
- •Біологічне значення нервової системи
- •Загальний план будови нервової системи
- •Будова нейрона
- •Структура нервової системи
- •Властивості нервової системи
- •4. Рефлекси та рефлекторні дуги
- •Види рефлексів
- •Вікові особливості розвитку нервової системи.
- •Безумовні рефлекси новонароджених
- •Контрольні запитання
- •Література
4. Рефлекси та рефлекторні дуги
В основі діяльності нервової системи лежить здійснення рефлекторних реакцій, або рефлексів. Вперше рефлекторну природу нервової діяльності довів російський фізіолог І.М. Сеченов.
Рефлекс (від. лат. reflexus – відображення, відбиток) – закономірна реакція організму у відповідь на подразнення, яка здійснюється за участі ЦНС.
Рефлекторна дуга – шлях, по якому збудження, що виникло в рецепторі, передається до робочого органу, матеріальна основа рефлексу.
У складі рефлекторної дуги розрізняють 5 ланок:
1. Рецептор (від лат. receptor – той, що сприймає) – чутливі нервові закінчення, які сприймають лише певний вид подразника.
Будова рецепторів різна, але механізм виникнення в них нервової імпульсу однаковий.
За місцем розташування рецептори поділяються на:
-
екстерорецептори (від лат. еxter – зовнішній), які сприймають подразнення зовнішнього середовища (рецептори шкіри, вуха, ока, нюху, смаку);
-
інтерорецептори (від лат. interior – внутрішній), які сприймають зміни внутрішнього середовища організму, розташовані в тканинах внутрішніх органів (серця, печінки, нирок, кровоносних судин);
-
пропріорецептори (від лат. proprius – власний, особливий), які сигналізують про положення і рух тіла; містяться в м’язах і сприймають скорочення і розтягнення мускулатури.
Сила подання інформації від рецептора до ЦНС залежить від таких чинників:
-
сила подразника (чим вона більша, тим інтенсивнішу інформацію отримує мозок);
-
тривалість дії подразника;
-
кількість задіяних рецепторів.
Адаптація рецепторів – пристосування до подразника, який тривалий час діє.
-
Доцентровий (чутливий) нейрон – аферентний нерв, який передає збудження від рецептора до ЦНС.
-
ЦНС або нервовий центр, де збудження аналізується, концентрується, досягає кори головного мозку, формується відповідь-команда – нервовий імпульс, який передається наступній ланці рефлекторної дуги.
-
Відцентровий (руховий) нейрон – еферентний нерв, що несе збудження, відповідь-команду з ЦНС до робочого органу.
-
Ефектор – (виконавчий, робочий орган), який відповідає на подразнення (м’язи, залоза).
Згідно з ученням І.П. Павлова, будь-який рефлекторний акт складається з 3-х ланок: подразник → мозкова робота → виконавча діяльність організму на цей подразник. Такий тричленний рефлекс названо дугоподібним.
-
Чи закінчується рефлекс виконанням роботи органами (м’язів, залози) у відповідь на зовнішнє подразнення?
Між ЦНС і робочими органами існують прямі і зворотні зв’язки. Коли виконавчі органи здійснюють ту чи іншу рефлекторну роботу, вони посилають в мозок чутливі (аферентні) сигнали, які інформують його про те, які зміни відбуваються в організмі.
П.К. Анохін назвав цей потік інформації – зворотна аферентація.
Таким чином, рефлекс відбувається не за принципом дуги, а кільцеподібно:
подразник → мозкова робота → діяльність організму у відповідь на подразник → зворотна аферентація → нова мозкова робота → нові уточнення «накази» виконавчим органам і т.д.
Рефлекторна реакція не припиняється зразу ж після припинення дії подразника, а ще якийсь час до робочого органу від ЦНС надходять збудливі імпульси. Це – післядія.
Основною умовою нормального функціонування рефлекторної діяльності нервової системи – цілісність (непошкодженість) усіх ланок рефлекторної дуги.
Більшість реакцій людини – це результат рефлекторної діяльності її нервової системи.
Рефлекси забезпечують регуляцію всіх фізіологічних функцій організму і пристосування діяльності окремих органів і систем органів до його потреб. За допомогою рефлексів регулюється виділення слини, шлункового і підшлункового соку, регулюється тонус мязів, вони забезпечують гомеостаз організму.
Рефлекторна дуга безумовного рефлексу:
-
рецептори
-
харчова зона
-
центр слиновиділення
-
слинна залоза
Рефлекторна дуга умовного рефлексу:
-
рецептори
-
слинна залоза
-
центр слиновиділення
-
харчова зона
-
вухо
-
аферентний нерв
-
слухова зона
-
тимчасовий зв'язок
Розгляньте схематичний малюнок. Опишіть процес утворення умовного рефлексу. Визначте, який в даному випадку подразник умовний, а який безумовний. В якій частині малюнка (1,2,3,4) світло є умовним подразником?