1.3. Зв’язок даних з програмним продуктом Surfer
Для того, щоб імпортувати дані в програмний продук Surfer необхідно визначити координати X та Y точок. Перше чим визначити координати необхідно до створеного шару додати дві нові колонки за допомогою яких будуть відображатися дані. Після цього заходимо в атрибутивну таблицю даних і в контекстному меню вибираємо “вычисление геометрии” (Рис.1.3.1.)
Після визначення координат вибираємо з панелі атрибутивної таблиці піктограму Table Options та експортуємо дані (Рис.1.3.2.), вказуючи шлях до збереження (Рис1.3.3.)
Рис. 1.3.1. Розрахунок координат
Рис. 1.3.2. Експорт даних
Рис. 1.3.3. Шлях до збереження атрибутивних даних
Розділ 2 порівняння методів інтерполяції за допомогою програмних продуктів Surfer та ArcGis
2.1. Створення сіткових файлів у програмному продукті Surfer
Щільність сітки необхідно проводити у відповідності з вихідними даними або необхідним масштабом карти. Якщо масштаб відомий в якому потрібно зобразити карту то крок між лініями сітки треба задати рівним тій кількості одиниці карти, що містяться в 1мм зображення.
Так, як нам для відображення карти не потрібно вводити параметри відповідно до масштабу карти, то вибираїмо по замовчуванні (Рис. 2.1.1)
Рис. 2.1.1. Зміна параметрів сітки
На основі даних отриманих при цифровані створюємо сіткові файли з допомогою всіх методів (Рис. 2.1.2). На основі створених сіткових файлів будуємо контурні карти.
Рис. 2.1.2. Методи створення сіткових файлів
Рис.2.1.3. Метод Кригінга (Kriging)
Рис.2.1.4. Метод радіальних базисних функцій (Radial Basis Functions)
Рис.2.1.5. Метод тріангуляції лінійною інтерполяцією (Triangulation with Linear Interpolation)
Рис.2.1.6. Метод побудови сіткової функції (Inverse Distance to a Pover)
Рис.2.1.7. Метод мінімальної кривизни (Minimam Curvature)
Рис.2.1.8. Метод поліномінальної регресії (Polynominal Regression)
Рис.2.1.8.1. Метод поліномінальної регресії – плоска поверхня (Simple planar surface)
Рис.2.1.8.2. Метод поліномінальної регресії – квадратична поверхня (Quadratic surface)
Рис.2.1.8.3 Метод поліномінальної регресії – кубічна поверхня (Cubic surfuse)
Рис.2.1.9. Метод Шепорда (Modified Shepard’s Method)
Рис.2.1.10. Метод природного сусідства (Naturest Neighbor)
Рис.2.1.11. Метод найближчого сусідства (Nearesr Neighbor)
2.1.1. Визначення середньої відстані між точками даних
При створенні сіткового файлу приймаємо значення параметрів сітки за замовчуванням: це дозволяє згенерувати прийнятий сітковий файл, придатний для побудови карт ізоліній і графіків поверхонь. Однак є кілька параметрів, зміна яких має суттєвий вплив на сітковий файл. Ці парамтри за змістом можна поділити на дві групи: параметри геометрії сітки та параметри використовуваного сіткового методу.
Параметри геометрії сітки – це межі сітки. Межі сітки визначають мінімальні та максимальні значення X та Y координат створюваного сіткового файлу. За замовчуванням Surfer вибирає максимальні та мінімальні значення X i Y координат точок даних XYZ файлу. Межі сіткового файлу задають область визначення для карт ізоліній та графіків поверхонь, які будуть будуватися на основі цього файлу.
Щільність сітки визначається кількістю сіткових ліній в напрямку осей X і Y відповідно. Іншими словами, щільність сітки визначається кількістю рядків і стовпців у сітковому файлі. За замовчунням Surfer вибирає ту з осей координат (X або Y), яка довша, і будує сто сіткових ліній від цієї осі.
Щільність сітки визначає ступінь гладкості карт ізоліній і графіків поверхонь. Ізолінії, а також лінії сітки, що визначають графік поверхні, насправді є ламаними лініями, що складаються з прямолінійних відрізків. Чим більше рядків і стовпців у сітковому файлі, тим коротше ці відрізки і тим більше виглядають ізолінії і графіки поверхонь.