25. Мануфактурний період розвитку укр..Економіки

Початок мануфакт. періоду в Укр. датується 16-2пол.18ст., яке пройшло 2 стадії: нижчу(розвиток початкових форм мануф.) і вищу (панув. великих централіз. мануф.). Сприятливим середов. для виникнення мануф. були міські і сільські промисли, які не мали обмежень у кількості цехових майстрів, а тому виявил. більш придатними до упровадж. механічних нововведень, нових форм орг.-ії вир-ва і праці.

Характерні риси для укр. мануф:

1. В 16-17ст. власниками промислів були представ. всіх прошарків населення (купці, міщани, козаки, селяни)

2. Найбільш важливим в екон. та воєнно-стратег. значенні промислами володіла держава

3. Технічн. передумовою зародж. мануф. було використ. водяного колеса, яке було основн. гіпертехніч. установкою і механізувало вир-во

4. У мануфакт. вир-ві застосов. наймана і кріпац. праця, формуют. кадри постійних працівників, які жили за рахунок зарплати.

Розрізняють такі мануфактури:

• Капіталістичну (купецька і селянська), яка заснов. на праці найман. працівників

• Кріпосна (вотчинна) виникла в панських маєтках і використ. працю кріпаків

• Посесійна – буд. державою і передавал. приватним особам у спадкове користув., використов. працю приписних робітників.

В Україні найбільш поширеними галузев. мануфакт. були ГУРАЛЬНІ – горілка, вино давали у 2-4 рази більше прибутку ніж продаж хліба. В кін.18 ст. налічувал. 19тис.гуралень. Також у 18ст. з’явл. доменні мануфакт., на під-вах яких працювало до 1000 осіб.

26. Економічна думка мануф. Періоду в Україні.

Екон. політика ПетраІ, яка була спрямована на посилення екон. та політ. могутності Росії, передбачала посилення колонізації в Україні.

Ця політика:

• Змінила структуру народ. гос-ва в країні

• Була спрямована на перебудову України у ринок збуту тов.. і сировинний придаток Росії

• Була накладена заборона на розвиток мануф. в Укр., умови створ. лише для росіян та іноземців.

Рос. уряд створював казенні мануф., якими якими володіли росіяни і прод. яких надходила на потреби рос. армії та флоту. У 1719р. було заборонено вивозити укр..збіжжя, укр..експорт зменш. до мінімуму. Було заборонено ввез. імпортних тов., окрім рос., що призвело до падіння цін на ряд укр..тов. і давало можливість рос. купцям скуповувати їх за безцінь.

Екон. політика Богдана Хмельницького (17ст.) свідчить про наявність в ній елементів меркантилізму:

• Активне втручання держ. влади в господар. життя

• Заохоч. вивезення тов. і обмеж. ввозу коштовностей

• Встановл. захисного мита та пільг для укр..підприємців та купців

• Відстоював екон. зв’зки з ін..країнами, довгострокові торгівел. угоди

• Піклувався про добробут чужоземних купців, які торгували пост. товарами

Вцілому політика БХ об’єктивно сприяла пожвавленню екон. життя країни, розвитку тов.-грош. відносин, процесу первісного нагромадж. капіталу.

Ф.Прокопович – історик, філософ, політ. діяч, професор, а потім ректор Київс. академіїї.

• Був прихильником активн. господ. торгов. балансу, досягти якого можливо лише шляхом без посеред. розвитку промисловості, с/г, торгівлі і шляхів сполучення.

• Визначав необх. розв’язків екон. зв’язків і торгівлі з ін..країнами, лише в тому випадку, коли вони відповідають інтересам власної країни

• Був прихильн. реформ Петра І в галузі економіки, освіти та держ. управління

• Відображав інтереси тієї част. сус-ва, яка була зацікавлена у створенні всеросійс. централізованого вир-ва (купців і мануф.)

• Відстоював принципи централіз. і боровся проти залишків феодалізму.