
- •1.Архітектура сапр.
- •2.Характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем.
- •3.Топологія локальних мереж. Види і коротка характеристика
- •1.Реляційна модель даних. Загальна характеристика. Цілісність сутності і посилань.
- •2.Алгоритм шифрування даних гост 28147-89. Основні характеристики алгоритму. Основні режими роботи алгоритму(призначення, схема роботи, переваги та недоліки кожного режиму)
- •3.Схемотехніка зовнішніх інтерфейсів еом. Шини і2с, послідовний паралельний порт, шина usb.
- •4.Мережні обладнання: комутатор, концентратор, шлюз, міст, маршрутизатор. Функції та стисла характеристика).
- •5.Характеристика та структура матричних процесорів.
- •1.Дешифратори, типи, побудова, характеристики
- •3.Ієрархічні системи. Ієрархічні структури даних. Маніпулювання даними. Обмеження цілісності.
- •4.Модель мультипроцесорних комп’ютерних систем із загальною пам’яттю.
- •1.Двійкові однорозрядні суматори.
- •2.Схема Ель-Гемаля. Процедура шифрування. Процедура розшифрування.
- •3.Семантичне моделювання даних,er – діаграми. Семантичні моделі даних.
- •4.Розімкнена мережева модель систем оперативної обробки інформації.
- •5.Технологія бездротової передачі даних Wi-Fi.
- •2.Характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем з перехресною комутацією.
- •3.Високовиробничі технічні засоби сапр та їх комплексування.
- •4.Проектування реляційних баз даних. Проектування реляційних бд із використанням нормалізації.
- •1.Двійково – десяткові суматори.
- •4.Синтез систем оперативної обробки інформації із заданою вартістю.
- •5.Технологія 100vg-AnyLan (середовище передачі інформації в мережі, основні технічні характеристики, апаратура, топологія, метод доступу).
- •2.Характеристика конвеєрного процесора для векторної обробки інформації.
- •4.Загальні поняття реляційного підходу до організації бд. Основні концепції і терміни.
- •1.Однокристальні восьмирозрядні мікропроцесори.
- •3.Фундаментальні властивості відношень. Відсутність кортежів-дублікатів. …
- •2.Замкнута мережева модель систем оперативної обробки інформації з обмеженим числом заявок.
- •3.Основні функції субд. Управління буферами оперативної пам’яті. Управління трансакціями.
- •4.Абстрактні моделі захисту інформації: Сазерлендская модель. Модель Кларка-Вільсона.
- •4.Синтез соо інформації із заданою вартістю.
- •1.Кабельні системи: коаксіальний кабель, «кручена пара», оптоволоконний кабель.
- •2.Побудова мережених моделей систем оперативної обробки інформації.
- •3.Робочі станції – сервери для сапр.
- •4.Пристрої цифрового керування. Керуючі автомати зі схемною логікою.
- •1.Тупики, розпізнавання і руйнація. Метод тимчасових міток. Журналізація…
- •2.Технологія fddi (середовище передачі інформації, основні технічні характеристики, метод доступу).
- •5.Схеми порівняння і контролю.
- •1.Комбінаційні функціональні вузли комп’ютерної схемотехніки. Мультиплексори, демультиплексори.
- •2.Склад, організація та режими роботи технічних засобів сапр.
- •5.Технологія Gigabit Ethernet (середовище передачі інформації, основні технічні.Характеристики).
- •1.Технологія Token-Ring (апаратура, топологія, основні технічні характеристики, метод доступу).
- •2.Характеристика асоціативних комп’ютерних систем.
- •3.Криптосистема шифрування даних rsa. Процедура шифрування. Процедура розшифрування.
- •5.Паралельні багаторозрядні суматори.
- •3.Асиметричні криптосистеми, концепція криптосистеми з відкритим ключом: недоліки симетричних криптосистем, необхідні умови для ака, характерні особливості ака, узагальнена схема акс,…
- •5.Технологія Arcnet (апаратура, топологія, основні технічні характеристики, метод доступу.
- •3.Мережні обладнання: комутатор, концентратор, шлюз, міст, маршрутизатор.
- •4.Характ-ка процесорної матриці з локальною пам’яттю.
- •1.Алгоритми електронного цифрового підпису. Поняття аутентифікації. Призначення ецп…
- •2.Схеми для виконання логічних мікрооперацій.
- •3.Характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем з багатовходовими озп.
- •4.Локальне периферійне обладнання сапр.
- •1.Архітектура сапр
- •2.Технологія 100vg-AnyLan .
- •3.Характеристика функціонально розподілених комп’ютерних систем.
- •1.Семантичне моделювання даних,er – діаграми. Семантичні моделі даних.
- •2.Постійна пам’ять комп’ютерів. Мікросхеми пам’яті на ліз мон-транзисторах.
- •3.Характеристика однорідних комп’ютерних систем.
- •1.Абстрактні моделі захисту інформації: модель Біба, модель Гогена-Мезигера.
- •4.Модель мультипроцесорних комп’ютерних систем із загальною пам’яттю.
- •5.Схемотехніка зовнішніх інтерфейсів еом. Шини і2с, послідовний паралельний порт, шина usb.
- •1.Керування транзакціями, серіалізація. Транзакція і цілісність баз даних. Ізольованість користувачів.
- •2.Дешифратори, типи, побудова, характеристики.
- •2.Технологія Gigabit Ethernet (середовище передачі інформації, основні технічні.Характеристики.
- •1.Комбінаційні функціональні вузли комп’ютерної схемотехніки.Мультиплексори, демультиплексори.
- •3.Високовиробничі технічні засоби сапр та їх комплексування.
- •1.Однокристальні восьмирозрядні мікропроцесори.
- •2.Загальні поняття реляційного підходу до організації бд. Основні концепції і терміни.
- •4.Фундаментальні властивості відношень. Відсутність кортежів-дублікатів.
- •1.Характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем з перехресною комутацією.
- •2.Проектування бд. Створення бд.
- •3.Призначення пакетів і їх структура.
- •4.Єдинонаправленні функції. Визначення єдинонаправлених функцій.
- •5.Двійкові однорозрядні суматори.
- •2.Технологія fddi (середовище передачі інформації, основні технічні характеристики, метод доступу).
- •3.Проектування реляційних баз даних. Проектування реляційних бд із використанням нормалізації.
- •4.Характеристика та структура матричних процесорів.
- •5.Статичні запам’ятовуючі пристрої.
3.Схемотехніка зовнішніх інтерфейсів еом. Шини і2с, послідовний паралельний порт, шина usb.
I²C — последовательная шина данных для связи интегральных схем, разработанная фирмой Philips в начале 1980-х как простая шина внутренней связи для создания управляющей электроники. Используется для соединения низкоскоростных периферийных компонентов с материнской платой, встраиваемыми системами и мобильными телефонами. I²C использует две двунаправленных линии, подтянутые к напряжению питания и управляемые через открытый коллектор или открытый сток — последовательная линия данных (SDA, англ. Serial DAta) и последовательная линия тактирования (SCL, англ. Serial CLock), обе нагруженные резисторами. Стандартные напряжения +5 В или +3,3 В, однако допускаются и другие. Классическая адресация включает 7-битное адресное пространство с 16 зарезервированными адресами. Это означает до 112 свободных адресов для подключения периферии на одну шину. Основной режим работы — 100 кбит/с; 10 кбит/с в режиме работы с пониженной скоростью. USB (англ. Universal Serial Bus — «универсальная последовательная шина») — последовательный интерфейс передачи данных для среднескоростных и низкоскоростных периферийных устройств в вычислительной технике. Для подключения периферийных устройств к шине USB используется четырёхпроводный кабель, при этом два провода (витая пара) в дифференциальном включении используются для приёма и передачи данных, а два провода — для питания периферийного устройства. К одному контроллеру шины USB можно подсоединить до 127 устройств по топологии «звезда», в том числе и концентраторы. На одной шине USB может быть до 127 устройств и до 5 уровней каскадирования хабов, не считая корневого. После́довательный порт (англ. Serial port), серийный порт или COM-порт — двунаправленный последовательный интерфейс, предназначенный для обмена байтовой информацией. Последовательным данный порт называется потому, что информация через него передаётся по одному биту, бит за битом (в отличие от параллельного порта). Хотя некоторые другие интерфейсы компьютера — такие как Ethernet, FireWire и USB — также используют последовательный способ обмена, название «последовательный порт» закрепилось за портом, имеющим стандарт RS-232C, и предназначенным изначально для обмена информацией с модемом.
4.Мережні обладнання: комутатор, концентратор, шлюз, міст, маршрутизатор. Функції та стисла характеристика).
Сетевой концентратор или хаб — сетевое устройство, предназначенное для объединения нескольких устройств Ethernet в общий сегмент сети. Устройства подключаются при помощи витой пары, коаксиального кабеля или оптоволокна. В настоящее время хабы почти не выпускаются — им на смену пришли сетевые коммутаторы (свитчи), выделяющие каждое подключённое устройство в отдельный сегмент. Сетевой коммутатор или свитч (жарг. от англ. switch — переключатель) — устройство, предназначенное для соединения нескольких узлов компьютерной сети в пределах одного сегмента. В отличие от концентратора, который распространяет трафик от одного подключенного устройства ко всем остальным, коммутатор передаёт данные только непосредственно получателю, исключение составляет широковещательный трафик (на MAC-адрес FF:FF:FF:FF:FF:FF) всем узлам сети. Это повышает производительность и безопасность сети, избавляя остальные сегменты сети от необходимости (и возможности) обрабатывать данные, которые им не предназначались. Маршрутизатор или роутер — сетевое устройство, на основании информации о топологии сети и определённых правил принимающее решения о пересылке пакетов сетевого уровня (уровень 3 модели OSI) между различными сегментами сети. Работает на более высоком уровне, нежели коммутатор и сетевой мост. Обычно маршрутизатор использует адрес получателя, указанный в пакетах данных, и определяет по таблице маршрутизации путь, по которому следует передать данные. Если в таблице маршрутизации для адреса нет описанного маршрута, пакет отбрасывается. Мост, сетевой мост, бридж — сетевое оборудование для объединения сегментов локальной сети. Сетевой мост работает на канальном уровне (L2) модели OSI. Мосты направляют фреймы данных в соответствии с MAC-адресами фреймов. Формальное описание сетевого моста приведено в стандарте IEEE 802.1D. Сетевой шлюз — аппаратный маршрутизатор (англ. gateway) или программное обеспечение для сопряжения компьютерных сетей, использующих разные протоколы (например, локальной и глобальной). Сетевой шлюз конвертирует протоколы одного типа физической среды в протоколы другой физической среды (сети). Например, при соединении локального компьютера с сетью Интернет вы используете сетевой шлюз.