Принципи оцінювання індивідуальної роботи студентів (написання рефератів)

При оцінюванні індивідуальної роботи студента, викладач бере до уваги наступні моменти:

• наскільки студентом дотримані вимоги по ОФОРМЛЕННЮ роботи згідно з наданими методичними вказівками;

• наскільки студент повно і грунтовно виконав завдання, вказане в методичних вказівках по суті – тобто наскільки якісним є саме ЗМІСТ виконаної роботи;

• наскільки САМОСТІЙНОЮ є виконана студентом робота, наскільки в ній продемонстрована сумлінність, старанність і індивідуальний стиль;

• обсяги залучення до основної частини роботи наукової літератури та першоджерел (в тому числі й Internet-джерел).

Принципи оцінювання індивідуальної роботи студентів (написання творчих робіт)

• САМОСТІЙНІСТЬ написання студентом творчої роботи;

• демонстрація сумлінності, старанності та індивідуальності стилю написання;

• масштаби вікового кругозору і загальної ерудованості студента;

• влучність і точність застосування методів, підходів і принципів Філософії;

• використання філософської лексики та термінології.

Принципи оцінювання рівня підготовки студентів до іспиту

При оцінці підготовки студента до іспиту викладач орієнтується на “Загальні критерії оцінки знань, умінь і навичок студентів” (дивись вище — Авт.).

Viiі. Теми рефератів

1-й навчальний модуль

“Історія філософії” (ІДЗ, Реферат №1)

1. Філософія в системі культури.

2. Філософія і наука.

3. Об’єкт та предмет філософії як науки.

4. Методи філософії.

5. Функції філософії як науки.

6. Зв'язок філософії, науки та логіки.

7. Сучасна наука як невід’ємний елемент життя суспільства.

8. Філософія і політика.

9. Суспільне та індивідуальне буття.

10. Буття людини у світі природи.

11. Людське буття та його основні параметри.

12. Філософія і світогляд: їх взаємозв’язок.

13. Історичні типи світогляду (характеристика основних типів).

14. Класифікація основних філософських дисциплін. Галузі філософського знання.

15. Людина як вища цінність у системі філософського знання.

16. Принципи періодизації історико-філософського процесу.

17. Давньоіндійська філософія.

18. Буддизм як філософсько-релігійна течія.

19. Джайнізм як філософсько-релігійна течія.

20. Давньокитайська філософія.

21. Конфуцій і конфуціанство.

22. Даосизм як філософсько-релігійна течія.

23. Моїзм та легізм як течії давньокитайської філософії.

24. Філософія епохи Античності як важливий етап у становленні світової філософії.

25. Досократівський період античної філософії.

26. Філософія Фалеса.

27. Філософська “школа фізиків”. Мілетська філософська школа.

28. Філософська “школа атомістів”. Філософія Демокріта та Левкіппа.

29. Філософія Ксенофонта. Егейська філософська школа.

30. Філософія Геракліта. Егейська філософська школа.

31. Математична філософія Піфагора.

32. Сократівський період античної філософії.

33. Філософія Сократа.

34. Проблема людини в філософії Сократа.

35. Філософія Платона.

36. Платонівська "ідеальна держава" і сучасність.

37. Філософія Аристотеля.

38. Поняття душі у філософії Арістотеля і сучасність.

39. Елліністичний період античної філософії.

40. Філософія Діогена.

41. Філософія Епікура.

42. Римський період античної філософії.

43. Філософія Тіта Лукреція Кара та Сенеки.

44. Філософія Марка Аврелія.

45. Ранньохристиянська філософія античності.

46. Філософія Середньовіччя як етап у становленні світової філософії.

47. Патристика як період середньовічної філософії.

48. Схоластика як період середньовічної філософії.

49. Аппологети Християнської Церкви: Тертулліан та Боецій.

50. Філософія Августина Аврелія (Блаженого). Докази існування Бога Августина Блаженного.

51. Філософія П’єра Абеляра.

52. Філософія Фоми Аквінського.

53. Реалізм як течія у середньовічній філософії.

54. Номіналізм як течія у середньовічній філософії.

55. Проблема універсалій у середньовічній філософській думці.

56. Роль та місце метафізики у середньовічній філософії.

57. Теологія та геоцентризм як основа філософії Середньовіччя.

58. Філософія епохи Відродження: розгорнута характеристика.

59. Пантеїзм епохи Відродження.

60. Антропоцентризм та філософія Відродження.

61. Гуманізм епохи Відродження. Філософські погляди Ф. Петрарко та Дж. Боккаччо.

62. Державницька філософія Ж. Бодена.

63. Соціалістичні утопії як елемент гуманізму.

64. Філософсько-утопічні погляди Т. Мора.

65. Філософсько-утопічні погляди Т. Кампанелли.

66. Політико-філософськи погляди Н. Макіавеллі.

67. Філософія та астрономія епохи Відродження: Дж. Бруно та М. Копернік.

68. Реформація та її вплив на філософію Відродження: М. Лютер та Ж. Кальвін.

69. Антропоцентризм як філософська проблема епохи Відродження.

70. Філософія Нового часу: розгорнута характеристика.

71. Емпіризм як філософська течія епохи Нового часу.

72. Раціоналізм як філософська течія епохи Нового часу.

73. Проблема методу у філософії Нового часу.

74. Проблема субстанції у філософії Нового часу.

75. Філософія Ф. Бекона.

76. Філософія Дж. Локка.

77. Філософія Т. Гоббса.

78. Філософія Б. Спінози.

79. Філософія Р. Декарта.

80. Філософія Г. Лейбніца.

81. Французька філософія XVII-XVIII ст. Просвітництво.

82. Філософія Ж.-Ж. Руссо.

83. Англійська філософія XVIII ст.

84. Філософія Дж. Берклі.

85. Філософія Д. Юма.

86. Російська філософська думка періоду Нового часу.

87. Німецька класична філософія XVIII-XIX ст.

88. Докритична філософія І. Канта.

89. Філософія І. Канта критичного періоду.

90. Філософія І. Г. Фіхте.

91. Філософія творчості Ф. Шеллінга.

92. Діалектичний ідеалізм Г.Ф.В. Гегеля.

93. Раціональний зміст гегелівськоїдіалектики.

94. Проблема людської діяльності у філософії Л. Фейєрбаха: Антропологічний матеріалізм.

95. Марксизм як філософський напрям періоду Нового часу.

96. Німецька некласична філософія XVIII-XIX ст.

97. Філософія А. Шопенгауера.

98. Філософія “життя” Ф. Ніцше.

99. Проблеми людини та її свободи у філософії екзистенціалізму.

100. Філософія С. К’єркегора.

101. Філософія В. Дільтея.

102. Філософія Сартра.

103. Філософія Ж.-П. Камю.

104. Філософські погляди Г. Марселя.

105. Екзистенціалізм та філософія М. Хайдеггера.

106. Людина та історія в екзистенціальній філософії К. Ясперса.

107. Структуралізм у гуманітарному пізнанні.

108. Прагматизм як течія у сучасній філософії.

109. Філософські погляди Ч.С. Пірса як засновника американського прагматизму.

110. Філософія прагматизму В. Джексона та Дж. Дьюї.

111. Місце психоаналізу у сучасній філософії. Свідоме та позасвідоме. Психоаналіз З. Фрейда.

112. Особливості неофрейдизму у філософії ХХ ст.

113. Психоаналітична філософія А. Адлера.

114. Психоаналітична філософія В. Райха.

115. Психоаналітична філософія К. Г. Юнга.

116. Психоаналітична філософія Е. Фромма.

117. Позитивізм як науково-філософська течія.

118. Особливості неопозитивізму ХХ ст.

119. Постпозитивізм і сучасна наука й філософія.

120. Філософські погляди Г. Спенсера.

121. Погляди О. Конта на науку та філософію.

122. Позитивістська філософія Е. Маха та Р. Авенаріуса.

123. “Віденський позитивістський гурток”. Позитивістські погляди М. Шліка.

124. Позитивістські вчення Р. Карнапа, О. Нейрата та Г. Рейхенбаха.

125. Львівсько-Варшавська позитивістська школа: А. Тарський, Я. Лукашевич.

126. Філософія і позитивізм Л. Вітгенштейна.

127. Англійський позитивізм і Б. Рассел.

128. “Загальна семантика” і позитивізм.

129. Неопозитивізм К. Поппера.

130. Неопозитивізм Т. Куна.

131. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст.

132. Загальне та особливе у неопозитивізмі і постпозитивізмі.

133. Своєрідність філософії України в контексті світової культури.

134. Специфіка української національної філософії.

135. Християнство і філософія у Київській Русі.

136. Філософські мотиви "Слова о полку Ігоревім".

137. Філософія Г. Кониського.

138. Особливості української філософії XVI-XVIII ст. Українське Барокко.

139. "Український дух" філософії Г. Сковороди.

140. Філософські принципи Т.Г. Шевченка.

141. Національний характер філософії І. Франка.

142. Розвиток філософських традицій у творчості вітчизняних науковців (кінець XIX-початок XX ст.). Філософія В. Вернадського, В. Липинського, Д. Донцова, Д. Чижевського та П. Копні на.

143. Особливості сучасної релігійної філософії. Неотомізм. Геоцентризм.

144. Феноменологія як філософська течія сучасності.

145. Специфіка постмодернізму у сучасному науковому світі.

146. Наукова синергетика сьогодні.

147. Філософія Мамардашвіллі.

148. науково-філософські погляди П. Рікера.

149. Роль Ортега-і-Гассет у філософії ХХ ст.

150. Специфіка розвитку радянської марксистської філософії.

2-й навчальний модуль

“Сучасна філософії”(ІДЗ, Реферат №2)

1. Онтологія як філософська дисципліна.

2. Філософський зміст проблеми буття.

3. Категорія буття: її смисл і специфіка.

4. Буття і небуття.

5. Буття і сутність.

6. Діалектика основних форм буття.

7. Проблематичність людського буття.

8. Буття світу і людини.

9. Відображення як всезагальна властивість матерії.

10. Матерія як філософська категорія.

11. Відображення та інформація.

12. Час та простір як форми руху матерії.

13. Філософська проблема “небуття” та погляди класиків на неї.

14. Виникнення і розвиток психіки як форм відображення дійсності.

15. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

16. Структура свідомості та її основні рівні.

17. Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості.

18. Проблема “діалогу” людини і комп’ютерних систем.

19. Діалектика як сучасна теорія розвитку.

20. Діалектика кількісних та якісних змін.

21. Діалектична суперечність як джерело розвитку.

22. Особливості закону заперечення-заперечення.

23. Діалектичний закон єдності та боротьби протилежностей.

24. Діалектичний закон взаємного переходу якісних і кількісних змін.

25. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

26. Принципи діалектики.

27. Кантівське розуміння діалектики.

28. Гегеліанське розуміння діалектики.

29. Метафізика – альтернатива діалектики як теорії розвитку.

30. "Негативна" діалектика: сутність, основні положення і принципи.

31. Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

32. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.

33. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

34. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

35. Діалектика суб'єкта та об'єкта як проблема сучасної філософії.

36. Проблема гносеологічного образу в сучасній теорії пізнання.

37. Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії.

38. Проблема критеріїв істини в сучасній філософії.

39. Взаємозв'язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння у пізнанні.

40. Проблема розуміння в сучасній філософії.

41. Практика як специфічно-людський спосіб освоєння світу.

42. Співвідношення практики і праці.

43. Основні функції практики.

44. Характеристика взаємозв'язку практичної і теоретичної діяльності.

45. Практика в системі категорій сучасної філософії.

46. Категоріальний зміст поняття "практика".

47. Проблема творчості в праці І.Я. Франка "Із секретів поетичної творчості".

48. Творчість і світогляд.

49. Методи творчої діяльності.

50. Технічна творчість та її основні форми.

51. Психологічні особливості творчої особистості.

52. Свобода творчості – основа формування демократичних відносин у суспільстві.

53. Наукове пізнання як вид духовної діяльності та спосіб теоретичного освоєння дійсності.

54. Концепція і теорія як форми наукового пізнання.

55. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.

56. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.

57. Проблема рівнів наукового пізнання в сучасній методології науки.

58. Філософія і сучасна методологія науки: тенденції взаємозв'язку та взаємовпливу.

59. Єдність природи і суспільства.

60. Специфіка соціального пізнання: основні методологічні засади.

61. Структура соціальної філософії.

62. Інформаційно-технічне суспільство і тенденції його розвитку.

63. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.

64. Основні засади сенсу історії.

65. Соціально-економічні формації.

66. Історичний процес як філософська проблема.

67. Роль людини у історичному процесі.

68. Людина і Всесвіт.

69. Глобальні проблеми сучасності.

70. Глобалізація та глобалізм: порівняльна характеристика.

71. Геополітика у минулому і сьогодні.

72. Екологія. Мораль. Політика з філософської точки зору.

73. Аварія на Чорнобильській АЕС та вплив її наслідків на навколишнє середовище: філософська проблема.

74. Сім'я, її соціальні функції та роль у житті особистості.

75. Астрологія: міф чи наука.

76. Філософія історії та історична наука: спільні риси і відмінності.

77. Прогресистська філософія історії та історична дійсність.

78. Регресистський напрямок філософії історії і проблема "кінця історії".

79. Античні та західноєвропейські філософські концепції історичного кругообігу: порівняльний аналіз.

80. Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасного історичного процесу.

81. Універсалізм і монізм як парадигми класичного філософського осягнення всесвітньої історії.

82. Зміна парадигм історичної свідомості в некласичній філософії історії.

83. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.

84. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.

85. Різні філософські підходи до проблеми цивілізації.

86. Спадкоємність поколінь і розвиток суспільства.

87. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.

88. Нації та національні відносини в сучасному світі.

89. Специфіка формування українського менталітету.

90. Національна самосвідомість і світогляд.

91. Проблема особистості як одна з центральних проблем філософії.

92. Діалектика взаємодії особистості та суспільства.

93. Індивід як соціоприродна і соціальна істота.

94. Соціальна зумовленість потреб особистості.

95. Проблема поєднання інтересів суспільства й особистості.

96. Людина – найвища цінність суспільства.

97. Проблема сенсу життя людини у філософії.

98. Порівняльна характеристика людського життя та існування: спільне та відмінне.

99. Соціальні норми як фактор впливу суспільства на особистість.

100. Діяльність як суттєва риса особистості.

101. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

102. Діалектика матеріального і духовного виробництва.

103. Людина як головна продуктивна сила.

104. Взаємодія продуктивних сил та виробничих відносин як головна рушійна сила поступу суспільства.

105. Діалектика виробництва та споживання.

106. Взаємодія елементів структури матеріального виробництва.

107. НТР як вирішальний фактор розвитку продуктивних сил.

108. Сутність та основні напрямки сучасного етапу НТР.

109. Основні соціальні наслідки НТР.

110. Взаємозв'язок науково-технічного прогресу та моральності.

111. Політика як соціальне явище, її специфіка та роль у суспільному житті.

112. Політична сфера суспільства та особливості політичного життя.

113. Легітимність влади як соціальна проблема.

114. Ідеологія як засіб формування суспільної свідомості.

115. Специфіка суспільної історичної свідомості.

116. Політична система як об'єкт соціально-філософського аналізу.

117. Особа в політичній системі суспільства.

118. Походження і сутність держави: філософський погляд.

119. Правова держава і її форми.

120. Взаємозв'язок та співвідношення громадянського суспільства і національної держави.

121. Філософські підходи до проблеми інформаційного суспільства.

122. Форми державного устрою і процедура утворення інститутів верховної державної влади.

123. Походження та функції політичних партій у суспільному житті.

124. Місце і роль політичної культури в політичному житті суспільства.

125. Діалектика форм духовного освоєння світу.

126. Духовне життя суспільства та його структура.

127. Духовне виробництво як виробництво свідомості.

128. Суспільна свідомість як соціальна пам'ять народу.

129. Діалектика форм суспільної свідомості.

130. Людинотворча сутність культури.

131. Українська духовна культура: діалектика національного і загальнолюдського.

132. Проблеми українського національного відродження і культура.

133. Місце проблеми цінностей в історії філософії, в історії людської діяльності.

134. Сократівська альтернатива розуму і природи.

135. Проблема критерію ціннісного вибору.

136. Категорії ціннісної свідомості.

137. Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.

138. Класифікація вищих цінностей.

139. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.

140. Наука як феномен культури.

141. Диференціація та інтеграція як закономірність розвитку науки.

142. Наука і глобальні проблеми сучасності.

143. Наука і майбутнє людства.

144. Перетворення науки в безпосередню продуктивну силу.

145. Сутність, методи і функції соціального передбачення.

146. Наукове передбачення суспільних процесів.

147. Прогностика і футурологія.

148. Соціальне прогнозування, планування, проектування.

149. Соціальне передбачення і сучасна глобалістика.

150. Випереджаюче відображення дійсності.