12.Причини і наслідки вгв

ВГВ кін.15-поч.16ст. були викликані екон. та політ. ситуацією. В 15 ст. відбув. поступове подолання замкнутості Європ. держав, утвор. та зміцн. асолютистс. режимів, особливо для країн Піренейс. пів-ва (Іспанії та Португалії). У 15ст. закінч. «реконкіста» - довготривала війна проти маврів за звільнення від їх влади Піреней. пів-ва. В результаті закінч. війни значна част. насел., яка вміла тільки воювати залишилась без діла. Економіка цих країн, виснажена війною, була слабкою, і тому іспанс. та португал. корони спрямув. небезпечну енергію населення на завоювання земель за океаном.

Передумови ВГВ:

1. Криза Левант. торгівлі та занепад континетал. торгівлі (після загарбання турками у 1453 р. Константинополя)

2. У 15ст.посил. попит на благород. метали, екзот. тов., с/г прод. та сировини

3. ВГВ також були підготовлені господарс. та науково-техніч. досягнен. (з’явл. нові типи кораблів, винайдено барометр, удосконал. компас, винайд. георгаф. атлас)

4. В кін.15 ст. відбув. істотні зміни в сфері матер. вир-ва в стані та характері продуктивних сил.

5. Із зрост. товарності промисл. та с/г вир-ва відбув. розшир. внутр. ринку європ. держав та їх зовн. торг. відносин.

6. ВГВ сприяв розвиток абсолютизму – європ. держави прагнули розшир. своїх володінь, їм потрібні були великі кошти для утрим. війська, чиновн, двору. До деяких подорожей також вабили можливості розповсюдж. християнства. Абсолютистс. влада шукала додатк. джерела поповн. казни для утрим. державн. структур.

Екон. наслдіки ВГВ:

1. Відкриття таких коаїн як Південна Америка (Колумб), Індія (Васко да Гама), Австралія.

2. Виник. екон. зв’язки між найвіддален. землями і народами різної матер. культури

3. Почалося формув. світ. ринку: розширення території сфери обігу та торгов. ассортименту; оволодіння новими ринками вело до утвор. монопольних торгове. об’єднань; змін. техніка торгівлі-перехід до торгівлі за зразками привів до створ. товарн. бірж

4. Як наслідок створення колоніальної системи

5. ВГВ викликали різні стрибки цін на с/г прод. та ін..товари на ринках зах. європ. країн – «революція цін». «Революція цін» також була викликана попутним припливом дорогоц. металів, а також тим, що видобуток зол. і срібла стає значно дешевшим, зменшил. витрати. У результ. «Революції цін» погіршилося становище багатьох верств насел.: селян, найм. робітн. і землевласників, які отримув. фікс. ренту. Водночас «рев. цін» збагатила торгівців, промисл. буржуазію,яка народж., заможні верстви селянства. Це прискорило процес первісного нагромадж. капіталу і разом з ним розпад. феод. сус-во.

13. Екон. Погляди класичного середньовіччя: школа кантоністів (ф.Аквінський).

Доба Середньовіч. почалася після падіння Римс. імперії. Екон. думка того періоду ще не відокрем. як самост. галузь знань, цей процес почався вже в період пізнього середньовіч.(15-16ст.). Розвиток ек. думки відбув. під значним впливом християнс. церкви. Найбільш визначним автором зах. європ. економ. думки в період Середньовіч. назив. домініканс. італійця Фому Аквінського, якого у 1879р. церква віднесла до особи святих. Його основні твори: «Сума проти поган» і «Сума теології». В своїх поглядах на політ. і соц..устрій сус-ва аквінат виступав за централізацію влади і визнавав соц.ієрарх. Природ. умовою для встановл. ієрархії він вбачав у розподілі праці. За його словами, одні люди повинні обробляти землі, ін..будувати будинки, а треті – присвятити себе духовн. праці. Як прихильник натур. госп. Аквінс. визначав, що іноді можна обійтися і без обміну. За його словами, обмін повинен здійснюв. без обману і приносити користь, між продавцем і покупцем повинен встановл. договір рівності продуктів. Ціна тов. буде справедлив.,коли врахов. кіл-сть праці, затраченої на його вир-во. Аквінс. ствердж.,що продавати дорожче, а купувати дешевше, це не справедливо. У своїх поглядах на торгівлю і торгівел. прибуток Аквінс. виправдовував торгівлю з метою одержання продавцем торгівельн. прибутку для забезпечн. себе і своєї сім’ї життєвими благами. Прибуток вважали платою за працю. В питанні про походж. грошей Аквінс. додержув. думки, що гроші є результат. домовленості людей. Визначаючи гроші, як засіб обігу, він також розглядав їх і як міру вартості.