Розвиток спеціальної витривалості

Витривалість - це здатність організму протистояти стомленню або здатність до тривалого виконання якої-небудь діяльності без зниження її ефективності.

Розрізняють загальну і спеціальну витривалість. Здібність до тривалої і безперервної динамічної роботи помірної потужності, в якій бере участь весь м'язовий апарат, характеризує так звану загальну витривалість. Загальна витривалість служить базою для розвитку різних видів спеціальної витривалості волейболістів.

У практиці волейболу розрізняють стрибкову, швидкісну і ігрову витривалість - специфічні прояви спеціальної витривалості.

Особливу увагу слід приділяти розвитку у волейболістів стрибкової витривалості - здібності до багаторазового виконання стрибкових ігрових дій з максимальними зусиллями.

Для розвитку стрибкової витривалості використовують наступні засоби: стрибкові вправи з обтяжуванням, імітаційні стрибкові вправи і вправи по техніці гри.

Методи тренування стрибкової витривалості:

- повторний;

- інтервальний;

- кругового тренування.

Показники навантаження:

тривалість однієї вправи (серії) - до 3 хв.;

інтенсивність - максимальна або близька до максимальної;

інтервал відпочинку - до 2-3 хв;

кількість серій в одному занятті - до 4-6.

Швидкісна витривалість - це здатність волейболіста виконувати технічні прийоми і переміщення з високою швидкістю впродовж всієї гри.

Методи тренування швидкісної витривалості: повторний, інтервальний і змагальний.

Показники навантаження:

тривалість однієї вправи (серії) - до 20-30 с.;

інтенсивність - максимальна;

інтервал відпочинку - 1-3 хвилини;

кількість серій в одному занятті - 3-5.

Ігрова витривалість - здатність волейболіста вести гру у високому темпі без зниження ефективності виконання технічних прийомів.

Методи тренування ігрової витривалості: інтервальний, ігровий і змагальний.

Показники навантаження:

Загальна тривалість тренувальної гри і її інтенсивність в одному занятті (в порівнянні з навантаженнями, змаганнями) – деяке їх перевищення. Наприклад, проведення ігор з великою кількістю партій (6-9), неповними складами (5х5, 4х4), використання в паузах між партіями вправ високої інтенсивності. Скорочення інтервалів відпочинку між партіями.

Рекомендації при тренуванні витривалості:

1. Тривалість, а також інтенсивність фізичних вправ необхідно збільшувати згідно принципам фізичного виховання поступово.

2. Загальна тенденція навантажень у вправах на витривалість виражається, з одного боку, в збільшенні тривалості роботи або кількості повторень, а з іншого боку - в підвищенні інтенсивності навантаження.

3. Між тривалістю роботи і часом відновлення працездатності, після даної роботи, існує пряма залежність. За інших рівних умов, чим більша тривалість роботи, тим більший час, необхідний для відновлення працездатності.

4. Окрім оптимального інтервалу, в процесі виховання витривалості застосовується і скорочений інтервал відпочинку. Останній характерний для інтервального методу тренування.