2.3. Визначення очікуваної дози проникної радіації
Розрахунок: З табл. 3.3 бачимо, що для вибуху потужністю 500 кг на відстані 50 км буде дорівнювати нулю.
Висновок: Виходячи з отриманних данних непотрібно робити заходи щодо населення АТО при роботі в данних умовах
2.4. Визначення масштабів та ступеня радіоактивного зараження
Розрахунок: Використовуючи табл. 3.4 знімаємо донні при потужності вибуху 500 кг та швидкості вітру 100 км/год
Визначаємо можливу максимальну дозу опромінення персоналу ОЕ при знаходженні на відкритій місцевості за час від моменту випадання радіоактивних опадів до повного розпаду РР (D∞):
;
,
;
де Pt – рівень радіації через t годин після вибуху; t – час початку опромінення людей.
Визначаємо дозу його опромінення за час робочої зміни Dзм, за формулою:
Dзм = kD∞,
Dзм = 0,4∙2535,7707=1014,3083
де k – прийняти 0,4 при тривалості робочої зміни 12 годин.
Висновок: Згідно таблиці 3.7.[1] оптимальний режим роботи в умовах радіоактивного зараження місцевості буде «7-В-3» ,тобто: загальна тривалість дотримання захисту 35 діб. Тривалість припинення роботи об’єкту 1 доба. Тривалість роботи об’єкту з використанням для відпочинку ПРУ – 2,5 доби. Тривалість роботи об’єкту з обмеженим перебуванням людей на відкритій місцевості протягом кожної доби до 1-2 год: 31,5 доби.
Таблиця 2.1
Розміри зони радіоактивного зараження
|
|
Зона А |
Зона Б |
Зона В |
Зона Г |
|
Довжина сліду L, км |
382 |
149 |
86 |
41 |
|
Ширина b, км |
29 |
12 |
7,7 |
3,8 |
2.5. Визначення параметрів електромагнітного імпульсу
Розрахунок
ЕМІ ядерного вибуху має дві складові: вертикальну та горизонтальну. Горизонтальна складова напруженості ЕМІ повітряного вибуху мала порівняно з вертикальною, отже, нею можна знехтувати. Обчислимо вертикальну та горизонтальну складові ЕМІ, які будуть діяти на території СРЗ.
Для повітрянного вибуху:
В/м
В/м
Для наземного вибуху:
В/м
В/м
Висновок: так як наземний вибух за прогнозами відбудеться на відстані 55 км від ОЕ, та потужністю 500кт, то ЕМІ від даного вибуху не зашкодить приладам, розміщеним на ОЕ. А ось від повітряного вибуху усі електричні та електромагнітні прилади повинні бути захищенні кожухами різних типів та конструкцій.
2.6. Аналіз параметрів вражаючих факторів яв, які діють на ое
Таблиця 2.2.
Характеристика вражаючих факторів ЯВ
|
Вражаючий фактор |
Параметри вражаючих факторів |
|||
|
Позначення |
Одиниці виміру |
Повітряний ЯВ |
Наземний ЯВ |
|
|
Ударна хвиля |
∆P яв |
кПа |
29,44 |
- |
|
Світлове випромінювання |
Uсв |
кДж/м2 |
1809,1 |
- |
|
Радіоактивне зараження |
LA/bA |
км |
- |
13,17 |
|
LБ/bБ |
км |
- |
12,42 |
|
|
LВ/bВ |
км |
- |
11,16883117 |
|
|
LГ/bГ |
км |
- |
10,78947368 |
|
|
Pt |
Р/год |
- |
922,0984 |
|
|
P1 |
Р/год |
- |
450,0000 |
|
|
t |
год |
- |
0,5500 |
|
|
D∞ |
Р |
- |
2535,7707 |
|
|
DЗМ |
Р |
- |
1014,3083 |
|
|
Проникна радіація |
Dпр |
Р |
- |
- |
|
Електромагнітний імпульс |
Eв |
В/м |
1165,3 |
12,88 |
|
Eг |
В/м |
2,331 |
0,0258 |
|
Висновок: прогнозування двох ЯВ наземного та повітряного показало, що УХ створить зону слабких руйнувань. Під час світлового імпульсу на ОЕ буде відбуватися горіння об’єктів від повітряного ЯВ. Так як наземний вибух за прогнозами відбудеться на відстані 55 км від ОЕ, та потужністю 500кт, то ЕМІ від даного вибуху не зашкодить приладам на ОЕ. А ось від повітряного вибуху деякі електричні та електромагнітні прилади повинні бути захищенні кожухами різних типів та конструкцій.