21. Розвиток с/г, ремесла і торгівлі в кр.

Основою екон. життя КР було с/г, поширене землеробство, вирощували: жито, пшеницю, овес, технічні культури(льон, конопля), бобові (горох,квасоля). Було поширене городництво (буряк, часник, лук) і садівництво (яблуні, вишні) у монастирських феод. волод. та заможних селян були сади, поширене тваринництво (велика рогата худоба, овці, коні птиця), бджільництво, мисливство, рибальство - промисли давали різноманіт. раціон харчув., хутро, мед, воск, напої на експорт, їжу під час посту). У КР від 13-15% населення мешкали у містах і селищах, яких налічув.бл.240, але тільки 74 міста – мали населення від 4-5 тис.чол. Найбільш. містом був Київ(насел.35-40тис.осіб). Розквіт міст припадає на 12-13ст., коли на зміну вотчинному ремеслу приход. вільне посадське ремесло. Міста були центрами ремесла і торгівлі, на той час існув. бл. 60 видів ремесла. Голов. галузь ремесла – металургія, виробка та обробка заліза, виготовл. зброї та військ. амуніції займали провідне місце. Дуже швидко розвивал. гончарство, склоробне вир-во, обробка деревини. Найбільш. успіх мали зотчі-будівельники КР (Десятинна церква, Соф. Собор). Існували 3 категорії ремісників: сільські, вотчинні, міські. У вотчині ремесло було заснов. на праці залежних селян, які віддавали свої вироби феодалу у форму натур. ренти. Міські ремісники поділ. на залежних від феодала та вільних. Міські ремісники селилися за проф..принципом, утворюючи спілки-дружини. Кожна дружина мала свій статут і виконувала військ. повинності. Розвиток ремесла сприяв розвитку торгівлі, як внутр..так і зовн. Внутр. торгівля – це обмін між с/г виробником та ремісниками. Основною формою торгівлі були невеликі місцеві ринки (торги) в зазначені дні тижня. Більш розвинена була зовн. торгівля, основ. її форма – ярмарок. Через КР проходило кілька міжнародн. торгівел. шляхів: «із варяг у греки»(з Балт. моря у Чорне море), соляний шлях (з’єднув. КР з Крим. пів-ом), «залізний» (Чорне море з Кавказом), ч-з Київ і Ниж. Новгород здійсн. торгівля з країн. Сходу: Хазарія, Болгарія,Арабські торги; Бурштиновий шлях (з Прибалтики до Дунаю). Своїми успіхами зовн. торгів. КР завдячув.вигідному географ. розташув. Засобом обігу слугували візант. та арабські монети – дирхеми, давньорус. грош. од. була грн. – злиток срібла вагою 204гр.

22. «Повість временних літ» та « Руська правда» як найважливіші джерела суспільно-екон. Думки кр.

«Руська правда» - це кодекс законів соц., екон., які регулювали сусп.-правові відносини в КР та орг.-ію її господ. дія-сті.

1. Особливе місце займали відносини власності: регулювання майнових прав; захист прав власн. бояр та князівна землю та кріпаків; право одерж. земел. ренти і податків; визначення майнових і особист. прав залежного населення.

2. Статті «Рус.правди» показ. соц. структуру сус-ва та орг.-ію вотчинного госп-ва на основі кріпосної, навіть рабської праці.

3. Описується процес захопл. знаттю селянс. земель і перетвор. вільних смердів у залежних вотчинників

4. Опис. поява відробітков. земел. ренти, її перетвор. у продуктову та грошову, що свідчить про існув. тов-грош. відносин.

5. Статті «Рус. пр.» регулювали товар. обмін, торгівлю, лихварство і грош. обіг.

6. Кредит надавався під грош. % або натурою з надбавкою.

Екон. думка 13-14ст. відображає ідеї об’єднання і збереження політ. та екон. цілісності держави.

Автор «Повісті временних літ» чернець Києво-Печерс. монастиря Нестор:

1. Захищає феод. землеволодіння

2. Закликає васалів служити боярам за одержану землю

3. Вимагає покарання за порушення прав власності

4. Закликає бояр до стримання в накопиченні багатства і бути приклад. працьовитості для народу

5. Запоруку господ. успіху і цілісності Русі вбачав у згоді князів на відновлення єдності держави.