Марічка

Варіант №4.

Пункт 2.3.2 в лекції 18,19 ст.

1. Коротко опишіть принцип роботи комутатора.

Комутатор – універсальний пристрій 2-го рівня, який використовується для з'єднання декількох вузлів. У більш складному варіанті комутатор підключається до одного чи декількох комутаторів для створення, контролю та обслуговування резервних каналів і з'єднань VLAN. Комутатор однаково обробляє всі типи трафіку, незалежно від їхнього призначення.

Хоча комутатори і маршрутизатори присутні на всіх рівнях ієрархічної моделі, на рівні доступу комутаторів більше. Головна функція комутаторів полягає в підключенні вузлів, таких як робочі станції, сервери, ІP-телефони, веб-камери, точки доступу і маршрутизатори. Це значить, що комутаторів в організації буде значно більше, ніж маршрутизаторів.

Комутатори поставляються в різних форм-факторах:

• невеликі окремі моделі встановлюються на столі або монтуються на стіну;

• інтегровані маршрутизатори включають комутатор, вбудований у шасі для встановлення в стійку;

• комутатори вищого класу монтуються в стійку і часто базуються на архітектурі «блейд», що дозволяє додавати додаткові пристрої при збільшенні числа користувачів.

Комутатори вищого класу для корпорацій і провайдерів послуг підтримують різні швидкості, від 100 МБ до 10 ГБ.

Корпоративний комутатор у MDF з'єднує інші комутатори з ІDF за допомогою оптоволоконного чи мідного кабелю Gіgabіt Ethernet. Комутатори в ІDF звичайно використовують обидва порти Fast Ethernet RJ-45 для підключення пристроїв і хоча б один порт Gіgabіt Ethernet (мідний чи оптоволоконний) для підключення до комутатора MDF. Деякі комутатори вищого класу мають модульні порти, які можна замінити при необхідності.

Дуже важливий фактор – щільність портів комутатора.

2. Поясніть суть та призначення vlan мереж.

При проектуванні мережі рекомендується обмежувати широкомовний трафік областю мережі, у якій він необхідний. Існують причини організаційного характеру, коли одні вузли можуть отримувати доступ один до одного, а інші ні. Для обмеження широкомовних розсилань і об'єднання вузлів у групи створюються віртуальні локальні мережі (VLAN).

VLAN – це логічний домен широкомовного розсилання, що може охоплювати кілька фізичних сегментів LAN. VLAN дозволяє адміністратору поєднувати станції по логічній функції незалежно від фізичного положення користувачів.

Кожна VLAN функціонує як окрема локальна мережа. VLAN може охоплювати один чи кілька комутаторів, що дозволяє вузлам працювати так, ніби вони знаходилися в одному сегменті.

VLAN виконують дві основні функції:

• обмеження широкомовних розсилань;

• об'єднання пристроїв у групи; пристрої, розташовані в одній VLAN, невидимі для пристроїв, розташованих в інший VLAN.

Для передачі трафіку між VLAN необхідний пристрій 3-го рівня.

При якісному плануванні та проектуванні VLAN забезпечується безпека, заощаджується смуга пропускання та локалізується трафік у корпоративній мережі. Усі ці функції поєднуються для покращення продуктивності мережі.

Деякі з методів налаштування, рекомендовані для VLAN у корпоративній мережі наводяться нижче.

• організація розміщення серверів;

• відключення портів, що не використовуються;

• налаштування VLAN керування з номером, відмінним від 1;

• використання протоколу VTP;

• налаштування доменів VTP;

• перезавантаження нових комутаторів перед їхнім додаванням в існуючу мережу.

В той же час VLAN не є відповіддю на всі проблеми.

Неправильне впровадження VLAN може привести до зайвого ускладнення мережі, що стане причиною зниження продуктивності мережі.