17. Зародження класич. Школи в Англії (в. Петті)

У 17ст. виникає необхідн. у формуванні нової екон. ідеології, яка теоретич. узагальнила б і пояснила нові екон. процеси. Цю місію виконала класична політекономія. Об’єктом дослідж. якої стало матер. вир-во і об’єктивні закони екон. життя. Економ. наука, як самост. галузь знань, з’явл. тоді, коли предмет. її дослідж. стало вир-во. Класич. політекономія виникла тоді, коли піприємниц. дія-сть вслід за торгівлею розпвсюд. і на ін..галузі пром.-ті і сфери вир-ва вцілому, а тому уже в мануфакт. період, який висунув на перший план в економіці капітал, зайнятий в сфері вир-ва, протекціонізм меркантил. втрачає своє домінуюче полож. і його змінює концепція екон. лібералізму, яка базується на принципах не втручання держави в екон. процеси і не обмеж. конкуренцію підприємців. Якщо меркантилісти вивчали факти такими, що проявл. на поверхню, то класики дослідж. внутрішні залежності буржуазних відносин вир-ва. Представники класич. політекон. заклали основи трудов. теорії вартості. В розвитку класич. політекон. виділ 4 етапи:

1 етап – охопл. період кін.17-поч.2 пол.18ст. – в цей період суттєво розшир. сфера ринков. відносин, аргументовано запереч. ідеї меркантилізму і він повністю занепадає. Головні представ.: В. Петті, Буагільбер, Ф.Кене, Тюрго.

2-етап – охоплює період кін.18-поч.19ст. – представники: А.Сміт, Д.Рікардо.

3-етап – 1пол.19ст. – представ.: Мальпус, Сей.

4 етап – 2пол.19ст. – марксистс. напрям політекономії.

В.Петті – основоположник класич. політекон. в Англії, засновник трудов. теорії вартості. Вартість визначає з позицій з’ясування пропорцій при обміні і заявляє, що вони визнач. витратами праці на вир-во тов. і залеж. від продуктивності праці в різних галузях. Зарплату Петті визначає як ціну праці, що вона повинна бути зведена до мінімуму засобів існування, щоб примусити робітників працювати. На його думку, низька зарплата забезпечує одержання прибутку капіталістами, здійснення нагромадження і конкурентоспромож. Англії на зовн. ринках. Ренту Петті вважає продуктом праці, її величину визначає як різницю між вартістю с/г продуктів і витрат вир-ва, до яких віднос. зарплату і витрати на насіння.

18. Зародження класич. Політекономії у Франції (Буагільбер)

У 17ст. виникає необхідн. у формуванні нової екон. ідеології, яка теоретич. узагальнила б і пояснила нові екон. процеси. Цю місію виконала класична політекономія. Об’єктом дослідж. якої стало матер. вир-во і об’єктивні закони екон. життя. Економ. наука, як самост. галузь знань, з’явл. тоді, коли предмет. її дослідж. стало вир-во. Класич. політекономія виникла тоді, коли піприємниц. дія-сть вслід за торгівлею розпвсюд. і на ін..галузі пром.-ті і сфери вир-ва вцілому, а тому уже в мануфакт. період, який висунув на перший план в економіці капітал, зайнятий в сфері вир-ва, протекціонізм меркантил. втрачає своє домінуюче полож. і його змінює концепція екон. лібералізму, яка базується на принципах не втручання держави в екон. процеси і не обмеж. конкуренцію підприємців. Якщо меркантилісти вивчали факти такими, що проявл. на поверхню, то класики дослідж. внутрішні залежності буржуазних відносин вир-ва. Представники класич. політекон. заклали основи трудов. теорії вартості. В розвитку класич. політекон. виділ 4 етапи:

1 етап – охопл. період кін.17-поч.2 пол.18ст. – в цей період суттєво розшир. сфера ринков. відносин, аргументовано запереч. ідеї меркантилізму і він повністю занепадає. Головні представ.: В. Петті, Буагільбер, Ф.Кене, Тюрго.

2-етап – охоплює період кін.18-поч.19ст. – представники: А.Сміт, Д.Рікардо.

3-етап – 1пол.19ст. – представ.: Мальпус, Сей.

4 етап – 2пол.19ст. – марксистс. напрям політекономії.

Пьєр Буагільб. - засновник школи класич. політекон. у Франції. Він прихильник вільної конкуренції, проголошує необхідн. реформування податкової системи, в теорії вартості виділяє: ринкову ціну і «істинну» вартість товар. «Істинну» варт. визнач. витратами праці і стоїть на позиціях еквівалент. обміну. Вважає, що для нормал. екон. розвитку країни потрібен вільний обмін між галузями вир-ва і відшкодув. витрат виробників. Відсутність чіткого розуміння природи товарного вир-ва виявилася у трактування ним грошей. Він прихильник прямого товарообміну і вважає, що гроші взагалі поруш. природ. рівновагу товарн. обміну у відповідн. з «істинною» вартістю. Він ідеолог дрібної буржуазії і намагається зберегти дрібне товар. вир-во без грошей.