- •1.Предмет, функції і методи і.Ек.ТаЕк.Думки
- •4. Критерії і підходи до періодизації і.Ек.ТаЕк.Думки
- •5.Етапи розвитку первісної економіки та її особливості
- •6.Економічний розвиток Стародавніх цивілізацій
- •7. Особливості формування економ.Поглядів Стародав.Вавіл., Індії, Китаю.
- •8.Економічна думка мислителів античності
- •9.Основні риси феод.Госп-ва та форми феод.Землеволодіння
- •10. Екон.Роль середньовіч.Міста
- •11. Виникнення середньовіч.Міст у Зах.Європі та цеховий лад міського ремесла.
- •12.Причини і наслідки вгв
- •13. Екон. Погляди класичного середньовіччя: школа кантоністів (ф.Аквінський).
- •14. Загальна хар-ка меркантил. Екон. Вчення.
- •15. Ранній меркантилізм та його хар-ка.
- •16. Дайте хар-ку пізнього меркантилізму.
- •17. Зародження класич. Школи в Англії (в. Петті)
- •18. Зародження класич. Політекономії у Франції (Буагільбер)
- •19. Економічне вчення фізіократів (Кене, Тюрго)
- •20. Феодал. Землеволод. Та основні категорії залежних селян в кр
- •21. Розвиток с/г, ремесла і торгівлі в кр.
- •22. «Повість временних літ» та « Руська правда» як найважливіші джерела суспільно-екон. Думки кр.
- •23. Початкове накопичення капіталу, його джерела, шляхи та результати
- •24. Розвиток мануфактурного вир-ва в Зах. Європі.
- •25. Мануфактурний період розвитку укр..Економіки
- •26. Економічна думка мануф. Періоду в Україні.
- •33. Розкрийте значення неолітичної революції в розвитку первісного господарства
- •34. Назвіть фактори, які зумовили перехід від привласнюючого до створюючого господарства у період первісної доби.
- •46. Як ви розумієте наступний вислів: «Меркантилізм – це система практичної політики»?
- •48. Яким було економічне становище залежних категорій населення в кр?
- •50. Що таке огородження? Опишіть де, коли і з якою метою воно проводилося.
- •51. Дати порівняльну характеристику розвитку мануфактур в Україні та Зах.Європі.
- •53. Чим вирізнялась екон.Політика бх?
- •27. Методологічні основи екон.Вчення а.Сміта
48. Яким було економічне становище залежних категорій населення в кр?
|
Смерди були вільними й економічно самостійними, вони передавали своє господарство в спадщину, могли виступати в суді свідками, проте закон розглядав смердів як нижчу, неповноправну групу населення. Смерди не були єдиною верствою сільського населення. економічним і правовим становищем. Помітне місце займали такі групи, як рядовичі й закупи.Рядович — збіднілий селянин. Він укладав договір (ряд) з феодалом про надання йому якоїсь допомоги і брав на себе певні обов'язки щодо феодала, визнавав свою залежність від феодала. Типовим різновидом рядовича був закуп. Ця назва походить від стародавнього слова «купа» — позика. Закупами могли бути і збанкрутілі купці, ремісники, збіднілі феодали. Закуп мусив відробляти борг у господарстві феодала, часто зі своїм реманентом доти, доки не відробляв купи з відповідними процентами. У цей час він підпадав під юрисдикцію феодала. Але як особа, котра знаходилась у тимчасовій залежності, він мав певні права і у певних випадках міг скаржитися на свого пана. Якщо ж закуп тікав від кредитора, він ставав рабом.Хоча формально, юридичне закупи вважалися залежними тимчасово, феодали мали безліч способів закабалити закупа, перетворити тимчасову залежність на постійну.Крім рядовичів і закупів у Київській Русі були ще й інші групи феодально залежного населення: вдачі, прощенники, заклад-ники, задушні люди, ізгої й т. ін.Поряд з феодально залежним і вільним населенням існували раби або холопи, яких часто називали челяддю. Вони не були єдиною масою. Так, в окремих випадках раби виконували всілякі сільськогосподарські роботи, мали в користуванні ділянки землі, реманент тощо і віддавали феодалу частину врожаю. Такі холопи поступово зливалися з феодально залежним селянством. Інша частина жила на княжому або боярському дворі й обробляла землю панським реманентом, дістаючи за це утримання натурою. Проте найчастіше рабів використовували як домашніх слуг, кухарів, ключників, дворових ремісників. Раби були також цінним товаром у торгівлі зі східними країнами. |
50. Що таке огородження? Опишіть де, коли і з якою метою воно проводилося.
XVI ст. виявилось періодом різких змін у становищі селян Англії. Зі збільшенням наприкінці XV ст. попиту на англійську шерсть в Європі та цін на неї прибутковішою справою стало вівчарство, а не землеробство. Тому більшість великих землевласників почали перетворювати землі своїх володінь у пасовища і розводити овець. Вони захоплювали общинні землі, якими раніше користувались разом із селянами, зганяли селян, в основному копігольдерів, з їхніх наділів, руйнували не тільки окремі селянські будинки, а й цілі села, а захоплені таким чином землі огороджували тинами, канавами, живоплотом. Відвойовані землі лендлорди здавали в оренду великим фермерам-тваринникам, за що отримували велику ренту, а іноді самі розводили великі отари овець. Приклад лордів наслідували заможні селяни. Цей період обезземелення англійського селянства увійшов в економічну історію Англії під назвою огороджування.