубування лісів гірської частини Закарпаття призвело до того, що сьогодні молодняк та середньовікові насадження становлять біля 70% всіх насаджень. В окремих лісгоспах, наприклад у Ясінянському, де формується верхній водозбір Тиси, цей показник є ще більшим і далеко виходить за межі науково-обгрунтованих норм. Такі глибокі антропогенні зміни обумовили збільшення поверхневого стоку вчетверо, а зниження сумарного випаровування води, що затримується в кронах дерев – на 10%. Внаслідок значних ерозійних процесів у горах відбувається замулення русел рік, що сприяє підвищенню рівня води в них. Інші причини – ліквідація дамб, що колись існували, безсистемний збір каменю та гравію, тощо.}

^{У пом'якшенні негативних наслідків повеней велика роль прогнозів. Завчасний прогноз максимального підйому рівня води чи переповнення русла може коливатися від декількох хвилин при зливових опадах до декількох годин на малих водозборах у верхів'ях рік і декількох діб в дельтах великих рік.}

^{Завчасність і надійність оповіщення зростають у міру руху вниз по ріці при наявності необхідних зведень про хід повені на вище розташованих ділянках. Більшість країн, що розвиваються, змушені покладатися на менш точні метеорологічні дані, ніж потрібно для прогнозу та оповіщення. 3 повенями, викликаними паводками на ріках, людина активно бореться. Для цього будуються дамби і греблі, поглиблюються і спрямляються русла, споруджуються водоймища для збору паводкових вод, приймаються правила землекористування у басейнах рік.}

^{Збільшення видобутку корисних копалин, інтенсивне використання земельних, лісових, водних, енергетичних ресурсів, зрошення і осушення земель, прокладання інженерних комунікацій, ліній електропередач і зв'язку, будівництво великих комплексів призводить до порушення природного балансу, що сприяє активізації і посиленню стихійних лих і катастроф.}

^{Землетруси. Наукою встановлено, що тверда поверхня Землі постійно здригається. Протягом року на планеті відбувається понад мільйон здригань поверхні Землі. Це складає 120 поштовхів на годину. Більшість цих поштовхів ми не відчуваємо, лише невелика частина із них може досягти відчутної сили. Такі відчутні коливання поверхні Землі сприймаються як землетруси.}

В другій половині XIX ст. була створена загальна теорія, згідно якої земна кора була поділена на стародавні стабільні щити і молоді щити та рухливі гірські масиви. Молоді гірські системи — Альпи, Піренеї, Карпати, Гімалаї, Анди – схильні до сильних землетрусів, тоді як стародавні щити (до них відноситься Чеський масив) є областями де сильні землетруси відсутні. Виникнення землетрусів пов’язують з раптовим вивільненням енергії пружної деформації. В результаті тривалих рухів в районі розлому і накопичення у зв'язку з цим напруг, що досягають граничних для міцності порід величин, відбувається розривання або зріз цих порід з раптовим швидким зсувом - пружною віддачею, внаслідок чого і виникають сейсмічні хвилі. Таким чином, повільні і тривалі тектонічні рухи при землетрусі переходять в сейсмічні хвилі, які відрізняються великою швидкістю, через швидке вивільнення пружної енергії. Це вивільнення відбувається всього за 10-15 секунд (іноді за 40-60 секунд). Землетруси класифікуються залежно від глибини розташування їх вогнища. Вони діляться на три типи: 1) нормальні – з глибиною вогнища 0-70 км; 2) проміжні – 70-300 км; 3) глибокофокусні – більше 300 км.

Більшість землетрусів (майже 95%) відбувається по краях тектонічних плит. Землетруси, викликані рухом плит, називаються тектонічними. Хоча звичайно вони відбуваються на межах плит, проте невелика частка їх виникає всередині плит. Деякі землетруси, наприклад, на Гавайських островах, мають вулканічне походження і вже зовсім рідко землетруси бувають викликані діяльністю людини (заповненням водосховищ, закачуванням води в свердловини, гірськими роботами, великими вибухами).

Зона землетрусів, що оточує Тихий океан, називається Тихоокеанічним поясом: тут відбувається близько 90% всіх землетрусів планети. Інший район високої сейсмічності, що включає 5-6% всіх землетрусів – це Альпійський пояс, що простягається від Середземномор’я на схід через Туреччину, Іран і Північну Індію. Інші 4-5% землетрусів відбуваються уздовж серединно-океанічних хребтів або всередині плит.

До числа найбільш вживаних сейсмологічний термінів, пов'язаних з поняттям «землетрус», відносять наступні: вогнище землетрусу, гіпоцентр, епіцентр, магнітуда, бал.

Під вогнищем тектонічного землетрусу розуміється замкнений об’єм земної речовини, в якій протягом незначного (до 1-3 хвилин) часу відбулися руйнування. Як правило, в області вогнища відбувається зсув (переміщення) однієї частини об’єму земної речовини відносно іншої. Місце, в якому починається переміщення, називається гіпоцентром. Саме з цього місця починається процес генерації сейсмічних хвиль, які можуть привести до руйнувань за межами вогнища землетрусу. Проекція гіпоцентру, по вертикалі, на земну поверхню отримала назву епіцентру.

Поняття бала характеризує інтенсивність струсу в точці спостереження. В нашій країні з 1964 року використовується 12-бальна шкала МSК - 64. Однак, за шкалою Ріхтера, використовується безрозмірна величина магнітуди (М) землетрусу, яка пропорційна логарифму виділеної у вогнищі енергії. Магнітуди відомих, до цих пір, землетрусів не перевищують 9 одиниць (в каталогах є М рівна 8,9). Тобто, якщо з’являється повідомлення, що землетрус має 7 балів за шкалою Ріхтера, то насправді це означає, що магнітуда землетрусу М=7. Відчуватися в різних населених пунктах землетрус може силою 10 балів, 8 балів, 5 балів – все залежить від відстані до вогнища та інших геофізичних факторів. Таким чином, якщо бальність залежить від відстані до вогнища землетрусу, то магнітуда – не залежить.

1 бал. Невідчутний землетрус. Інтенсивність коливань лежить нижче межі чутливості, струси ґрунту виявляються і реєструються тільки сейсмографами.

2 бала. Слабкий землетрус. Коливання відчуваються тільки окремими людьми, що знаходяться всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах.

3 бала. Слабкий землетрус. Відчувається людьми, що знаходяться всередині приміщень, під відкритим небом - тільки за сприятливих умов. Коливання схожі із струсами, що створює проїзд легкої вантажівки. Уважні спостерігачі помічають невелике розгойдування висячих предметів.

4 бала. Помітний струс. Землетрус відчувається всередині будівлі багатьма людьми. Коливання схожі із струсом, що створює важка вантажівка. Висячі предмети злегка розгойдуються. Рідина у відкритому посуді злегка коливається. В автомашинах, що стоять на місці, поштовх також помітний.

5 балів. (15-25 раз в 100 років). Відчувають майже всі люди, коливається і частково розплескується вода в посуді, можуть перекинутися легкі предмети, розбитися посуд. Будівлі не ушкоджуються.

6 балів. (10-15 раз в 100 років). Коливання заважають ходити. Будівлі хитаються, сильно розгойдуються підвісні світильники. Падає і б'ється посуд, предмети падають з полиць. Можуть зсовуватися меблі. Незначні тріщини в тиньку.

7 балів. (4-6 раз в 100 років). Коливання заважають стояти на ногах. Рухаються і можуть впасти меблі. В усіх будівлях – тріщини в перегородках. Тріщини в тиньку, тонкі тріщини в стінах, тріщини в швах між блоками і в перегородках, нерідко тонкі тріщини в блоках.

8 балів. (1-3 разу в 100 років). Збиває з ніг. Тріщини в ґрунті на схилах. В усіх будівлях – пошкодження, іноді часткове руйнування перегородок. Тріщини в несучих стінах, обвали тиньку, зсув блоків, тріщини в блоках.

9 балів. (приблизно 1 раз в 300 років). Тріщини в ґрунті. На схилах –обвали ґрунту. В усіх будівлях – обвалення перегородок. Руйнування частини несучих стін, пошкодження і зсув деяких панелей. Дерев’яні будинки з колод і бруса, як правило, без руйнувань переносять 9-бальні поштовхи.

^{10 балів. Відбуваються обвали і руйнування більшості цегляних будівель, перекидаються башти, труби, ламаються стовбури дерев.}

^{10...12 балів. Все, що створено людиною, руйнується, змінюються ландшафти, річки змінюють свої русла.}

^{Максимально відома довжина проваль, утворених при землетрусах, знаходиться в діапазоні 500...1000 км (Камчатський 1952 року, Чілійський 1960 року та ін.), крила розлому зміщувались при цьому до 10 м.}

^{Техногенна діяльність людей за останні роки значно знизила сейсмічну стійкість і збільшила сейсмонебезпеку за рахунок розвитку техногенних карстів і підтоплень, утворення просідань при видобутку корисних копалин і використанні підземних вод. Будівництво залізобетонних гігантів призвело до порушення рівноваги навантажень на ґрунт. Аналіз стану сейсмостійкості, що наведений в інформаційному листку "Укргеології" свідчить, що в межах України на 70% території відбулось значне її зниження.}

^{На даний час сейсмонебезпека в різних областях України становить:}

• ^{Одеська, Миколаївська, Херсонська - 7... 8 балів;}

• ^{Тернопільська, Львівська - 6 балів;}

• ^{Донецька, Луганська - 6... 7 балів;}

• ^{Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська - 8 балів;}

• ^{Прикарпаття, Крим - 9 балів;}

• ^{Рівненська - 8 балів;}

• ^{м. Київ - 7 балів.}

^{Таким чином, якщо раніше вважалося, що на Україні є тільки окремі сейсмонебезпечні зони, то зараз це не відповідає дійсності, потребує перегляду і уточнення, особливо з питань оцінки землетрусів, як причин виникнення техногенних НС, оскільки землетрус несе в собі небезпеку руйнувань технологічних ліній, об'єктів, які пов'язані з виробництвом, збереженням і використанням СДОР, з експлуатацією об'єктів атомної енергетики. Треба відзначити, що в Україні всі п'ять атомних електростанцій розміщені у 8-бальній сейсмічній зоні, а 80% хімічно-небезпечних об'єктів можуть підпадати під вплив землетрусів, в той час як заходів захисту на них недостатньо.}

^{Найважливішими завданнями сьогодення є першочергові заходи по підвищенню сейсмостійкості небезпечних промислових об'єктів на основі різносторонньої експертної оцінки, а також підготовка населення до дій при землетрусах і викликаних ними великих аварій і катастроф.}

^{Під час землетрусу важливо не піддаватися паніці, чітко виконувати всі правила поведінки та інструкції. Відчувши підземні поштовхи або отримавши сигнал оповіщення, необхідно діяти відповідно до інформації комісії з надзвичайних ситуацій міста чи району та постійно діючих рекомендацій.}

^{1. Якщо землетрус застав у будинку, найкраще протягом 15... 20 секунд вибігти на відкриту місцевість, відповідно схеми евакуації. Не користуватись ліфтом - він може зупинитися.}

^{2. Якщо неможливо вибігти на вулицю, сховайтесь у відносно безпечному місці – відчиніть двері і станьте у дверний отвір, сховайтеся під стіл, у шафу. Обличчя закрийте руками, щоб не поранило скло, посуд, світильники. У всіх випадках необхідно триматися подалі від вікон та скляних перегородок. Найбільш безпечне місце - біля капітальних стін.}

^{3. Якщо підземні поштовхи застали на вулиці, то треба відійти подалі від будівель, ліній електропередач. Не торкатися обірваного дроту, бо він може бути під напругою.}

^{4. Якщо ви на автомобілі або в іншому транспорті, краще зупинитися і залишатися на місці до закінчення поштовхів. В громадському транспорті не потрібно бити вікна і рватися до дверей. Водії повинні зупинити свій транспортний засіб і відчинити двері.}

^{5. Після землетрусу по можливості надати допомогу людям, які її потребують і вивільнити людей, які опинилися в невеликих завалах. Обов'язково увімкнути радіоприймач, телевізор і прослухати вказівки і рекомендації комісії надзвичайних ситуацій.}

^{6. Забороняється користуватися відкритим вогнем. Триматися подалі від напівзруйнованих будівель і ні в якому разі не заходити в них.}

^{Цунамі. Якщо епіцентр землетрусу знаходиться в морі, на поверхні води утворюються великі хвилі, висота яких може досягати 15-25 метрів. У міру зменшення глибини моря, біля узбережжя, висота хвиль швидко наростає. Такі хвилі називаються «цунамі». Зараз це загальноприйнятий міжнародний науковий термін, який має походження від японського слова, що означає «велика хвиля, що заливає бухту». Точне визначення цунамі звучить так – це довгі хвилі катастрофічного характеру, що викають головним чином у результаті тектонічних переміщень на дні океану.}

^{Хвилі цунамі настільки довгі, що як хвилі не сприймаються: довжина їх складає від 150 до 300 км. У відкритому морі цунамі майже не помітна: висота їх складає кілька десятків сантиметрів, максимально кілька метрів. Добігши до мілини, хвиля стає вище, здіймається і перетворюється в стіну води, що рухається. Входячи в мілководні затоки чи у воронкоподібні гирла рік, хвиля стає ще вище. При цьому вона сповільнює хід і, подібно гігантському валу, накочується на сушу. Швидкість цунамі тим вище, чим більша глибина океану. При середній глибині Тихого океану близько 4000 метрів теоретично обчислена швидкість цунамі складає 716 км/год.}

^{Цунамі виникає найчастіше в результаті підводних землетрусів. Вертикальний зсув морського дна передається водяному стовпу і на поверхні океану утворюються хвилі, проте умовою виникнення цунамі є те, щоб такого роду переміщення відбулося в обмежений області. Чим сильніше землетрус, тим більше ймовірність виникнення цунамі. Відомо, що землетрус з магнітудою більше ніж 7,3 викликають цунамі майже завжди. Поштовхи з магнітудою від 7,0-7,2 супроводжуються цунамі тільки в 67% випадків. Далі ймовірність виникнення цунамі падає ще швидше: при магнітуді від 6,7-6,9 цунамі виникає лише в 17% випадків, а при магнітуді від 5,8-6,2 лише в 1,4% випадків. Іншим джерелом цунамі можуть бути вулканічні виверження. Великі підвідні виверження мають такий же ефект, що і землетрус. На поверхні океану виникають хвилі, які поширюються від центра у всіх напрямках. При сильних вулканічних вибухах утворюються воронки, що моментально заповнюються водою, у результаті чого може виникнути висока і довга хвиля. Третьою причиною виникнення цунамі є зсуви. На морському дні може відбутися зсув у пухких осадових відкладеннях і викликати потужні хвилі. Цунамі такого типу виникають досить рідко і масштаб їх дії буває обмежений. Нижче представлено шкалу для цунамі, складену англійським сейсмологом Н.М. Амбрейсизом.}

^{I –цунамі надзвичайно слабке, хвиля відзначається лише науковцями (мареографами).}

^{II – слабке цунамі, може затопити плоске узбережжя. Його зауважують лише спеціалісти.}

^{III – цунамі середньої сили, відзначається усіма спостерігачами. Плоскі узбережжя затоплені, легкі судна можуть виявитися викинутими на берег.}

^{ІV – сильне цунамі, узбережжя затоплене, прибережні будівлі і споруди ушкоджені. Вітрильні судна і невеликі моторні човни викинуті на сушу, а потім знову змиті в море.}

^{V – надзвичайно сильне цунамі, приморські території затоплені, хвилерізи і моли сильно ушкоджені. Великі судна викинуті на берег, людські жертви.}

^{VI – катастрофічне цунамі, повне спустошення узбережжя і приморських територій. Суша затоплена на значний простір у глиб від берега моря. Найбільші судна ушкоджені. Багато жертв серед населення.}

^{Для захисту від цунамі створена Служба Попередження з Центром у Гонолулу на Гавайських островах. Там обробляються записи 31-єї сейсмічної станції і дані 50-ти мореографічних станцій. Інтервал часу від моменту реєстрації землетрусу до приходу хвиль до берегів Японії, Курил чи Чилі може бути коротким, тому попередження повинне бути передане негайно, а дії із захисту необхідно починати миттєво. Міжнародна Служба Попередження передає попередження при кожному сильному підводному землетрусі, у тому числі і тоді, коли цунамі не виникає. Цей метод має свій зворотній бік: люди звикають до «необґрунтованого» сигналу тривоги, втрачають довіру і до важливих попереджень. Поки що невідомо, як впливає морфологія шельфових областей на висоту хвилі: подекуди хвилі здіймаються, в інших місцях вони втрачають свою висоту. Досягаючи берегів, ці хвилі руйнують все, що потрапляє на їхньому шляху. Сумну пам'ять залишило цунамі, що набігло в 1755 році на столицю Португалії Лісабон. Тут після першого підземного удару море спочатку відступило, а потім пішло на місто 25-метровою хвилею, яка проникла в глибину міста на 10-15 км, зруйнувавши все на своєму шляху. Десятки тисяч людей стали його жертвами.}

^{Вулкани. Багато страждань приносять людству вулкани – геологічні утворення, що виникають над каналами і щілинами в земній корі, через які викидаються на земну поверхню із глибини надр лава, попіл, пари води, гарячі гази і уламки гірських порід. Щорічно вулкани планети викидають на поверхню землі 5-6 км3 вулканічного матеріалу. Вулкани діляться на діючі, потенційно-діючі і згаслі.}

^{До діючих відносяться ті, які вивергалися або виділяли гарячі гази і воду за останні 3500 років історичного періоду. До потенційно-діючих належать вулкани, які вивергались в період 3500…13500 років тому. Вулкани, які зберегли свою зовнішню форму і не проявляли активності протягом останніх 100 тисяч років, називають згаслими. На початок 1990 року на планеті нараховувалось 947 діючих вулканів.}

^{В наш час, вулканічна діяльність приносить людству не менше шкоди, ніж у попередні сторіччя. Незважаючи на те, тому що шляхом спостережень вдалося досить точно установити розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік при великих виверженнях поширюється на відстань до 30 км. Розпечені, а також кислотні гази становлять небезпеку в радіусі декількох кілометрів. Набагато більшу відстань (до 400-500 км) поширюються зони випадання кислотних дощів, що викликають опіки в людей, отруєння рослинності, посівів, грунту. Болотнокам’яні потоки, що виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігів, у період виверження, поширюються на відстань у кілька десятків кілометрів іноді до 80 -100 км.}

^{Кожен вулкан – це височина і не обов'язково гора. Височина повинна складатись з вулканічного матеріалу і зв'язана каналом з магматичним вогнищем на глибині. Магматичне вогнище – це деякий простір на глибині від 30 до 400 км під земною поверхнею, у якій з різних причин гірські породи піддалися топленню і залишаються в рідкому стані. Магма – це розтоплена маса, що складається, головним чином із силікатів. Магму, що вилилася на поверхню, називають лавою. Топлення може бути викликане, наприклад, тим, що в якійсь частині земної кори чи мантії утворилась висока концентрація радіоактивних речовин, що при розпаді виділяють тепло. Підвищення температури може бути зв'язане і з тектонічними напругами, що також приводить до топлення порід. При тектонічних зрушеннях магматичне вогнище може дістатись земної поверхні, магма спрямовується наверх, тиск зменшується, виділяються пари води і гази. Останні розширюються і, якщо на їх шляху є перешкода, вивільняються шляхом вибуху. Це і є виверження вулкана, чи так звана, експлозія. При цьому на земну поверхню вивергається і магма. При швидкому охолодженні вона перетворюється в шлак, що викидається у вигляді стовпа. Вибух розриває лаву і навколишні гірські породи, і вони викидаються в атмосферу, випадаючи у вигляді тефри. Лава нагромаджуються навколо каналу виверження і він наростає у висоту. Так виникає вулкан. У верхній його частині знаходиться кратер, що має форму лійки. Більш вузька, нижня частина кратера з'єднана з жерлом, що веде в глибину до магматичного вогнища. Деякі вулкани викидають лави, інші – тефри, частіше ж їх виверження носять комбінований характер. Іноді вилив лави і викиди тефри взаємно чергуються. Кратер діючих вулканів може бути заповнений розпеченою лавою. В інших випадках його заповнює вода. Надалі весь процес може повторюватися. Жерло вулкана може закупоритися застиглою лавою. 3 глибини ж надходить нова магма і гази, що містяться в ній, пробивають собі шлях і відбувається нове виверження. Вулканічні прояви – термін більш широкий, ніж вулкан. Вони здійснюються не обов'язково у виді вивержень вулканів, буває досить утворитися в землі невеликій тріщині і через неї починає виливатися лава. Вулкан може виникнути лише пізніше, коли нагромадиться стільки лави, щоб утворився конус.}

^{Шість вулканічних процесів можуть становити небезпеку: лавові потоки, виверження з випаданням тефри, вулканічні болотні потоки, вулканічні повені, розпечені хмари і викиди газів.}

^{Лавові потоки. Лава – це розтоп гірських порід, розігрітих до температури 900-1100° С. Вона може мати лужний характер, тобто за своїм складом відповідати базальтам, або кислий, тобто мати ріолітовий склад. Лава випливає прямо з тріщин у землі чи схилу вулкана. Число жертв лавових потоків незначна, в порівнянні з числом жертв розпечених хмар. Небезпека виникає тоді, коли лавовий потік досягне населених пунктів. Рідкі лави можуть за короткий проміжок часу залити значні території. Найбільш могутній лавовий потік спостерігався в Ісландії в 1783 році, коли лава покрила і винищила землі на площі 560 км2. При цьому від самої лави ніхто не загинув, однак голод, що виник, сприяв тому, що число жителів Ісландії зменшилося на 1/5. Практика показує, що захисні заходи щодо лави існують. Лавовий потік піддають бомбардуванню з літака. Це переслідує визначену мету. Охолоджуючись, лавовий потік створює захисні вали і тече неначе в лотку. Коли ж вдається, ці вали прорвати, лава розливається, швидкість її плину сповільнюється і припиняється. З цією ж метою пробують застосовувати відвід лавових потоків за допомогою штучних жолобів.}

^{Тефра. Гігантська сила вулканічного вибуху розриває лаву і гірські породи на дрібні частки, що у сукупності називають тефрою. Найбільш великі уламки іменуються вулканічними бомбами, а дрібні – попелом. Вулканічні бомби не відлітають далеко, максимально на кілька кілометрів від кратера. Попіл може у високих шарах атмосфери кілька разів обігнути земну кулю. Вулканічний попіл в атмосфері може вплинути і на клімат: від перешкоджає проходженню сонячних променів і земна поверхня охолоджується.}

^{Компонентами тефри є уламки застиглої лави більш древніх гірських порід ніж поверхневі і роздроблений вулканічний матеріал, що складає конус. Попіл утворюється також тоді, коли гаряча лава виливається у воду і при різкому охолодженні розпорошується (тефри, за об’ємом, при деяких вулканічних виверженнях, набагато перевершують лави: іноді викиди тефри складають десятки кубічних кілометрів).}

^{Небезпека тефри і захист від неї. Тефра руйнує будинки, отруює газами, знищує рослинність, домашніх тварин і викликає голод. Проти бомб кращий пасивний захист (необхідно сховатись в укритті). Попіл наносить значно більший збиток, ніж більш грубі частки. У безпосередній близькості від вулкана без засобів захисту органів дихання знаходитись неможливо. Необхідно постійно збирати попіл з дахів, у садах періодично стряхують попіл з дерев, а також закривають резервуари з питною водою. Рекомендується захищати чутливі прилади. Поки не припиняється виверження краще залишатися в укриттях. Під час самого виверження евакуація неможлива, тому що відсутня видимість.}

^{Вулканічні болотні потоки: Цей процес часто називають індонезійським словом «лахар». Товсті шари попелу на схилах вулканів знаходяться у хиткому положенні. Коли на них лягають нові порції попелу, вони зісковзують по схилу. Небезпека збільшується, коли попіл просочується водою і перетворюється в рідку суспензію (болото), що стікає зі схилу з швидкістю кілька десятків кілометрів на годину. Ці потоки мають значну щільність, тому вони можуть переносити і великі брили. Захиститися від вулканічних болотних потоків важко. Потоки рухаються швидко, тому на евакуацію є мало часу. Від слабких болотних потоків можна захиститися дамбами чи спорудженням жолобів. У деяких індонезійських селищах у підніжжя вулканів насипають штучні пагорби. При серйозній небезпеці жителі вибігають на пагорб і в такий спосіб уникають небезпеку. Але найкращим способом захисту залишається завчасне попередження та евакуація з небезпечних місць при перших ознаках вулканічного виверження.}

^{Вулканічні повені: При таненні льодовиків під час вулканічних вивержень може за короткий термін утворитися велика кількість води. Льодовик Мирдаль, що покриває вулкан Катла, виділив 92000 м3 води за секунду при загальному обсязі більше 6 км3. Точно підрахувати яку кількість води виділив льодовик важко, хоча це важливо для планування засобів захисту. Льодовики мають багато внутрішніх порожнин, постійно заповнених водою. У доповненні до тих вод, що обумовлені таненням при виверженні вулкана, льодовик додає і свої запаси вод з цих порожнин.}

^{Розпечена вулканічна хмара. Суміш розпечених газів і тефри називають розпеченою вулканічною хмарою. З усіх вулканічних небезпечних факторів це найбільш небезпечний. Вулкан Мон-Пеле на острові Мартиніка своїми розпеченими хмарами у 1902 році цілком знищив місто Сент-Пьер, при цьому загинуло близько 30000 чоловік.}

^{Найкращий захист від розпечених хмар – евакуація. Особливо небезпечні, в цьому відношенні, вулкани повинні знаходитися під постійною увагою дослідників. Особливо небезпечні ті вулкани, що пробуджуються після тривалого періоду спокою.}

^{Вулканічні гази. Водяна пара є обов'язковим компонентом усіх вулканічних газів. Те, що ці гази мають запах, обумовлено домішками оксидів сірки, сірководню, хлористоводневої і фтористоводневої кислот, що знаходяться в газоподібному стані. Вони вміщують також вуглекислий і чадний гази. Усі ці гази у великих концентраціях є смертельно небезпечні для людини. Викиди газів із землі є ознакою поствулканічної активності, що може продовжуватися десятки мільйонів років після того, як вулкан перестав викидати лаву і попіл. За певних умов, для людини вони корисні, тому що на глибині насичують підземні води, що виходять на поверхню як мінеральні. Найкращим способом захисту від газів є протигаз.}

^{В Україні є один діючий вулкан. Це вулкан в с. Старуні Богороди на Івано-Франківщині. Висота його лише 3 м., а довжина лавових потоків біля 60 м. З’явився він в 1977 р. Внаслідок землетрусу в Румунії. Він має 8 діючих кратерів і 10 непостійно-діючих.}

^{Зсуви. Чимало катастроф обумовлено зсувами. Зсуви – це ковзневе зміщення маси гірських порід вниз по схилу гори, яке виникає внаслідок порушення рівноваги і може зумовлюватися різними причинами: підмив порід водою, ослаблення їх міцності. Зсуви виникають також внаслідок господарської діяльності, яка ведеться без урахування геологічних умов місцевості. Ознакою початку зміщень можуть бути тріщини на поверхні землі, розриви доріг та інше.}

^{Зсуви можна прогнозувати. Для цього, перш за все, необхідно проводити докладні інженерно-геологічні та інженерно-гідрологічні дослідження місцевості. Прогноз зсувів вкрай необхідний для розташування об’єктів народного господарства на безпечному місці; для своєчасного попередження виникнення нових зсувів або недопущення небезпечної величини і швидкості зміщення уже існуючих зсувів; для будівництва окремих типів захисних споруд, для експлуатації об'єктів народного господарства без укріплення схилів; для запобігання людських жертв в разі неминучості великих зсувів і аварій на об'єктах народного господарства. Таким чином, прогнозування зсувів – це дуже складне, відповідальне і в той же час вкрай необхідне завдання.}

^{Обвали. Сторінки історії зберігають пам'ять про десятки страшних катастроф, пов'язаних з неочікуваним обвалом гірських масивів. Ці страшні катастрофи відбуваються в той момент, коли наче б нерухомі гори починають зміщуватись. І нерідко на місці мальовничих міст і сіл, розміщених біля підніжжя гір, залишається лише хаотично нагромаджене каміння і пісок. Таким обвалом гори Ровінаццо в Італії було засипано древньоримське місто Вілейя. Події відбулися так швидко, що ні одній людині не вдалося врятуватися. За декілька десятків секунд катастрофічний обвал гори Монте-Конто в Альпах у 1608 році засипав село Плюр і його 2400 жителів.}

^{Снігові лавини. Ряд катастроф зумовлено лавинами, тобто сніговими і льодовими обвалами. Щороку в горах виникає більше 1 млн. лавин, в яких гине близько 200 чоловік. Людина, яка потрапила в снігову лавину, опиняється ніби в пастці. Сніг навколо неї дуже швидко ущільнюється, так що людина не може ворухнутися. Половина «полонених» снігових пасток гине через півгодини, через 3 години гине 9 із 10 чоловік.}

^{Снігові лавини – це небезпечне природне явище. Час сходу снігових лавин передбачити важко.}

^{Снігові лавини поділяються на три типи:}

• ^{сипучі (обвал) – володіють самою великою руйнівною силою. Снігові маси рухаються: зі швидкістю 250…300 км/год. Попереду лавини несеться, зумовлена нею, повітряна хвиля, тиск якої досягає інколи (80…120)·105 Па;}

• ^{мокрі – характерні для кінця зими. В таких лавинах сніг тече, неначе вода. Рухаються вони повільно, але несуть великі маси снігу. В 1993 році така лавина рухалась на одне із селищ в Норвегії. Швидкість її руху становила 8 км/год. Люди встигли евакуюватися, але всі будівлі в селищі були знищені;}

• ^{снігові пласти – можуть зрушити з місця або під дією власної ваги, коли снігові намети – «козирки» досягають ваги 1000 тонн, або під дією погодних умов зрушують з місця слабкий пласт навіть лижники.}

^{Головним фактором утворення слабких шарів снігу, що приводить до сходу лавин, є погода. Це може бути вітер, різка зміна температури. Найбільш оптимальним схилом для сходу лавин є схил під кутом 30 – 450. На жаль, такі схили є найкращими і для катання лижників. Тому вони так часто потрапляють в лавини і стають їх жертвами.}

^{Під час світової війни 1916 року в Альпах виник ряд страшних лавин, які розкидали і розбили сотні міцних оборонних споруд і за один день живцем поховали 9 тисяч чоловік з обох ворогуючих сторін. А в цілому за період І світової війни в снігах Альп загинуло біля 80 тис. Солдат.}

^{Сель. Місцевості, розміщені при виходах гірських долин на рівнину, часто страждають від дії селів. Сель – це бурхливі болотні потоки, які стихійно виникають у верхніх частинах гірських рік і з великою швидкістю зсуваються вниз по схилах.}

^{За потужністю сельові потоки поділяються на 4 групи:}

• ^{надзвичайно потужні, з виносом руйнівного матеріалу (каміння, вода, ґрунт) обсягом до 2-4 млн. м3, повторюються відносно рідко, один раз в 30-50 років;}

• ^{потужні, з виносом в підніжжя гір матеріалів обсягом більше 100 тис. М3, бувають один раз в 5-10 років;}

• ^{середньої потужності, з виносом матеріалів від 10 до 100 тис. М3, бувають раз в 2-3 роки;}

• ^{слабкої потужності, з виносом матеріалів менше 10 тис. М3.}

^{Сельові потоки сходять раптово, накопичуються швидко, іноді майже миттєво. Час сходження сельових потоків малий, тривалість їх 1-3 години, інколи 6-8 і рідко більше 10 годин. Крутий передній фронт сельової хвилі висотою від 5 до 15 м утворює «голову» селя і рухається суцільною стіною із болота, каміння і води. Максимальна висота валу водоболотного потоку сягає 20-25 м, швидкість руху складає 10-15 км/год., щільність –до 2 т/м3.}

^{Класичним місцем розвитку сельових потоків є північноамериканське місто Лос-Анджелес, розташоване в передгірській смузі Кордильєр. На схилах хребта Сан-Габріель, що входить в Кордильєри, під час зливових дощів бувають сильні болотні потоки. Спускаючись по схилах, вони поширюються в долині і, рухаючись по ній, часто досягають Лос-Анжелеса. Від селей неодноразово бідувала Алма-Ата. Особливо великий сель відбувся 8 червня 1921 року. За даними свідків катастрофи о 21 годині почувся сильний шум. Потім зі сторони гір величезна маса землі, мулу, каміння, снігу і води набігла на будинки, що знаходились біля підніжжя гір. Ці будівлі разом з людьми були знесені. Страшний потік увірвався в місто, перетворюючи вулиці в бурхливі річки з крутими берегами із будівель. Будинки зривались з фундаментів і разом з людьми неслись бурхливими потоками. На площу міста сельовим потоком була винесена маса близько 1,5 млн. тонн. Загинуло понад 400 чоловік.}

^{Провали. Провали поверхні землі, хоча і меншою мірою, проте є теж небезпечними для населення. Так, наприклад, в 1922 році в результаті провалу покрівлі карстової пустоти в гіпсах північної Уфи утворилася провалля глибиною 50 і діаметром 40 м. У селі Акташ в Татарії під час оранки відбувся раптовий провал під трактором. Його глибина досягала 54 метри.}

^{Смерч (вихор). До небезпечних і дивовижних явищ природи відноситься смерч – атмосферний вихор, що виникає під час грози. Без грозової хмари він не виникає. Друга його характерна особливість – швидке обертання навколо осі, перпендикулярно до поверхні землі. Поширюється у вигляді темного хмарного рукава чи хобота діаметром у десятки і сотні метрів.}

^{Смерч – це вихор, провалля якого обертається інколи зі швидкістю звуку 300- 400 м/с. Розміри провалля залежать від розмірів і форми смерчу. Ширина її, як правило, буває від декількох метрів до декілька десятків метрів, інколи до 1-1,5 км і більше. Характерними особливостями внутрішньої порожнини провалля є розрідженість в ній повітря і різко понижений барометричний тиск.}

^{Смерчі виникають на всіх континентах, на морях і океанах. Нерідко відмічається, що землетруси і смерчі виникають одночасно.}

^{Існують смерчі недовго (від хвилин до декількох годин), рухаючись разом з хмарою. Довжина шляху – від сотень метрів до десятків кілометрів. Завдяки розрідженому повітрю, яке виникає всередині смерчу, він може виривати з корінням дерева, зривати дахи, звалювати, дерев'яні будинки, а іноді повністю їх руйнувати. Досягаючи поверхні землі, смерчі руйнують виробничі приміщення та житлові будинки, порушують лінії електропередач і зв'язку, переривають мережі водо- і енергопостачання, тощо. Смерчі здатні підіймати людей і тварин у повітря і переносити на сотні, метрів. В таких випадках рятуватися краще в підвалах, канавах, траншеях.}

^{Бурі і буревії. Бурі і буревії виникають при проходженні глибинних циклонів і представляють собою переміщення повітряних мас з великою швидкістю. Буревій – це вітер величезної руйнівної сили і чималої тривалості.}

^{При буревії швидкість руху повітря сягає інколи до 30 – 50 м/с і більше.}

^{Силу буревію прийнято оцінювати в залежності від швидкості вітру за 12-бальною шкалою (шкала Бофорта). Вітер силою 12 балів (швидкість вітру більше 32 м/с) руйнує і спустошує все на своєму шляху. По руйнівній силі буревій не поступається землетрусу.}

^{Причиною виникнення буревіїв є різке порушення рівноваги в атмосфері. Це проявляється за незвичайних умов циркуляції повітря з надзвичайно великими швидкостями повітряних потоків. Щорічно в атмосфері Землі зароджуються сотні сильних вітрів, але тільки один із 10 набирає достатню силу, щоб перетворитися в буревій.}

^{Буревій ламає і вириває з корінням дерева, зриває дахи, руйнує будинки, лінії електропередач і зв'язку, приміщення і споруди, виводить із ладу різну техніку. Внаслідок короткого замикання електромереж виникають пожежі, зупиняється робота об'єктів, можливе виникнення інших негативних наслідків. Люди можуть потрапити під уламки зруйнованих будівель і споруд. Уламки зруйнованих приміщень і споруд та інші предмети, які летять з великою швидкістю, можуть нанести людям значні травми.}

^{Непоправних збитків наносять буревії лісовим масивам. Є випадки, коли площа вітровалу досягала 90 га. Буревій, який виник в 1997 році над Волинню, наніс величезні збитки регіону. Було пошкоджено 3500 житлових будинків, 1380 промислових і сільськогосподарських будівель, 505 об'єктів соціально-культурного призначення. Вітер порвав дроти 266 ліній електропередач, вивів з ладу 129 електропідстанцій та 177 АТС, позбавивши зв'язку 603 населених пункти. Стихія знищила 14 тисяч та пошкодила 35 тисяч гектарів посівів. Травмовано 92 та загинуло 9 чоловік.}

^{На даний час ще не знайдено засобів, які б могли зменшити швидкість повітряних мас при буревії, смерчі, бурі, обмежити їх руйнівну силу або просторовий розмах. Сучасні засоби дозволяють лише зафіксувати виникнення буревію, бурі, вказати можливий напрямок їх поширення, можливу потужність та час підходу до певних районів.}

^{Пожежі. Пожежа – це стихійне горіння, яке проявляється в нищівній дії вогню, що вийшов з-під контролю людини. Пожежі виникають внаслідок порушень правил пожежної безпеки, від розряду блискавки, самозаймання та з інших причин.}

^{В світі щорічно реєструється 6,5 млн. пожеж, в яких гине 65 тис. Чоловік. Наприклад, в Індії з населенням в 900 млн. чоловік за рік в середньому виникає 200 тис. Пожеж, в яких гине 17 тис. Чоловік. В США, де фіксується кожне займання, в тому числі горіння листя на вулиці, на 260 млн. населення припадає 2 млн. пожеж, в яких гине 5 тис. Чоловік. За кількістю пожеж (300 тис.) і числом жертв (15 тис. Чоловік) Росія випередила увесь світ. В Україні виникає в середньому 50 тис. Пожеж щороку, в яких гине і травмується 4 тис. Чоловік. Прямі і непрямі збитки, що завдаються вогнем, складають більше 2 млрд. грн.}

^{Пожежі завжди вважалися одним із самих тяжких лих. Особливо великих збитків пожежі завдають навколишньому природному середовищу. Лісові пожежі – це некероване горіння рослинності, що поширюється на площі лісу. Розрізняють низові і верхові лісові пожежі. У залежності від швидкості переміщення фронту пожежі і висоти полум'я пожежі можуть бути слабкими, середньої сили і сильними. Найчастіше трапляються низові пожежі. Підземні лісові пожежі виникають на дільницях з торф'яними ґрунтами, або там, де є грубий наземний шар листя, хвої та інш. У шар торфу вогонь заглиблюється в основному біля стовбурів дерев.}

^{Торф'яні пожежі виникають переважно у місцях видобування торфу через необережне поводження з вогнем, від розряду блискавки або самозаймання. Торф горить повільно на всю глибину його залягання. Такі пожежі охоплюють великі території і важко піддаються гасінню.}

^{Світова статистика свідчить, що 97% лісових пожеж відбувається з вини людини і лише 3% від блискавки. Відтворення лісів після пожеж – повільний процес, який триває більше 50 років.}

^{Степові (польові) пожежі виникають в суху погоду і, як правило, на полях з зерновими культурами. Якщо людина опинилася у палаючому лісі або на полі, то переходити лінію вогню треба проти вітру, рухатися краще по річці, струмках, просіках, шляхах.}

^{Пожежі в містах і населених пунктах виникають завдяки порушенням протипожежної безпеки, через пошкодження в електромережах, розповсюдження вогню від лісових, степових і торф'яних пожеж, а також від замикання електромереж під час землетрусів.}

49