
- •Носик м.О. Філософія
- •Передмова
- •І. Розгорнутий тематичний план з дисципліни
- •Іі. Завдання вивчення предмету
- •Ііі. Мета вивчення предмету та його місце в навчальному процесі:
- •IV. Міжпредметні зв’язки та структурно-логічна схема предмету
- •Іv. Зміст навчального курсу Модуль і. Історія становлення світової філософської думки Розділ і. Зміст історії виникнення і розвитку філософії
- •Тема 1. Вступ до філософії. Філософія як наука
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу
- •Тема 3. Європейська середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження та Нового часу
- •Тема 4. Європейська філософія XVIIIXIX ст.
- •Тема 5. Становлення філософської думки в Україні
- •Тема 6. Сучасна світова філософія хіхххі ст.
- •Модуль іі. Людина і світ: проблема буття і пізнання Розділ іі. Онтологія і гносеологія
- •Тема 7. Проблема буття у філософії
- •Тема 8. Проблема пізнання у філософії
- •Розділ ііі. Діалектичні засади буття світу
- •Тема 9. Проблема розвитку у філософії: історія і сучасність
- •Тема 10. Філософські засади наукового пізнання. Методика наукових досліджень
- •Розділ IV. Філософська антропологія
- •Тема 11. Проблема людини і буття людини. Людська свідомість як соціальний феномен. Духовний вимір людського буття
- •Тема 12. Соціальна філософія: основи філософського аналізу суспільства. Суспільство і культура. Соціальна структура суспільства і його політична система
- •Розділ V. Людина і історія. Глобалізація і її вплив на людину
- •Тема 13. Людина та історичний процес
- •Тема 14. Глобалізація та її соціально-економічні наслідки. Глобальні проблеми сучасності
- •VI. Плани семінарських занять
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Семінар №10. Проблема розвитку у філософії: історія і сучасність
- •Список необхідної літератури:
- •Семінар №11. Філософія і методика проведення наукових досліджень
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •Список необхідної літератури:
- •VII. Принципи оцінювання навчальної роботи студентів
- •Модульно-рейтингова система оцінювання ects (українська модель)
- •Загальні критерії оцінювання навчальної роботи студентів (відповідно до ects)
- •Загальні критерії оцінки знань, умінь і навичок студентів
- •Принципи оцінювання роботи студентів на семінарському занятті
- •Принципи оцінювання контрольних робіт студентів
- •Принципи оцінювання індивідуальної роботи студентів (написання рефератів)
- •Принципи оцінювання індивідуальної роботи студентів (написання творчих робіт)
- •Принципи оцінювання рівня підготовки студентів до іспиту
- •Viiі. Теми рефератів
- •Іх. Методичні рекомендації до написання рефератів
- •Загальні вимоги
- •Вимоги до оформлення титульної сторінки
- •Вимоги до оформлення списку літератури
- •Х. Зразок оформлення титульної сторінки реферату
- •Хі. Зразок оформлення “змісту” та розділів реферату
- •Хіі. Перелік питань для підготовки до екзамену:
- •Хііі. Короткий словник філософських термінів
- •Хіv. Список рекомендованої літератури:
- •Філософія
Іі. Завдання вивчення предмету
Знати:
-
Основні поняття і категорії, спираючись на знання їх класичних та сучасних формулювань;
-
Історичні типи філософії;
-
Основні галузі філософського знання (онтологія, гносеологія, логіка, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна філософія);
-
Основні форми буття і сутність діалектики;
-
Походження свідомості, форми і структура свідомості;
-
Шляхи пізнання світу, функціонування знання у сучасному інформаційному суспільстві;
-
Форми суспільної свідомості, їх взаємозв'язок;
-
Умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури, наукового спадку.
Уміти:
-
Створювати власне розуміння основних понять і категорій, спираючись на знання їх класичних і сучасних формулювань;
-
Чітко викладати зміст понять і категорій, розкривати їх найважливіші ознаки;
-
Активно застосовувати теоретичні знання, власну духовність, особисту віру для аналізу, узагальнення й оцінки особистісних і суспільних явищ, пошуку обґрунтованих рішень у процесі навчання та іншої діяльності, відстоюючи свої переконання, життєву позицію;
-
Обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію;
-
Застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань, при розробці соціальних і екологічних проектів, організації міжлюдських відносин;
-
Науково аналізувати соціально значущі проблеми і процеси, факти і явища суспільного життя;
-
Розуміти й об'єктивно оцінювати досягнення науки і культури;
-
Володіти методологією і методами пізнання, творчої діяльності;
-
Вдаватися до діалогу, як засобу вирішення соціальних і етичних проблем, досягнення консенсусу.
-
Орієнтуватися в періодичній інформації наукового, філософського, релігійного, людинознавчого напрямів. Відбирати з цієї інформації найголовніше й систематизувати її;
-
Грамотно працювати з літературою, самостійно збагачувати свій творчий потенціал, застосовувати прогресивні методи оволодіння світоглядною культурою
Ііі. Мета вивчення предмету та його місце в навчальному процесі:
Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства, що ґрунтується на теоретичних надбаннях, здобутих у лоні кожної національної філософії. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські пріоритети і цінності. Вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної молодої людини в загальнокультурний світовий контекст.
Динамічні процеси сучасного суперечного світу ставить кожну людину в складні умови соціального життя. Зростаюча напруга, пов'язана із зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень, стресові ситуації – всі ці проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.
Необхідність викладання у сучасних загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах ІII рівнів акредитації системно-узагальненого та людино-світознавчого і світоглядно орієнтованого курсу зумовлена невпинним процесом гуманізації та демократизації освіти, зверненням її до визнання пріоритету загальнолюдських цінностей.
Основою цього є прогресивні надбання світової і національної світоглядної культури, визначення плюралізму думок та врахування інваріантності соціального вибору людини.
Ефективним засобом формування гуманістичної світоглядної культури має бути процес вивчення курсу "Основа філософських знань".
Отже, мета викладання предмету:
-
Спрямувати студента на формування особистісної орієнтації в сучасному світі;
-
Забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності;
-
Узагальнити і систематизувати розуміння і бачення світових процесів у філософському контексті;
-
Сприяти осмисленню наукових, культурних досягнень людства;
-
Доступним змістом, оновленою системою методичного забезпечення сприяти високій результативності навчання, розвивати інтерес до пізнання та вивчення філософії та інших суміжних з нею дисциплін;
-
Сприяти формуванню і розвитку творчої всебічно розвинутої особистості.